Розвитку дитини –дошкільника

Методичні рекомендації і поради щодо організації навчання

Комп’ютерної грамоти дітей в дошкільному навчальному закладі

Комп’ютер – як одна із сучасних технологій

розвитку дитини –дошкільника

У сучасному світі, інформаційний вплив на людину є настільки великим, що дедалі частіше нам доводиться звертатися по допомогу до різноманітної техніки. Зараз важко уявити собі людину, яка не користується телебаченням і радіо, комп’ютером, електричним чайником і холодильником, і цей список можна продовжувати нескінченно.

Все наше життя стало настільки залежним від створених нами речей, що якби людина раптом втратила їх, то довго проіснувати в цьому світі вона б не змогла. У час електроніки і інформатики необхідно крокувати в ногу з технічним прогресом.
Ми живемо в століття інформації, в часи, коли відбувається комп’ютерна революція і є свідками того, що комп’ютери вже зайняли міцні позиції в багатьох галузях сучасного життя, швидко проникають у школи і сім’ї. В сучасних умовах України комп’ютер є своєрідним “інтелектуальним знаряддям” і дозволяє людині вийти на новий інформаційний рівень.

Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.

Психологи відзначають: чим раніше дитина познайомиться з комп’ютером, тим меншим буде психологічний бар’єр між нею і машиною, тому що в дитини практично немає страху перед технікою. Чому? Тому що комп’ютер приваблює дітей, як будь-яка нова іграшка, і саме так у більшості випадків вони на нього дивляться.

Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості.

Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і т.ін.

Під час комп’ютерних занятть у дітей поліпшуються пам’ять і увага. Діти в ранньому віці мають мимовільну увагу, тобто вони не можуть усвідомлено намагатися запам’ятати той або інший матеріал. Дитина мимоволі звертає увагу на навчальний матеріал якщо він є яскравим й цікавим. І тут комп’ютер просто незамінний, тому що передає інформацію у привабливій для дитини формі, а це не тільки прискорює запам’ятовування матеріалу, але й робить його осмисленим і довгостроковим.

Заняття дітей на комп’ютері мають велике значення не тільки для розвитку інтелекту, але й для розвитку їхньої моторики. У будь-яких іграх, від найпростіших до складних, дітям необхідно вчитися натискати пальцями на певні клавіші, що розвиває дрібну моторику. Учені зазначають, що чим більше ми робимо дрібних і складних рухів пальцями, тим більше ділянок мозку включається в роботу. Як і руки, очі також широко представлені в корі головного мозку. Чим уважніше ми вдивляємося в те, над чим працюємо, тим ефективнішим буде процес запам’ятовування. Ось чому так важливо формувати моторну координацію і координацію спільної діяльності зорового й моторного аналізаторів, що з успіхом досягається на заняттях, де діти працюють з комп’ютером.

Спілкування з комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять й увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.

Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.

Педіатр з університету Вейна Сяомін Лі і психолог з університету Огайо Меліса Аткінс дійшли висновку, що дошкільники, які користуються комп’ютером, краще підготовлені до одержання середньої освіти. Як з’ясувалося, малолітні комп’ютерщики набагато успішніше проходять тести на підготовку до школи в порівнянні з їхніми однолітками. У той же час, відеоігри не справляють подібного позитивного впливу на розвиток пізнавальних здібностей дітей, такий як робота з персональним комп‘ютером.

Однак, крім ігор, дошкільники, наслідуючи батьків, намагаються на комп’ютері ще й працювати: вони друкують, малюють, пробують користуватися різними пристроями та програмами. Використання комп’ютера поліпшує дитячі моторні навички й здібності щодо мов, допомагає розпізнавати цифри та літери.

Комп’ютеризація, що поступово проникає практично в усі сфери життя й діяльності сучасної людини, вносить свої корективи й у підходи до виховання дітей дошкільного віку. Вітчизняні та закордонні дослідження з використання комп’ютера в дошкільних навчальних закладах переконливо доводять не тільки можливість, але й доцільність використання комп’ютера, а, також визначають особливу його роль в розвитку інтелекту і особистості дитини у цілому (С. Новосьолова, Г.Петку, И. Пашелите, С. Пейперт, Б. Хантер й ін.). І дійсно, комп’ютер, маючи величезний потенціал ігрових і навчальних можливостей, впливає на дитину. Проте, як і будь-яка техніка, він несамодостатній, і тільки у взаємодії педагога (вихователя), дитини і комп’ютера можна досягти позитивного результату. Те, яку мету ставить перед собою вихователь, якими шляхами домагається її досягти, визначає й той вплив, який спричиняє комп’ютер на дитину. І якщо сьогодні вже можна говорити про допустимість використання комп’ютера в роботі з дітьми дошкільного віку, то теоретичні, дидактичні й методичні аспекти подібної роботи ще вимагають всебічного й глибокого вивчення.

Поділяючи точку зору багатьох дослідників, мабуть основною метою використання комп’ютера в дошкільній установі слід вважати всебічний розвиток дитини, підготовку її до життя й діяльності в „комп’ютерній дійсності”, тобто формування у неї позитивного емоційного ставлення до комп’ютера, сприйняття його як помічника в різних видах діяльності, розуміння його призначення й можливостей для досягнення поставленої мети. Адаптація до комп’ютерного світу не тільки полегшить дитині входження в доросле життя, але й буде сприяти ефективності навчання за допомогою комп’ютера й використання його в ігровій діяльності.

Інтерес до комп’ютера відіграє провідну роль у процесі адаптації дитини, причому, особливо важливим є виникнення інтересу і його розвиток на етапі знайомства з комп’ютером, оскільки без цього не відбудеться переходу на більш високий рівень оволодіння ним (Н. Чудова).

Інтерес до комп’ютера у дітей старшого дошкільного віку проявляється в стійкому позитивному ставленні до нього, у бажанні і прагненні діяти з ним, у перевазі цього виду діяльності іншим видам. Розвиток дітей в умовах взаємодії з комп’ютером ґрунтується на створенні в них відповідних мотиваційних установок, на зміні (при необхідності) характеру і обсягу завдань, на забезпеченні активності в роботі з комп’ютером, в ході якої діти поступово стають суб’єктами діяльності. А все це веде до усвідомлення дитиною своїх можливостей, свого росту, збільшення самостійності в спілкуванні з комп’ютером і, як наслідок – до вирішення основного завдання – розвитку особистості, адаптованої до „комп’ютерної діяльності”.

Напрошується висновок, що комп’ютер в дошкільному навчальному закладі можна розглядати як сучасний засіб діяльності дитини старшого дошкільного віку. Введення його у систему дидактичних засобів можна вважати істотним чинником збагачення інтелектуального, естетичного, морального і фізичного розвитку дитини, розвитку творчих здібностей, формування особистості.

Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених (Бабакова Т., Васильєва І.В., Горвіц Ю.М., Хантер Б. та ін.) свідчать, що використання комп’ютера в дошкільному віці можливе і необхідне, воно сприяє підвищенню інтересу до навчання, його ефективності, розвиває дитину всебічно.

Водночас існують альтернативні думки щодо використання комп’ютера в дошкільному віці. Учені спираються на твердження про шкоду, якої завдає комп’ютер інтелекту дитини, оскільки в основі комп’ютерних ігор – моторні реакції, а не свідома психічна діяльність. У маленьких комп’ютерних гравців, на відміну від тих, хто малює, ліпить, моделює з натуральних предметів та ін., значно гірше розвиваються лобові частини мозку, які регулюють самоконтроль, удосконалюють пам’ять, сприяють накопиченню знань, тобто відповідають за інтелектуальний розвиток. Попри все, слід враховувати, що комп’ютер шкодить фізичному розвиткові дитини, оскільки є джерелом електромагнітних коливань.

Використання комп’ютерів для занять з дітьми в дошкільних навчальних закладах ще не стало масовим, а тільки починається. Ідея виховання нового покоління підготовленого до роботи з комп’ютером – важлива і перспективна як для розвитку суспільства в цілому, так і для самого покоління. Адже комп’ютер міцно вкорінився в науку, промисловість, культуру нашого суспільства. А для майбутнього покоління він стане часткою їхнього життя.

Поиск по сайту: