Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Норми Конституції України про мови та дотримання цієї норми в пресі, на радіо, телебаченні.



ПРАКТИЧНА №1

 

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

 

Виконання Комплексних заходів із всебічного розвитку та функціонування української мови Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України та Державним комітетом зв'язку та інформатизації України

 

Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Держкомтелерадіо) та Державний комітет зв'язку та інформатизації України (далі - Держкомзв'язок) є одними з основних виконавців Комплексних заходів. Проте законами України про Державний бюджет на 2000-2002 роки, бюджетні призначення на виконання Комплексних заходів за окремою функцією та бюджетною програмою для Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку не затверджувалися. Виконання заходів здійснювалося в межах загальних бюджетних призначень для цих установ.

 

Аналіз виконання заходів

 

Захід: "Здійснити заходи щодо державної підтримки україномовних засобів масової інформації (далі - ЗМІ)".

 

На 01.01.2003 в Україні зареєстровано 16176 друкованих ЗМІ, з них: українською мовою зареєстровано 3345 видань або 20,7 відс.; паралельними випусками (українською та іншими мовами) - 3052 або 18,9 відсотка.

Підтримка вітчизняних друкованих засобів масової інформації провадиться шляхом регулювання тарифів на поліграфічні послуги з друкування, транспортних перевезень та розповсюдження. Щороку Уряд визначає перелік вітчизняних друкованих ЗМІ, що потребують державної фінансової підтримки, а у проектах державного бюджету на це передбачаються асигнування.

Указ Президента України від 16.04.1997 № 332/97 "Про державну економічну підтримку вітчизняних друкованих засобів масової інформації".

Законом України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" Держкомтелерадіо визначено видатки за кодом "Періодичні видання" у сумі 1,7 млн. грн., фактичне фінансування склало 0,9 млн. грн. або 49,0 відс. до бюджетних призначень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" Держкомтелерадіо визначені видатки за кодом "Фінансова підтримка преси" у сумі 1,6 млн. грн., надійшло 0,5 млн. грн. або 30,2 відс. до бюджетних призначень.

За даними Державного комітету статистики України, щоденний разовий тираж російськомовних газет, що виходять в Україні, становив на початок 2002 року 32,1 мільйона примірників, тоді як україномовних - 18,2 мільйона. Склалася ситуація, коли на сто українців припадає 46 примірників рідною мовою, а на сто росіян, які проживають в Україні - 386 примірників або у 8,4 разів більше. У той же час Міністерством фінансів видатки на підтримку преси профінансовані лише на 30,2-49,0 відсотків до затверджених бюджетних призначень. У даному випадку поза увагою держави, в особі Кабінету Міністрів України, залишаються духовні та моральні потреби майже 80 відс. населення України.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 16.11.92 № 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" право на заснування друкованого ЗМІ належить юридичним та фізичним особам України, інших держав, трудовим колективам підприємств, установ і організацій. А у сусідніх з Україною державах законодавство надає право заснування друкованих засобів масової інформації лише громадянами цих держав, а розповсюдження друкованої продукції здійснюється тільки на договірних засадах і за умови отримання дозволу міністерства преси.

Захід: "Створити у м. Сімферополі Всеукраїнський інформаційно-культурний центр".

Ще у 1997 р. Комплексними заходами Держкомтелерадіо передбачалось створити у м. Сімферополі Всеукраїнський інформаційно-культурний центр. Фінансування його створення розпочалося лише у 2000 році. Фактично, Центр почав працювати з 2001 року. Тобто, протягом трьох років Уряд ігнорував виконання цього пункту Комплексних заходів.

Фінансування Центру здійснюється за кодом "Інформаційно-культурне забезпечення населення Криму у відродженні та розвитку культур народів Криму". Всеукраїнський інформаційно-культурного центр у 2001 році профінансовано на 181,9 тис. грн., у 2002 рік - 218,5 тис. грн. або, відповідно, 33,5 та 37,0 відс. до затверджених кошторисних призначень.

Захід: "Збільшити кількість і тиражі видань українською мовою художніх творів національної і світової класики, науково-популярної, довідкової літератури для різних вікових категорій населення".

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про видавничу справу" державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку, фондів бібліотек, забезпечення потреб навчальних і наукових закладів, Збройних Сил України, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій необхідними виданнями державною мовою. Виконання вказаного заходу проводиться за державними тематичними програмами і на засадах державного замовлення.

На виконання державного замовлення з випуску соціально значущих видань у Держкомітеті щорічно формується та затверджується "Національна програма випуску соціально значущих видань". Метою їх випуску є сприяння функціонуванню української мови як мови державної, засобу спілкування та інформаційного забезпечення на всіх рівнях суспільного життя.

Випуск соціально значущих видань за всіма назвами здійснюється українською мовою, а також для національних меншин - мовами меншин.

 

Таблиця 1

 

Фінансування державного замовлення з випуску соціально-значущих видань Держкомтелерадіо

Роки Бюджетні призначення на видавничу справу, тис. грн. Фактично профінансовано, тис. грн. Відсоток фактично профінансованої суми у бюджетних призначеннях
5097,0 99,9
6618,9 47,8
5996,6 43,3

 

Проведений аналіз свідчить, що Держкомтелерадіо систематично відволікались бюджетні кошти у дебіторську заборгованість на термін більше одного місяця, чим порушувалисьвимоги наказу Міністерства фінансів України від 06.04.98 № 83 "Про порядок укладання угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів".

Довідково: у бухгалтерському обліку станом на 01.01.2002 відображена дебіторська заборгованість у сумі 2,8 млн. грн., яка в повному обсязі перебувала на балансі більше одного місяця, станом на 01.01.2003 - 4,2 млн. грн., у тому числі, заборгованість у сумі 3,3 млн. грн. перебувала на балансі більше одного місяця.

Таке управління коштами з боку Держкомтелерадіо призвело до неефективного використання їх у 2001-2002 роках у сумі понад 6 млн. грн., які, по суті, виконували функції безвідсоткових кредитів підприємницьким структурам.

Захід: "Забезпечити розширення участі України у міжнародному співробітництві у сфері книговидання та зв'язку".

Відповідно до Закону України "Про видавничу справу" міжнародне співробітництво у видавничій справі Держкомтелерадіо здійснюється на основі міжнародних договорів, ратифікованих Україною, чинного законодавства, та спрямовується на створення мережі розповсюдження вітчизняної видавничої продукції за кордоном і, відповідно, іноземної в Україні, забезпечення культурних, наукових та освітніх потреб українців, які живуть за кордоном.

Всього, з 1997 року, Держкомтелерадіо організував участь українських видавців та книгорозповсюджувачів у 59 міжнародних виставках-ярмарках. З них: у 1997 році - 8; 1998 - 8; 1999 - 10; 2000 - 10; 2001 - 11; 2002 році - 12.

Захід: "Проаналізувати дотримання норм української мови в телерадіопрограмах державних, недержавних (приватних) та громадських телерадіоорганізацій, зокрема телерадіопрограмах, що стосуються функціонування, розвитку і застосування державної мови, мов національних меншин".

Контрольним заходом встановлено, що станом на 01.01.2003 в Україні діє 831телерадіоорганізація, у тому числі 28 державних, 297 комунальних і 506 комерційних. Загальний сумарний середньодобовий обсяг мовлення всіх телерадіоорганізацій (ТРО) України становить 8770 годин на добу, з них 7630 годин припадає на місцеві ТРО.

Держкомтелерадіо контролює діяльність тільки державних телерадіокомпаній, у тому числі й щодо дотримання ними вимог мовного законодавства.

Довідково: Держкомтелерадіо підпорядковано 24 обласних телерадіокомпанії, телерадіокомпанія "Крим", телерадіокомпанія м. Севастополя, Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України (м. Київ).

Всі вказані телерадіокомпанії ведуть передачі українською мовою. Державні телерадіокомпанії складають 3,4 відс. від діючих телерадіоорганізацій в Україні.

Діяльність комерційних телерадіоорганізацій щодо дотримання норм сучасної української літературної мови у засобах масової інформації визначається ліцензіями, які видаються та контролюються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Довідково: за даними Національної ради, протягом 2000-2002 років винесенолише 18 попереджень телеорганізаціям, які порушили ліцензійні умови. Нема жодного випадку анулювання ліцензії за порушення мовного законодавства. Прикладом може слугувати трансляція нового телеканалу "Україна", де всі передачі ведуться російською мовою.

Отже, в телерадіоефірі України основну частку складають комерційні телерадіокомпанії, які, на відміну від державних, не дотримуються конституційних норм щодо використання української мови. Це є наслідком відсутності контролю з боку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням ними ліцензійних умов.

Як встановлено здійсненим аналізом, заходи: "Розробити скоординовану програму дій щодо реалізації єдиної державної мовної політики засобами масової інформації" та "Проаналізувати відповідність порядку оподаткування друкованої продукції, яка надходить на ринок України із-за кордону, нормам міждержавних угод з питань розвитку співробітництва і культурних зв'язків та подати в установленому порядку відповідні пропозиції щодо його вдосконалення" Держкомтелерадіо не виконані. Тобто, надзвичайно важливі завдання, зокрема, створення єдиної програми дій та контроль за впровадженням державної мови у недержавних ЗМІ, Держкомтелерадіо проігноровано.

Захід: "Здійснити комплекс заходів щодо відкриття українських культурно-інформаційних центрів за кордоном, передусім у місцях, де значну кількість населення становлять українці, та надати практичну допомогу центрам, які уже діють" Держкомтелерадіо виконує спільно з Міністерством закордонних справ.

На виконання Національної програми "Закордонне українство", затвердженої Указом Президента України від 24.09.2001 № 892/2001, Держкомтелерадіо забезпечував книжковими виданнями дипломатичні представництва та консульські установи України в державах компактного проживання українців за кордоном.

За зверненнями Міністерства закордонних справ України та дорученнями Кабінету Міністрів України Держкомтелерадіо передав літературу за Програмою випуску соціально значущих видань в кількості 6277 примірників (з 1999 по 2003 роки).

Захід: "Підтримка національного кіно-, відео- аудіовиробництва, тиражування кращих українських фільмів, а також дублювання і озвучування українською мовою творів світового кіномистецтва" виконується спільно із Мінкультури.

Ускладнюючим моментом проведення мовної політики на телебаченні є те, що впродовж десятиліть нашої історії практично усі художні фільми випускались російською мовою. І сьогодні їх переклади не завжди здійснюються через недостатнє фінансування. З метою відродження національного телефільмовиробництва Держкомтелерадіо видав наказ від 09.10.2000 "Про підтримку вітчизняного телефільмовиробництва".

Довідково: останнім часом на державних каналах збільшилась кількість українських художніх фільмів, документальних стрічок та освітніх програм. З'явились україномовні телевізійні серіали вітчизняних студій. Кінофільми, які створюються за державним замовленням та за кошти Державного бюджету України, виходять на екрани державною мовою.

Статтею 22 Закону України "Про кінематографію" передбачено не менше 30 відс.національного екранного часу на демонстрацію українських фільмів. Два державні телеканали (УТ-1, УТ-2) дотримуються квот демонстрування національних фільмів. Аналіз показує, що комерційні телеканали ігнорують виконання Законів України щодо мовної політики, зокрема встановлені квоти на демонстрування національних кінофільмів.

Основною причиною цих порушень є недостатній контроль та невжиття дієвих заходів Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за дотриманням комерційними телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та вимог чинного законодавства.

Захід: "Забезпечення технічних умов для трансляції українських телевізійних та радіопрограм на зарубіжні держави".

З метою забезпечення трансляції українських телевізійних програм на зарубіжні держави 03.12.2000 затверджено Концепцію створення національного каналу супутникового іномовлення України на період до 2004 року.

На створення Національного супутникового мовлення у Державному бюджеті України на 2002 рік Держтелерадіо було передбачено 10,0 млн. грн., проте вони не були виділені. У Державному бюджеті України на 2003 рік затверджено кошти Держкомтелерадіо в розмірі 8 млн. грн. для створення Національного супутникового мовлення, Національному космічному агентству України - 1,2 млн. грн. на експлуатацію супутникових систем зв'язку та телерадіомовлення.

Станом на 15.09.2003 вказане супутникове мовлення не створено, супутниковий телеканал не функціонує.

Довідково: кілька комерційних каналів ("Новий канал", СТБ) застосовують супутниковий канал зв'язку, який поширює їх телевізійні програми не тільки на Україну, а й на зарубіжні країни.

Захід: "Створити на національному телебаченні окремий канал для трансляції українських телепрограм в інші країни світу".

Вказаний захід не виконано. За інформацією основних виконавців заходу - Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку встановлено, що на національному телебаченні у 1998 році було створено окремий телевізійний канал "Україна" для транслювання українських телепрограм в інші країни світу під егідою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Канал "Україна" певний час функціонував в експериментальному режимі, проте через відсутність необхідних коштів мовлення на цьому каналі було припинено.

Відновлення діяльності вказаного каналу передбачається за умови створення Національного супутникового мовлення.

Тобто, Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку протягом 6 років не створили окремий телеканал для задоволення духовних та інформаційних потреб понад 25 млн. українців, що проживають за межами України.

Захід: "Створення належних технічних умов для цілодобової трансляції програм Всесвітньої служби "Радіо України".

Фінансування Всесвітньої служби "Радіо України" здійснювалось за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на трансляцію радіопрограм.

За даними Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку, технічні умови для цілодобової трансляції програм Всесвітньої служби "Радіо України" створені.

Наявна технічна база короткохвильового радіомовлення, яка складається з 19-типередавачів потужністю від 100 кВт до 1 МВт та антенних систем, дозволяєзабезпечувати розповсюдження українських радіопрограм практично на всі країни світу.

Довідково: сьогодні розповсюдження програм Всесвітньої служби "Радіо України" здійснюється тільки трьома короткохвильовими передавачами загальною потужністю випромінювання 1,2 МВт. З них 1 передавач потужністю 1 МВт розповсюджує програму на Північну Америку (5 годин на добу) та 2 передавачі потужністю 100 КВт кожен почергово ведуть мовлення на Західну Європу, Казахстан і Російську Федерацію (24 години на добу). Трансляція ведеться українською мовою.

Однак відстоювання вузьковідомчих інтересів державними органами (Держкомтелерадіо і Держкомзв'язку) призводить до того, що вказаний захід виконується не повністю, хоча всі технічні передумови створено.

Захід: "Продовжити роботу з формування та захисту українського національного інформаційного простору".

Основними виконавцями заходу є Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку, діяльність яких спрямована на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації через засоби масової інформації.

Довідково: основним засобом інформації в Україні є радіомовлення, поширення якого здійснюється через проводове і хвильове мовлення. Аналізом встановлено, що у 1996 р. кількість радіоточок в Україні становила понад 16 мільйонів. За даними ВАТ "Укртелеком", що є власником мережі проводового мовлення, на 01.05.2003 нараховувалось близько 7,2 млн. основних радіоточок, тобто їх чисельність скоротилася більше, ніж у два рази. Трансляція радіопрограм проводового мовлення ведеться виключно українською мовою.

Державне підприємство ВАТ "Укртелеком", вважаючи цю систему малоприбутковою, не зацікавлений в її збереженні та здійснює кроки щодо її заміни на хвильову систему поширення радіопрограм. Це вкрай тривожна тенденція у діяльності Держкомзв'язку, який замість захисту державних інтересів лобіює короткочасні комерційні інтереси госпрозрахункової структури (теж державної).

Середній радіоприймач коштує приблизно 50-60 гривень. Неважко підрахувати, що на плечі простих громадян ляжуть додаткові витрати на придбання приймачів, які можна оцінити у 350-400 мільйонів гривень! У переважної більшості слухачів немає коштів на придбання хвильових радіоприймачів. Через низьку якість прийому навіть Першу програму і Промінь важко почути, не кажучи вже про інші українські радіопрограми.Держкомзв'язок не представив розрахунків, у яку суму обійдеться Державному бюджету України заміна проводового мовлення на хвильове.

Відновлення, розвиток проводового радіомовлення у рамках Національної радіокомпанії України - це також захист і утвердження національного інформаційного простору,створення морально-психологічних передумов українського державотворення.

У ході проведення аналізу встановлено, що Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (Концерн РРТ), який входить до сфери управління Держкомзв'язку, в 1996 році було охоплено програмами УТ-1 96,3 відс. території України, а станом на 01.07.2003 цей показник складає 94,5 відсотки. Аналогічно, програмою УТ-2 було охоплено у 1996 році 91,5 відс., а нині охоплено 89,5 відс. території України.

Охоплення населення території України програмами радіомовлення УР-1, УР-2, УР-3 у 1996 році відповідно складало: 93 відс., 89 відс. та 55 відсотків. Станом на 01.07.2003 цей показник складає: УР-1 - 61 відс.; УР-2 - 43 відс.; УР-3 - 15,2 відс., тобто охоплення території України радіомовленням за останні роки зменшилось на половину.

В порушення ст. 9 Закону України "Про інформацію" Держкомзв'язку не використовує свої технічні можливості для повного охоплення території України телерадіомовленням, що не забезпечує вільний доступ громадян України до інформації. Відповідно до ст. 7 Закону України від 19.06.2003 № 964-IV "Про основи національної безпеки України" такі дії Держкомзв'язку створюють загрозу національним інтересам і національній безпеці України в інформаційній сфері.

Уряд понад десять років не приділяв належної уваги функціонуванню в Україні та контролю за українським сегментом мережі Інтернет. Лише у липні 2003 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 447 "Про адміністрування домену "UA", чим підтримав пропозицію Держкомзв'язку, СБУ та учасників ринку Інтернет в Україні утворити об'єднання підприємств "Український мережевий інформаційний центр" з метою управління адресним простором нашого сегменту мережі Інтернет, обслуговування та адміністрування системного реєстру і системи доменних імен "UA". Термін створеннявказаного об'єднання у розпорядженні Уряду не визначено.

Довідково: з 1992 року право управління адресним простором українського сегменту мережі Інтернет "UA" здійснювали двоє іноземних громадян, а технічну підтримку домену "UA" - підприємство "Хостмастер", в число засновників якого входять вищезгадані особи.

Державним замовленням на 2002 рік (постанова Уряду від 06.03.2002 № 261) на виробництво україномовних телерадіопрограм, яким займається Держкомтелерадіо, передбачено 203276,2 год. на суму 107,4 млн. грн. (вартість однієї години - 528,3 гривні). На трансляцію телерадіопрограм, якою займається Держкомзв'язок, затверджено державне замовлення на 111955,9 години на суму понад 44,8 млн. гривень.

У вказаній постанові Уряду закладена різниця між виробництвом телерадіопрограм та їх трансляцією у кількості 91320,3 години (203276,2 - 111955,9). Держкомтелерадіо виконав державне замовлення у повному обсязі. Держкомзв'язок за 2002 рік фактично виконав держзамовлення з трансляції телерадіопрограм в обсязі 169749,5 години. Тобто,33526,6 години виготовлених Держкомтелерадіо програм на суму 17,7 млн. грн. (33526,6 години х 528,3 грн.) залишились невикористаними.

Таким чином, безвідповідальне ставлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України до формування державного замовлення на виробництво і трансляцію телерадіопрограм на 2002 рік завдало прямих збитків Державному бюджету України на 17,7 млн. гривень.

Міжвідомчі суперечності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо та Держкомзв'язку не створюють умов для дотримання конституційних норм функціонування української мови як державної, не сприяють вихованню у громадян мовної культури та поваги до української мови, пропаганді української мови за кордоном.

Безконтрольна комерціалізація радіопередавальних станцій і каналів, неповне використання Держкомзв'язком технічних можливостей позбавило мільйони громадян України та українців, які знаходяться за кордоном, можливості отримувати інформацію з державних каналів телебачення та радіомовлення.

 

Українська мова в засобах масової інформації

1. Напрями:

дотримання норм сучасної української літературної мови в засобах масової інформації і регулювання стихійного процесу мовних запозичень та нововведень; підвищення з допомогою засобів масової інформації загальної мовної культури громадян та виховання у них поваги до української мови; широка пропаганда засобами масової інформації української
мови за кордоном.

 

2. Завдання:

підвищення рівня знання української мови працівниками друкованих та електронних засобів масової інформації; забезпечення працівників засобів масової інформації словниками, навчально-методичною і науково-популярною літературою; відновлення системи постійних теле- і радіопередач з актуальних проблем сучасного стану української мови, широке
обговорення їх у засобах масової інформації; забезпечення дотримання норм сучасної української літературної мови у засобах масової інформації, в діяльності
інформаційних та рекламних агентств.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.