7. Для оцінки стану мікрофлори кишківника важливим є:
A. Визначення процентного співвідношення кількості бактерій різних видів
B. Факт наявності не більше п’яти видів бактерій
C. Факт відсутності анаеробних видів бактерій
D. Факт наявності не менше сіми видів бактерій
E. Факт відсутності дріжджеподібних грибів
8. Від хворого з запаленням легень виділена Klebsiella pneumonia. За допомогою якого з наведених методів можна визначити чутливість виділеного збудника до антибіотиків та встановити мінімальну пригнічуючи концентрацію (МПК)?
A. Імуноферментний метод
B. Метод дисків
C. Метод лунок
D. Метод циліндрів
E. Метод серійних розведень
9. Для визначення етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів у гнійно-запальних захворюваннях беруть до уваги всі перелічені критерії окрім:
A. Неодноразове виділення тих самих мікроорганізмів з патологічного матеріалу в високій концентрації
B. Зростання титру антитіл до збудника в 4 і більше разів.
C. Виявлення УПМ в незначній кількості, але з високими антагоністичними властивостями.
D. Виділення збудника з патологічного матеріалу, який в нормі є стерильним (кров, спинномозкова рідина)
E. Висока концентрація мікробів в інфікованому матеріалі (не менш ніж 105-107 бактерій на 1 мл або грам)
10. Для госпітальних штамів бактерій характерні всі перелічені ознаки, окрім:
A. Фагостійкість, знижена вірулентність
B. Множинна стійкість до антибіотиків
C. Підвищена стійкість до дезінфектантів
D. Адаптація до умов лікарні
E. Підвищена популяційна мінливість (інтенсивний обмін генетичним матеріалом)
Додаток 2. Тестові завдання для заняття по темі:
Варіант 3
1. Які з перерахованих препаратів недоцільно рекомендувати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту при дисбактеріозів?
A. Еубіотики
B. Антибактеріальну сироватку
C. Пребіотики
D. Пробіотики
E. Ентеросорбенти
2. Для оцінки стану мікрофлори кишківника важливим є:
A Факт наявності не менше сіми видів бактерій
B. Факт відсутності дріжджеподібних грибів
C. Факт відсутності анаеробних видів бактерій
D. Факт наявності не більше п’яти видів бактерій
E. . Визначення процентного співвідношення кількості бактерій різних видів
3. Основним методом мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, викликаних умовно-патогенними бактеріями є:
A. Алергічний
B. Серологічний
C. Бактеріоскопічний
D. Біологічний
E. Бактеріологіний
4. Які серологічні реакції мають практичне значення при серодіагностиці захворювань, викликаних УПМ?
A. Реакція непрямої гемаглютинації
B. РА зі стандартним діагностикумом
C. РА з аутоштамом, при зростанні специфічних антитіл більше ніж в 4 рази
D. Реакція зв’язування комплементу
E. Реакція Відаля
5. Пацієнт після обстеження в урологічній клініці з застосуванням катетеризації захворів на гострий цистит, зумовлений кишковою паличкою. Як називається інфекція, яка викликана проведенням медичних процедур?
A. Опортуністична
B. Ятрогенна
C. Вторинна
D. Антропонозна
E. Суперінфекція
6. При мікроскопії гнійних виділень з рани виявлені грампозитивні коки, розташовані ланцюгами. На яке поживне середовище необхідно посіяти гній для подальшого бактеріологічного дослідження?
A. Середовище Ендо
B. Середовище Левенштейна-Йенсена
C. М’ясо-пептонний агар
D. Кров’яний агар
E. Жовточно-сольовий агар
7. Для госпітальних штамів бактерій характерні всі перелічені ознаки, окрім:
A. Підвищена стійкість до дезінфектантів
B. Множинна стійкість до антибіотиків
C. Адаптація до умов лікарні
D. Фагостійкість, знижена вірулентність
E. Підвищена популяційна мінливість (інтенсивний обмін генетичним матеріалом)
8. Від хворого з запаленням легень виділена Klebsiella pneumonia. За допомогою якого з наведених методів можна визначити чутливість виділеного збудника до антибіотиків та встановити мінімальну пригнічуючи концентрацію (МПК)?
A. Метод дисків
B. Метод серійних розведень
C. Метод лунок
D. Метод циліндрів
E. Імуноферментний метод
9. Співробітники хірургічних клінік планово обстежуються на носійство патогенних стафілококів. Яке поживне середовище доцільно застосувати для виділення патогенного стафілококу?
A. Жовточно-сольовий агар
B. Лужну пептонну воду
C. МПА
D. Середовище Ру
E. Середовище Левіна
10. Для визначення етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів у гнійно-запальних захворюваннях беруть до уваги всі перелічені критерії окрім:
A. Виділення збудника з патологічного матеріалу, який в нормі є стерильним (кров, спинномозкова рідина)
B. Неодноразове виділення тих самих мікроорганізмів з патологічного матеріалу в високій концентрації
C. Висока концентрація мікробів в інфікованому матеріалі (не менш ніж 105-107 бактерій на 1 мл або грам)
D. Зростання титру антитіл до збудника в 4 і більше разів.
E. Виявлення УПМ в незначній кількості, але з високими антагоністичними властивостями.