Наслідки членства України в СОТ. Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 159 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі, функціями якої є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

Вступ України до СОТ залишався одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики Президента та Уряду України впродовж останніх чотирнадцяти років і в цьому контексті він розглядався, насамперед, як системний фактор розвитку національної економіки. Нарешті, 5 лютого 2008 року відбулося засідання Генеральної Ради СОТ, на якому Президентом України В.А. Ющенком і Генеральним директором СОТ П. Ламі був підписаний Протокол про вступ України до СОТ. Та все ж Світова організація торгівлі (СОТ) оприлюднила деякі умови долучення України до цієї організації – зокрема, митні збори, терміни їх введення.

Як зазначається у прес-релізі СОТ, середні імпортні мита при постачаннях товарів до України складають 10,66% – для сільськогосподарських продуктів і 4,95% – для промислових товарів.

В цілому мита встановлені в діапазоні від 0 до 50%, при цьому деякі обмеження включають поетапне скорочення впродовж періоду до 2013 року.

Згідно з повідомленням, найвищі тарифи, які Україна може застосувати, – це тарифи на цукор – 50% і соняшникова олія – 30%. Інші продукти з граничним рівнем тарифів, встановленому на рівні 25%, включають деякі види радіоприймальної апаратури, синтетичні нитки і конвеєрні/приводні ремені.

У категорію товарів зі зниженим митом, які на початковому або кінцевому етапі будуть виключені, входять цивільні літаки, будівельне устаткування, дистильований алкоголь, деякі види риби, деякі хімічні речовини, нафтові масла, медичне устаткування, медпрепарати, деревина, целюлозно-паперові вироби, деякі види пряжі і тканини, деякі види основних металів, сталь, IT-продукти, меблі та іграшки.

Україна погодилася не застосовувати інші податки і мита, окрім своїх звичайних митних зборів.

Також у повідомленні зазначається, що у сільському господарстві Україна погодилася не субсидувати експорт. Крім цього, країна обмежить свою підтримку внутрішнього сільгоспвиробника, що впливає на торгівлю, сумою 3,04 млрд грн (приблизно 613 млн доларів), а також покриття 5% від вартості внутрішнього с/х виробництва.

Як і у випадку зі всіма членами СОТ, в України не буде лімітів з витрат на внутрішні програми підтримки, які не мають або мають мінімальний вплив на торгівлю, за умови, що ці програми відповідають критеріям, викладеним в договорі з сільського господарства.

Домовлено, що Україна відкриє тарифну квоту на цукор-сирець – 260 тис тонн щорічно і збільшить її до 267 тис тонн до 2010 року. Ця квота буде адміністрована за принципом "першим прийшов - першим обслужений" протягом трьох років після приєднання до СОТ.

Зобов'язань у нашої країни тепер стало набагато більше. Так, Україна повинна здійснювати контроль цін відповідно до правил Світової організації торгівлі (СОТ) і враховувати інтереси її членів, які займаються експортом.

Згідно з повідомленням, оприлюдненим увечері 5 лютого, після вступу Україна не встановлюватиме обов'язкові мінімальні ціни на імпортні товари і продовжить публікувати список товарів і послуг, ціни на яких встановлюються урядом.

Київ також зобов'язався, що після приєднання до СОТ торгова діяльність держпідприємств України повністю узгоджуватиметься з умовами цієї організації, а всі держпідприємства працюватимуть на комерційній основі.

Крім цього, протягом одного року після вступу Україна надаватиме інформацію СОТ про діяльність цих компаній, а також регулярно складати доповіді для членів СОТ про розвиток програми приватизації.

У сфері прав торгівлі Київ зобов'язався, що плата за реєстрацію медикаментів, пестицидів, сільськогосподарських хімікатів, а також плата за отримання ліцензій на експорт і імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлюватиметься з вимогами СОТ і відповідатиме рівню вартості наданих послуг.

Від фізичних осіб і компаній, охочих проводити експорт або імпорт, не буде потрібна фізична присутність або наявність інвестицій в Україні. Їм необхідно буде тільки реєструватися у відповідних органах, сказано у документі.

Згідно з документом, оплата і збори за надані послуги Україна встановлюватиме відповідно до норм СОТ і надавати дану інформацію членам СОТ на вимогу, а внутрішні податки на товари, що імпортуються країнами-членами СОТ, встановлюватимуться на недискримінаційній основі.

Київ також узяв зобов'язання, що після вступу Україна скасує і не встановлюватиме кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, які не передбачені угодою СОТ.

Зокрема, Україна не вводитиме заборону на м'ясну продукцію, якщо це не узгоджено нормами СОТ, і встановлюватиме прозорі і науково обґрунтовані стандарти на торгівлю даною продукцією.

Крім того, Україна анулює заборону на імпорт автобусів, вантажівок і машин, старших за восім років.

Обумовлено також, що більше не буде потрібною думка експерта з комерційної палати щодо класифікації товарів, щоб отримати ліцензію на імпорт або експорт, а якщо вводитимуться спеціальні перевірки перед транспортуванням товару, вони будуть тимчасовими і узгоджуватимуться з нормами СОТ.

У частині антидемпінгових зобов'язань і гарантій: Україна повинна буде внести зміни до торгового законодавства, щоб воно було узгоджене з нормами СОТ.

Крім того, Київ зобов'язався скоротити експортні мита на лом чорних і кольорових металів, насіння соняшника, шкіру, велику рогату худобу, а також від дати вступу не встановлювати обов'язкові мінімальні ціни на експорт. Одночасно заходи з обмеження експорту, включно з вимогами з його ліцензування, встановлюватимуться тільки згідно з нормами СОТ.

Після вступу буде також скасовано заборона на експорт лому кольорових металів, а також експортні обмеження на зерно. Крім того, анулюється заборона на експорт дорогоцінних металів і каменів, окрім золота, срібла і діамантів.

У сфері промислової політики і субсидій після вступу Україна має скасувати всі субсидії експорту і імпортозаміщення.

Крім цього Україна зобов'язалася орієнтуватися, в першу чергу, на міжнародні, а не національні та регіональні стандарти. Всі національні і регіональні стандарти будуть добровільними, окрім тих, які відносяться до захисту інтересів національної безпеки, до запобігання махінаціям, захисту життя і здоров'я людей, тварин і рослин, а також навколишнього середовища згідно технічним нормам.

Технічні норми України будуть засновані на відповідних міжнародних стандартах. Технічні норми, що відносяться до терміну зберігання риби, будуть узгоджені з нормативами Продовольчого Кодексу (CODEX alimentarius), йдеться у документі.

Згідно з цим кодексом, Україна скоротить кількість товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації третього типу, і надасть СОТ переглянутий список до 31 січня 2012 року.

У сфері санітарії і фітосанітарії Київ зобов'язався погоджувати свої дії з санітарними і фітосанітарними нормами і визначати рамки відповідальності наглядових і контролюючих органів в даній сфері. Зокрема, Україна не блокуватиме імпорт м'ясних продуктів, оброблених гормонами.

У сфері угоди про торгові аспекти інвестиційних заходів (Trade-related Investment Measures) з дати приєднання до СОТ Україна не підтримуватиме заходи, які суперечать даній угоді.

Крім того, після приєднання до СОТ Київ повинен повністю упровадити умови угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (Trade-related Aspects of Intellectual Property).

Україна також зобов'язалася надати СОТ повідомлення і копії угод про всі зони вільної торгівлі і митні союзи, в які входить.

Нагадаємо, що Генеральна рада Світової організації торгівлі затвердила протокол щодо прийому України в члени СОТ.

На засіданні 5 лютого в Женеві Генеральна рада на підставі звіту робочої групи і переліку ринкового доступу для товарів і послуг ухвалила рішення і схвалила протокол приєднання, який підписали президент України Віктор Ющенко і генеральний директор СОТ Паскаль Ламі. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України ратифікувала цей Протокол, який набув чинності 16 травня 2008 року.

В результаті вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) для українських виробників відкриються світові і європейські ринки, що, у свою чергу, сприятиме притоці інвестицій у вітчизняну економіку.

Переваги, отримані Україною після вступу до СОТ:

- одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу;

- зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

- отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ;

- набуття офіційного статусу переговорного процесц зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

- укладено договори про зону вільної вільної торгівлі з Європейською ассоціацією вільної торгівлі ( включає Норвегію, Швейцарію, Ліхтенштейн і Ісландією) та Чорногорією;

- проведення Україною таких же переговорів з Канадою, Туреччиною і Сербією. З найближче до підписання перебуває угода з Канадою;

- забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Негативні наслідки вступу до СОТ:

- Українська промисловість не захищена від впливу дешевої конкурентної продукції з зовні;

- накладання деяких обмежень на проведення економічної політики. Угоди СОТ прямо забороняють країні використання певних інструментів, що звужує можливості одних механізмів, але разом з тим примушує шукати певні компенсаційні механізми;

- підсилений вплив світової кон’юнктури на економіку України.

З вступом України до СОТ рівень відкритості економіки збільшується, незважаючи на несприятливу кон’юнктуру зовнішніх ринків. Він свідчить про зростання важливості міжнародної торгівлі для національної економіки та підвищення чутливості економіки до зовнішніх факторів впливу.

Тренд зростання зовнішньоторговельної квоти*

* Зовнішньоторговельна квота – відношення обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП

Схильність до експорту зростає, показник свідчить про збільшення рівня залежності вітчизняних виробників від попиту на їхню продукцію на зовнішніх ринках.

Цей процес не супроводжується суттєвою диверсифікацією експорту та підвищенням якості його структури (переважають продукти з низькою доданою вартістю).

Серед країн, що мають подібний або вищий рівень – Німеччина (50%), Данія (54%), Австрія (57%), Ісландія (58%), Латвія (59%), Саудівська Аравія (62%), Азербайджан (63%), Білорусь (68%), Словенія (72%), Чехія (75%), Словаччина (89%), Угорщина (92%).

Оцінимо зовнішню торгівлю товарами України за період з 2003 по 2012 рр.

Поиск по сайту: