Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Базовий рівень підготовки.



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри мікробіології,

вірусології та імунології

Завідувач кафедри

Академік НАН України

професор Широбоков В.П.

__________________________

“___” _______________200 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

 

 

Навчальна дисципліна “МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ”
Модуль № 2 Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль № 12 Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
Тема заняття Клінічна мікробіологія
Курс 3-й
Факультет Медичний

 

Методичні рекомендації розробила: асистент Кудрявська В.М.

 

 

Київ – 2008

 

 

1. Конкретні цілі:

· Визначити предмет і завдання клінічної мікробіології. Вивчити роль умовно-патогенних мікроорганізмів в патології людини, особливості етіології, клінічної картини і діагностики захворювань, які вони викликають.

· Ознайомитись з проблемою дисбактеріозу і госпітальних інфекцій. Вивчити біологічні властивості госпітальних штамів, шляхи зараження і виявлення джерел лікарняних інфекцій.

· Засвоїти методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій та критерії оцінки етіологічної ролі умовно-патогенних мікроорганізмів в гнійно-запальних і лікарняних інфекціях.

Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Анатомія людини Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.
Медична біологія Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів
Медична хімія Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

 

5. Організація змісту навчального матеріалу.

 

3.1 Зміст теми:

На практичному занятті студенти повинні створити схему мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, самостійно провести бактеріоскопічне дослідження гнійного матеріалу від хворого; студенти здійснюють кількісний посів гною на різні поживні середовища з метою виділення ймовірних збудників інфекції, знайомляться з принципами ідентифікації УПМ, визначають чутливість бактерій до антибіотиків методом дифузії в агар за допомогою дисків. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

 

 

3.2 Теоретичні питання до заняття:

· Які питання вивчає клінічна мікробіологія?

· Мікрофлора організму людини та її роль в нормі і патології.

· Дисбактеріоз. Причини розвитку і принципи діагностики дисбактеріозу.

· Біологічні властивості умовно-патогенних мікроорганізмів. Особливості етіології, патогенезу і мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій.

· Лікарняні інфекції. Властивості госпітальних ековарів бактерій. Етіологія ятрогенних інфекцій. Виявлення джерел інфекцій.

· Методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій та критерії оцінки результатів діагностики гнійно-запальних і лікарняних інфекцій.

 

 

3.3 Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

· Створити схему мікробіологічної діагностики гнійно-запального процесу, викликаного УПМ. Засвоїти критерії оцінки етіологічної ролі умовно-патогенних мікроорганізмів в гнійно-запальних захворюваннях.

· Провести бактеріоскопічне дослідження гнійного матеріалу від хворого. Зробити висновок.

· Здійснити окремі етапи бактеріологічної діагностики гнійного процесу: зробити кількісний посів гною на різні поживні середовища з метою виділення ймовірних збудників інфекції. Ознайомитись з принципами ідентифікації УПМ.

· Визначити чутливість до антибіотиків збудників гнійно-септичних процесів.

 

3.4 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:

Термін Визначення
Клінічна мікробіологія Клінічна мікробіологія – це розділ медичної мікробіології, який досліджує етіологію, патогенез, імунологію неепідемічних мікробних захворювань і розробляє методи їх мікробіологічної діагностики, специфічної терапії і профілактики. Об’єктами дослідження клінічної мікробіології являються головним чином умовно-патогенні мікроби та захворювання, що ними викликаються. В теперішній час кількість таких опортуністичних інфекцій збільшується і вони зустрічаються у пацієнтів неінфекційних клінік різного профілю. Крім того, в завдання клінічної мікробіології входять такі загальні питання, як госпітальні або внутрішньо лікарняні інфекції, нормальна мікрофлора, дисбактеріоз, чутливість мікробів до антибіотиків, антисептиків і дезінфектантів, методи клініко-мікробіологічних досліджень.
Госпітальна інфекція Госпітальна інфекція (внутрішньолікарняна, нозокоміальна) – це будь-яка інфекція, отримана пацієнтом у лікарні, незалежно від того, проявилась вона під час його перебування в лікарняному закладі, або після виписки, і незалежно від того, чи було зараження екзогенним (від іншого пацієнта), чи ендогенним (обумовленим активацією власної мікрофлори). Збудниками госпітальної інфекції можуть бути як облігатно-патогенні, так і умовно-патогенні мікроби. Більш важко перебігають госпітальні інфекції, обумовлені госпітальними ековарами бактерій. Такі інфекції розвиваються внаслідок екзогенного зараження природними для збудника шляхами передачі або внаслідок медичних втручань. Ендогенна госпітальна інфекція спостерігається при травмах, важких хірургічних втручаннях, радіо-, антибіотико-, гормоно- і імуносупрессивної терапії, а також при інших явищах, при яких відбувається зниження природного імунітету. Приєднання госпітальної інфекції до основної хвороби підвищує летальність, частоту переходу в хронічний стан, тривалість перебування хворого в стаціонарі, витрати на догляд та лікування, трудові втрати.
Госпітальні ековари Госпітальні ековари – варіанти мікроорганізмів, що адаптовані до життя в лікарняних стаціонарах (екосистемах). Характеризуються множинною стійкістю до антибіотиків, підвищеною стійкістю до антисептиків, дезінфектантів, антагоністів, більш високою вірулентністю, антагоністичною активністю, внутрішньо-популяційною мінливістю, більш інтенсивним обміном генетичним матеріалом і підвищеною міграцією в умовах лікарні. Джерелом госпітальних ековарів є персонал і хворі, особливо ті, які тривало знаходяться на лікуванні в стаціонарі. Госпітальні ековари встановлені у S.aureus, Ps.aeruginosa (паличка синьо-зеленого гною), S.typhimurium, можливо є і інші види.
Ятрогенна інфекція Це одна із форм госпітальної інфекції, пов’язаних з медичними втручаннями (операції, ін’єкції, катетерування, бронхоскопія та інші інструментальні втручання).
Дисбактеріоз Дисбактеріоз – це порушення стану динамічної рівноваги між нормальною мікрофлорою та організмом людини, при якому спостерігаються стабільні і тривалі кількісні та якісні зміни в складі нормальної мікрофлори, які виходять за межі фізіологічної норми. Основними причинами дисбактеріозу є зміна умов існування в біотопі, при яких популяція одного або декількох видів мікроорганізмів набувають невластиве їм домінуюче положення в мікробіоценозі. Фактори, які обумовлюють розвиток дисбактеріозу, різноманітні. Перш за все це широке і безконтрольне застосування антимікробних препаратів, які селективно пригнічують життєдіяльність одних видів і не впливають на інші. Виникнення дисбактеріозу може бути пов’язане також зі зниженням імунітету, викликаним інфекційними і неінфекційними захворюваннями, застосуванням імунодепресивної, променевої та хіміотерапії, хірургічними втручаннями, нераціональним харчуванням, роботою або знаходженням в шкідливих умовах та інше. Стани дисбактеріозів супроводжуються розвитком інфекцій, діарей, запорів, гастритів, колітів, виразкової хвороби, злоякісних новоутворень, алергії, сечокам’яної хвороби, карієсу, артриту, ураження печінки та ін. Діагноз дисбактеріоз встановлюється бактеріологічними дослідженнями при використанні кількісних методик і багатовекторності (виділення багатьох видів і варіантів).
Умовно-патогенні мікроби (УПМ) УПМ (опортуністичні, потенційно патогенні) – це мікроби, які здатні при зниженні резистентності макроорганізму спричиняти захворювання, для яких характерні відсутність нозологічної специфічності. Це велика група різнорідних по системному положенню мікроорганізмів (бактерії, гриби, найпростіші, віруси), які вступають в організмів людини в одних випадках у відношення симбіозу, коменсалізму або нейтралізму, в інших – в конкурентні співвідношення, які приводять до розвитку захворювання. Найчастіше вони є представниками нормальної мікрофлори людини. Вони неінвазивні, не агресивні, не токсичні, не здатні до внутрішньоклітинного паразитування, впливають на організм переважно ендотоксинами і ферментами патогенності (гіалуронідаза, коагулаза, фібринолізин та інші), набір факторів патогенності змінюється від штаму до штаму і є мало специфічним. В сучасній патології велике значення мають представники ентеробактерій – Escherichia, Proteus, Klebsiella; роди Pseudomonas, Acinеtobаcter, Streptococcus, Staphylococcus, Peptococcus, Peptostreptococcus, Bacillus, Clostridium, Bacteroides, Candida, Cryptococcus та інші. Для епідеміології умовно-патогенних інфекцій характерне широке їх розповсюдження в лікарняних закладах, часті випадки ендогенної і автоінфекції, множинність джерел інфекції, часта і масивна контамінація об’єктів зовнішнього середовища збудниками, в більшості випадків порівняно невисока контагіозність хворих і носіїв.
Опортуністичні інфекції Опортуністичні інфекції – це інфекції, викликані представниками нормальної, умовно-патогенної мікрофлори, коли захисні сили господаря послаблені або скомпрометовані.



©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.