Наступний етап починається з вивчення і обробки літератури.
Вивчення літератури необхідне починати з робіт присвячених теорії та методиці туристського вивчення країн. Найбільш повно відображають дану проблематику праці Д. С. Ушакова «Страноведение» і О. М. Сапожникової «Страноведение». Докладне вивчення цих навчальних посібників є запорукою вдалого проекту. При їх вивченні особливу увагу студенту необхідно приділити виділенню характеристик тієї або іншої країни та впливу, який вони чинять на розвиток туризму.
У випадку якщо студент вже володіє знаннями щодо теорії та методики туристського вивчення країн й потребує лише їх актуалізації, достатньо звернутися до робіт таких авторів, як А. А. Романов «Страноведение»;
Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворська, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; «Туристське країнознавство» за ред. О. О. Любіцевой.
При безпосередньому складанні туристської характеристики країни необхідно приділити увагу дослідженням, присвяченим економічній, соціальній і політичній географії світу (наприклад, Р. де Блій, Муллер Пітер «Географія: світи, регіони»; «Соціально-економічна географія зарубіжного світу» за ред. В. В. Вольського; В. І. Бутов «Экономическая и социальная география зарубежного мира и РФ» та ін.). Роботи цієї спрямованості містять достатньо інформації для виявлення географічних, природничо-кліматичних, соціально-економічних і історико-культурних характеристик, які впливають на розвиток туризму в країні. Необхідно підкреслити, що при
роботі з вказаними джерелами студенту необхідно навчитися виділяти інформацію, яка особливо його цікавить, щоб не «захлинутися» у великому потоці матеріалу.
Виявити та проаналізувати статистичні дані щодо внутрішніх і міжнародних туристських потоків, охарактеризувати види туризму та основні туристські центри країни допоможе студентам спеціалізована література, яка містить інформацію щодо туристських характеристик країн світу (А. А. Романов, Р. Г. Саакянц «География туризма»; Є. О. Окладнікова «Международный туризм»; А. А. Глушко, А. М. Сазикін «География туризма»; Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворска, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; А. Г. Філіпова «География туризма» та ін.), а також довідники та путівники, що містять різносторонні відомості про країни.
Готуючись до викладу тексту , доцільно ще раз уважно його прочитати. Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно плану.
Думки повинні бути зв'язаний між собою логічно. Один висновок повинен не суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть зв'язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ повинен випливати з іншого. У кінці роботи треба робити загальні висновки до всієї роботи в цілому.
Оперативно й в повному об'ємі зібрати матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження. Туристське країнознавство користується різноманітними методами – підходами, способами, операціями, які необхідно використовувати в певній послідовності для досягнення поставленої мети при вивченні явища або процесу. Правильний вибір методів дослідження обумовлює його ефективність. Туристське країнознавство оперує як традиційними так і новими методами.
Широко використовується в туристсько-країнознавчих дослідженнях метод систематизації, який дає можливість прослідити в досліджуваних аспектах певну систему, прискорити вивчення країн, швидше виявити їх внутрішні закономірності. До основних прийомів систематизації, відносяться класифікацію (групування досліджуваних об'єктів за сукупностями або класами, які відрізняються між собою переважно кількісними показниками) та типологію (групування об'єктів за якісними ознаками).
Туристське дослідження вимагає опису, аналізу й уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки. Термінологічний принцип припускає вивчення історії термінів і позначених ними понять, розробку або уточнення змісту та об'єму понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої ґрунтується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу та метод операціоналізації понять.
Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначити їх достовірність і типовість, найістотніші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити в сукупності, з урахуванням всіх сторін туристської діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, які розглядаються, прослідити зміни, що відбулися, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів в їх функціонуванні, визначити тенденції й перспективи подальшого розвитку.
Загальнонауковими по суті є також кількісні методи: метод бальних оцінок (використовується при оцінюванні природно-ресурсного потенціалу території, аналізі екологічної ситуації в країні) і статистичний метод, який дає можливість оперувати різноманітною інформацією про соціально-економічні процеси в країні. У цьому випадку статистика є ефективним інструментом досліджень економічного та соціального стану певної території.
Традиційним для туристського країнознавства є порівняльно-географічний метод, покликаний виявити найістотніші ознаки подібності та відмінності у всіх аспектах різних країн і регіонів. Не менше важливим для туристського країнознавства є картографічний метод, який припускає використання та створення карт.
Історичний метод ґрунтується на розумінні території, територіальних об'єктів як просторово-часової реальності. Багато рис сучасного вигляду тієї або іншої країни, своєрідність її традицій, мистецтва, мови, народної творчості визначаються особливостями ЇЇ історичного розвитку. Тому історичний розділ став обов'язковою складовою частиною туристської характеристики, а використання понять, термінів і деяких методів історичного дослідження - необхідною складовою частиною туристського вивчення країни.
Останнім часом збільшується значення культурологічного методу, який придбав статус загальнонаукової методології. Цей метод завдяки широкій палітрі поняття культура та пізнавальним можливостям культурології, дає можливість досліджувати безліч природних, соціальних, екологічних, економічних, інформаційних і інших об'єктів як культурологічного феномену.
Таким чином, широке використання відомих у науці методів у цілому дасть можливість виконати основне завдання творчого проекту: з'єднати роз'єднані знання в цілісну систему, вивести певну закономірність, створити образ, визначити тенденції та перспективи розвитку туризму в тій або іншій країні.
Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів., проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, . специфіки предмету та конкретних умов окремі методи можуть набути домінуючого значення.