Проблеми визначення об’єкту та предмету теорії держави і права

Кожна наука - це певний спосіб вироблення та організації знань про ті об'єкти, вивченням яких вона займається. У цьому сенсі юридична наука є певним способом вироблення та організації юридичних знань, тобто наукових знань про такі об'єкти, як право і держава.

Об'єкт наукового вивчення відрізняється від предмета науки. Один і той самий об'єкт може вивчатися різними науками, причому кожна наука вивчає даний об'єкт з позицій свого особливого предмета і методу.

Об'єкт - це те, що ще підлягає науковому вивченню за допомогою пізнавальних засобів і прийомів відповідної науки. У процесі наукового вивчення вихідні емпіричні знання про об'єкт доповнюються теоретичними знаннями, тобто системою понять про основні сутнісні властивості, ознаки і характеристики досліджуваного об'єкта, про закономірності його генезису, функціонування та розвитку. Наукове (теоретичне) пізнання тим самим являє собою творчий процес глибинного осягнення досліджуваного об'єкта в мисленні, в творенні його уявного образу (моделі) у вигляді певної системи понять про сутнісні властивості даного об'єкта.

Ці шукані сутнісні властивості об'єкта і є предметом відповідної науки.

У вельми спрощеному вигляді можна сказати, що об'єкт науки - це те, що ми про нього знаємо до його наукового вивчення, а предмет - це вивчений об'єкт, то, що ми знаємо про нього після наукового пізнання. Мова, по суті, йде про розрізнення пізнаваного об'єкта та ідеї (теоретичного сенсу, розумового образу, логічної моделі і т. д.) пізнаного об'єкта.

Визнання юридичної науки як єдиної науки про право і державу передбачає зняття і подолання дуалізму її об'єктів (права та держави) на рівні її предмета, тобто на теоретико-понятійному рівні - у формі одного поняття про ці два об'єкта, що виражає їх основні сутнісні властивості.

Дуалізм понять (поняття права і розуміння держави) тут означав би дуалізм наукових предметів, тобто заперечення єдиної юридичної науки про право і державу і визнання, під зовні і словесно єдиною назвою по суті двох різних наук з двома різними предметами: науки про право, предмет якої - поняття права, і науки про державу, предмет якої - поняття держави. Кожна з цих двох різних наук мала б і свою власну систему наукових дисциплін: в рамках науки про право були б свої теорія права, історія права, галузеві і спеціальні правові дисципліни, а в науці про державу відповідно свої теорія держави, історія держави, галузеві і спеціальні дисципліни з проблематики держави.

Таким чином, предметом єдиної науки про право і державу може бути або поняття права, що включає в себе правове поняття держави (тобто правове вчення про державу, юридичну теорію держави), або поняття держави, що включає в себе поняття права (тобто державне вчення про право, державну теорію права). Третього шляху до понятійно-предметної єдності однієї теоретично послідовної науки при двох різних об'єктах (право і державу) немає і логічно не може бути. Без логічної первинності одного з цих двох понять ми будемо мати справу не з єдиною наукою (єдиною теорією), а внутрішньо суперечливою сукупністю характеристик і визначень різних понять і предметів.

Юридична наука виникла, розвивалася і розвивається як юриспруденція, предмет якої - поняття права і відповідне правове поняття держави. Історія та теорія юриспруденції як єдиної юридичної науки про право і державу свідчать про те, що в рамках даної науки дуалізм поняття права і поняття держави долається і необхідна понятійно-предметна єдність досягається саме на основі і з позицій певного поняття права, що включає в себе і відповідне правове поняття держави, тобто сутнісні (з позицій цього поняття права) правові властивості держави.

Попереднє викладення матеріалу дозволяє сформулювати ряд рівнозначних за своїм теоретичному змістом визначень предмету юридичної науки. Найбільш коротким в цьому ряду є наступне визначення: предмет юридичної науки - це поняття права. Те ж саме розуміння предмета можна виразити дещо інакше: предмет юридичної науки - це поняття права і правове поняття держави. Ідентичний зміст можна виразити і по-іншому: предмет юридичної науки - це поняття права, що включає в себе відповідне правове поняття держави і виражає сутнісні властивості права і держави.

Особливості предмета теорії держави і права як науки виражаються в наступному:

1) теорія держави і права вивчає державну і правову надбудову в цілому. Вона узагальнює досвід державного і правового будівництва в суспільстві на всіх етапах його розвитку;

2) зміст предмета теорії держави і права складають основні загальні закономірності виникнення держави і права, в яких виявляються їхні сутність і соціальне значення для всього суспільного життя;

3) держава і право взаємообумовлені і взаємопов'язані між собою, існувати ізольовано вони не можуть. З одного боку, держава видає і охороняє норми права, без її правотворчої і владної діяльності вони не можуть придбати офіційну форму регулятора суспільних відносин. З іншого - в нормах права держава отримує своє юридичне оформлення, його діяльність здійснюється тільки на основі правових норм, законів, які визначають форму державного правління, структуру держави, систему його органів, їх завдання, компетенцію, форми і методи державної діяльності.

4) предмет теорії держави і права відрізняється складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних характеристик. Він об'єктивний з погляду відбиваної - об'єктивної юридичної дійсності.

Сказане можна резюмувати наступним чином: предмет юридичної науки - це сутнісні властивості права і держави в їх понятійно-правовому розумінні та вираженні.

Поиск по сайту: