Етногенез слов'янських народів.

Протягом VІ-VІІ ст. слов'яни (анти та склавини) розселяються на величезних просторах Східної (переважно західної та північно-західної її частини) та Південно-Східної Європи.

Розселення слов'ян у VI – VII ст. під час розпаду слов'янської спільноти за В.Бараном. Поселення:

1 – антів (пеньківська культура); 2 – склавинів (празька культура); 3 – слов'яно-балтів (колочинська група пам'яток); 4 – дзедзицька група (праполяки).

Анти (носії пеньківської культури) просувались переважно на південь – за Дунай і розселялись на теренах Балкан та Пелопонесу. На території північних Балкан слов'яни асимілювали місцеве фракійське та іллірійське населення. Частина іллірійців не піддалась асиміляції і збереглась як окремий етнос шкіптари (албанці), частина романізованих фракійців, нащадків гето-дакійських племен, яких слов'яни називали волохами також зберегли свою етнічну самобутність та ідентичність, проте їх мова та культура і досі зберігають відчутний слов'янський вплив. Нащадками їх є сучасні румуни та молдовани.

Склавини (носії празько-корчацької культури) рухаючись вздовж Дунаю декількома хвилями переселялись на територію імперії та частково на північний захід – на територію залишену германськими племенами – за Одер та Ельбу. Останніми хвилями слов'ян, що переселись з Прикарпаття і розселились на просторах північно-західних Балкан до Адріатики та Альпійських гір були племена сербів та хорватів.

Етнічна взаємодія слов'янських, іллірійських, фракійських, аварських, протоболгарських субстратів призвела до формування південної групи слов'янських етносів: болгарів, сербів, чорногорців, хорватів, словенців, дещо пізніше на більш строкатій етнічній основі сформувались македонці та боснійці.

На території південних Балкан, в Греції – слов'яни, навпаки, майже безслідно асимілювались.

На заході склавіни розселились в Богемії, а на півночі просунулись до Лаби (Ельби) і навіть перейшли на її лівобережжя (нім. земля Вендланд – земля Венедів). Проте в Х – ХІІІ ст. Німецька імперія захоплює землі полабських слов'ян, лютичів та ободритів. Частина слов'ян була винищена, частина асимільована, а лужицькі серби (сорби) зберегли слов'янську ідентичність і мову до сьогодні.

В розвинутому середньовіччі (ХІ – ХІІІ ст.) західнослов'янські племена консолідуються в окремі слов'янські етноси: поляків, кашубів (пізніше асимільовані поляками) сорбів, чехів, моравів (що були інтегровані в чеський етнос) та словаків. Західнослов’янські етноси формувались на різних субстратах і під впливом різних суперстратів.

Польський етнос сформувався переважно на слов'янському (племена – нащадки склавинів празько-корчацької культури та нащадки пізніх венедів дзедзицької культури), балтському та германському субстратах під впливом німецького і католицького суперстратів. Етнічна консолідація поляків була ускладнена непростими процесами творення спільної держави та подолання політичної роздробленості.

Чеський етнос також формувався під сильним впливом німецького і католицького суперстратів, але на основі слов'янського (склавини), германського та кельтського субстратів.

Таку ж етнічну субстратну основу мали словаки, проте вони формувались під впливом угорського суперстрату.

Схема етногенезу слов'янських народів за В. Бараном.

Подібні процеси відбувались на північному сході Європи, де на території балтів та угро-фінів, розселились слов'янські племена.

Основні поняття:

алани

алазони

анти

аорси

арії

білогрудівська культура

Борисфен

велике переселення народів

венеди

вісло-одерська теорія

волохи

Гіпаніс

готи

гуни

дзедзицька культура

динарський антропологічний тип

дунайська теорія

еллінізація

зарубинецька культура

зубрицька культура

індоєвропейська мовна сім'я

індоєвропейці

палеоєвропейці

протобалти

епоха "раннього заліза"

Істр

кіммерійці

койне

колочинська культура

комарівська та тшинецька культури

лужицька культура

Нідерле Л.

номади

пеньківська культура

південно-балтійська теорія

празько-корчацька культура

провінційно-римська культура

протоболгари

пшеворська культура

роксолани

романізація

савромати

скіфи-землероби

скіфи-кочовики

скіфи-орачі

склавіни

Славінії (Славії)

Скіфія

сколоти

Танаїс

угри

хозари

хорвати

Шафарик П.

черняхівська культура

чорногорці

чорноліська культура

царські скіфи

язиги

Питання для самоконтролю:

1. Чи можна вважати племена трипільської культури безпосередніми предками слов'ян?

2. Чому, на Вашу думку, проблема походження індоєвропейців так привертає до себе увагу?

3. Що Ви знаєте про давні індоєвропейські етноси?

4. Які сучасні європейські мови відносяться до індоєвропейської мовної сім'ї?

5. Які народи входили до Скіфії, а які були сусідами скіфів?

6. В чому полягав скіфо-сарматський внесок в етногенез слов'ян?

7. Як позначились процеси еллінізації та романізації на розвитку народів північного Причорномор’я?

8. Які аргументи наводяться за і проти "дунайської теорії" прабатьківщини слов'ян?

9. З якими етнічними спільнотами контактували праслов’яни під час етногенезу?

10. Назвіть археологічні культури, носії яких приймали участь в протослов'янському та праслов’янському періодах етногенезу.

11. Які етапи слов'янського етногенезу виокремлюють у ранньослов'янському періоді?

12. З якими процесами пов'язують розпад слов'янської єдності?

13. Назвіть народи, що належать до західної та південної гілок слов’янства.

14. Як пов'язаний етногенез українців та інших слов'янських етносів згідно схеми В.Барана?

Поиск по сайту: