1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед ним на письмі ставиться тире: На вершечку стрілецької гори, на горах і видолинках — скрізь уже панувала тиша (І. Нечуй-Левицький).
2. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:
Тиша уже панувала скрізь: на вершечку стрілецької гори, на горах і видолинках.
3. Якщо однорідні члени стоять всередині речення після узагальнюючого слова, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них —тире:
Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на горах і видолинках — уже панувал 'тиша.
4. Перед словами як-от, наприклад, а саме, що стоять після узагальнюючого слова, ставиться кома, а після них двокрапка:
На берегах Дніпра розташовано багато міст, як-от: Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон.
Речення які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв'язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними.
У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:
кома — між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак зате, або, чи-чи, то-то тощо. Наприклад: Темно-зелені садки дрімають, вже без плоду, і тихо гріються хатки, і верби гнуться в воду (І. Франко); Чи то не відчувають механічного пульсу чи, може, їхня увага й думка зайняті іншим (Ю. Збанацький)- Пообіч колосились хліба, але до жнив ще було далеченько (Ю. Збанацький); 3 десятеро вже оперених качат замаскувались під жовте старе коріння, а стара качка з шумом випурхнула з куща (Ю. Збанацький); Земля не може жити без сонця, а людина —без щастя (М. Стельмах);
крапка з комою — у складносурядних реченнях перед єднальними і зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки. Наприклад: А тут я сам собі пан — схочу, до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму, сніг у дворі одкидатиму, а ж весна настане, ще й грядку скопаю (Григір Тютюнник); їв хаті в них стало чепурніше, ясніше; і хліб не такий чорний та сухий; і каша до борщу не вряди-годи; а часом і сир на вареники (Панас Мирний); Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок);
тире — в складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (в значенні і), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв'язок або йдеться про швидку зміну подій. Наприклад: Зима летіла над землею, і от весна —/ все в цвіту (В. Сосюра); Дмухнув вітер понад ставом — / сліду не стало (Т. Шевченко); Капітан натиснув якусь кнопку на пульті —і двері перед Олесем безшумно розчинились (В. Владко).
У складносурядному реченнікома не ставитьсяміж двома сурядними реченнями, з'єднаними неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення. Наприклад: Зрідка пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк (А. Шиян); Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).
Складнопідрядне речення — це складне речення, що складається із залежних одна від одної частин.Наприклад: Щоб рибку їсти, треба у воду лізти (нар. тв.); Ти б не хотів, щоб день уже скінчився? (Леся Українка);
Розділові знаки у складнопідрядних реченнях
Кома ставиться:
1. Підрядне речення відокремлюється від головного комами:
Що за літо заробить Мотря, те за зиму і проживуть. (Мирн.)
2. Якщо підрядне речення стоїть після головного й з’єднується з ним складеними сполучниками підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, подібно до того як, так що, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Місце коми визначається змістом речення:
Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставати. (Н.-Лев.)
Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці незважаючи на те, що другого дня треба було рано вставати.
3. Між однорідними підрядними реченнями ставиться кома так само, як між однорідними членами в простому реченні:
Як не мостився, як не ладнав,
А оберемка не підняв.
(Гл.)
Дітям здавалося, що вже вечір і що зараз прийде мати. (Вас.)
4. Між однорідними підрядними реченнями, з’єднаними повторюваними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється:
Ішли на берег моря і коли яскраво світило сонце, і коли важкі хмари низько пливли над землею.
5. Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два підрядні сполучники або сполучник сурядності й сполучник підрядності, то кома між ними ставиться тільки в тому випадку, якщо при вилученні підрядного речення не вимагається перебудова того речення, від якого залежить підрядне:
Це рішення виникло в нього раптово, і він хотів його негайно здійснити, ніби не знаючи, що, коли мине хвилина, він не зможе сказати. (Мик.)
Безсполучникове складне речення — це таке складне речення, частини якого поєднуються без сполучників за допомогою смислових та інтонаційних зв’язків.