Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розділові знаки – структурний компонент писемної мови.



Розділо́ві зна́ки — сукупність графічних знаків, що не належать до алфавіту даної мови, а служать засобом відображення тих ознак (чинників) писемної мови, які не можуть бути передані літерами та іншими писемними позначеннями (цифрами, знаками рівності, подібності, при близності тощо).

До розділових знаків належать: крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дефіс, три крапки, знак оклику, знак питання, лапки, дужки, скісна риска, абзац, проміжок.

Їх використовують для членування тексту згідно із синтаксичними (структурними), смисловими, інтонаційними та іншими особливостями мовлення.

Призначення розділових знаків – полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.

Такі розділові знаки, які обумовлені структурою речення, є обов’язковими. Розділові знаки, які ґрунтуються на синтаксичному принципі, є структурно обумовленими. Тому цей принцип ще названо структурним.

Система розділових знаків. Розділові знаки мови становлять систему, до якої входять одиничні (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, крапки, знак оклику, знак питання) й парні (подвійна кома, подвійне тире, дужки, лапки) символи.

 

Основні поняття пунктуації, пунктограма, пунктуаційне правило.Види пунктограм.

 

Пунктуація (від лат. Punktuatio – punktum, що означає крапка) – це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків. Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему. Призначення розділових знаків – полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.

Знаки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.

Крапкаділить текст на речення.

Двокрапкавідділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.

Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.

Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

Крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.

Тире розділяє головні частини речення (якщо вони виражені подібними лексично-граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно-часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.

Знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питання.

Знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук.

Знак виноски – видільний. Він вказує, що за словом, біля якого цей значок поставлений, має йти частина тексту, яка подається у порядковій частині сторінки або в кінці тексту.

Парні розділові знаки – дві коми, двоє тире, дужки, лапки виділяють якийсь відрізок тексту (другорядні члени речення), коли є потреба його відокремити, вставні і вставлені слова, словосполучення, звертання).

Українська пунктуація побудована на структурному, смисловому та інтонаційному принципах. Згідно з цими принципами й відбувається вживання розділових знаків. Усі три принципи пунктуації – структурний, смисловий та інтонаційний – в українській мові діють одночасно, один якийсь принцип виділити можна тільки умовно.

Загальні пунктуаційні правила – це правила системи вживання пунктограм. Загальні пунктуаційні правила розповідають про те, як вживаються:

  • крапка;
  • кома;
  • крапка з комою;
  • двокрапка;
  • три крапки;
  • тире;
  • дужки;
  • лапки;
  • знак питання;
  • знак оклику;
  • знак виноски.

 

Розділові знаки у простому неускладненому та ускладненому реченнях, у складносурядному, складнопідрядному та безсполучниковому реченнях.Пунктограми при прямій мові, діалозі та цитатах.

Просте неускладнене речення − речення з усіма другорядними членами речення, що не є однорідними або відокремленими.

Прості ускладнені речення − речення, у яких наявні однорідні або відокремлені члени речення, вставні слова або вставлені конструкції, звертання або вигуки.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.