Основні теоретичні положення. Області герцинської складчастості утворились в еру тектогенезу (кінець девону -

Області герцинської складчастості утворились в еру тектогенезу (кінець девону - початок тріасу), яка проявилась в палеозойських геосинкліналях. Завершилась вона виникненням складчастих гірських систем - герцинід. Геосинклінальні системи, що зазнали герцинської складчастості, виникли в ранньому - на початку середнього палеозою в основному на більш давній, байкальській, основі і були виповнені потужними товщами морських осадових і вулканічних гірських порід.

Головна епоха герцинської складчастості (кінець раннього-початок середнього карбону) відіграла основну роль у створенні складчастої структури європейських герцинід і перетворенні палеозойських геосинкліналей у складчасті гірські споруди. Із середини ранньої або пізньої пермі на більшій частині областей Центральної і Західної Європи встановився платформовий режим, а в Східній Європі, на Уралі і в Донецькому кряжі тільки розпочинались процеси складчастості і гороутвореня.

В межах названих областей фундамент складають сильно дислоковані і метаморфізовані породи архею, протерозою і палеозою. Осадовий чохол складається із мезозойських і кайнозойських відкладів, які залягають горизонтально. Виділяються наступні області герцинської складчастості: на Євроазіатському континенті – Урало-Монгольський складчастий пояс, включаючи Таймирську, Східноказахстанську і Алтайську області; в Африці – це складчаста зона Капід та Великого Атласу; в Австралії – східна частина континенту – Тасманський геосинклінальний пояс; Апалачсько-Уачітська скдачаста зона - в Північній Америці та незначна територія в Південній Америці. Молоді платформи представлені епігерцинськими: Скіфською, Туранською, Західносибірською, Західноєвропейською і Дунбейською плитами в Євразії; Східноавстралійською плитою – в Австралії; Арктичною та Атлантичною плитами – в Північній Америці.

Гранітоутворення в орогенний період герцинського циклу сприяло утворенню родовищ свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, золота, срібла, урану в Європі, Азії, Східній Австралії. З передовими і міжгірськими прогинами герцинід пов’язані величезні родовища кам’яного вугілля в Донбасі, Кузнецькому басейнах, в Руському, Верхньосілезькому, Апалацькому та інших вугільних басейнах, а також кам’яної і калійної солей в Передуральському прогині. В межах епігерцинських плит зосереджені основні нафтові і газові родовища.

Порядок проведення роботи

1 Скласти тектонічні схеми всіх областей герцинської складчастості з виділеними на них основними структурними елементами.

2 У виділені на схемах структурні елементи нанести у відповідних умовних позначеннях корисні копалини.

3 Розмалювати схеми кольором, що відповідає герцинській епосі складчастості, з виділенням різних відтінків відповідно до структурних елементів.

Звітність

Результати роботи оформляються у вигляді звіту, який містить:

а) пояснювальну записку;

б) тектонічні схеми всіх областей герцинської епохи складчастості з нанесеними на них корисними копалинами.

Запитання для самоконтролю

1 Вкажіть основні структурні елементи всіх областей герцинської складчастості.

2 Визначте основні риси геологічної будови герцинід.

3 Вкажіть основні етапи історії геологічного розвитку областей.

4 Основні корисні копалини областей герцинської епохи складчастості.

5 Назвіть основні родовища корисних копалин Уралу.

6 Дайте загальну характеристику епігерцинських плит.

7 Назвіть основні особливості складу і будови порід фундаменту.

8 Охарактеризуйте склад і будову осадового чохла всіх плит.

9 Назвіть від’ємні структурні елементи плит і корисні копалини, пов’язані з ними.

10 Назвіть додатні структурні елементи плит і корисні копалини, пов’язані з ними.

11 Охарактеризуйте основні етапи історії геологічного розвитку епігерцинських плит.

12 Назвіть основні родовища нафти і газу в межах плит.

13 Назвіть основні родовища кам’яного вугілля в межах плит.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Поиск по сайту: