Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.



 

Підготовчий етап.

 

Викладач формує тему практичного заняття, пояснює, що клінічна мікробіологія – це розділ мікробіології, в якому вивчають умовно-патогенні мікроорганізми (УПМ) і опортуністичні інфекції, які вони викликають. Наголошує, що опортуністичні інфекції є проблемою більшості неінфекційних клінік різного профілю. З ними пов’язані також госпітальні інфекції, які отримують пацієнти як ендогенним, так і екзогенним шляхом зараження. Діагностика гнійно-запальних процесів, спричинених УПМ, має певні труднощі. Це пов’язано з відсутністю специфічної клінічної картини і поліетіологічністю цих захворювань. З патологічного матеріалу таких хворих досить часто висіваються асоціації мікробів, які складаються зі збудника, представників нормальної мікрофлори ураженого органа та транзиторних мікроорганізмів. Тому для визначення збудника гнійно-запальних захворювань і лікарняних інфекцій обов’язковим є бактеріологічні дослідження з вивченням широкого спектру збудників, з застосуванням ефективного набору диференціально-діагностичних середовищ і кількісних методів посіву.

В завдання клінічної мікробіології входять також такі актуальні питання, як стан нормальної мікрофлори людини, дисбактеріоз, чутливість мікробів до антибіотиків, дезінфектантів. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі, треба перейти до наступного етапу.

 

Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студент записує у протокол занять перелік і ознаки захворювань, які викликають УПМ; особливості умовно-патогенних мікроорганізмів і лікарняних ековарів мікробів; критерії умовно-патогенних мікроорганізмів, виділених при бактеріологічній діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій; препарати для корекції нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

2. Користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, студенти досліджують препарати гною, зроблені від хворого з запальним процесом і забарвлені за Грамом. Викладач звертає увагу, що в препараті крім великої кількості лейкоцитів, зустрічаються мікроби, які можуть бути збудниками запального процесу. Студент визначає морфологічні, тинкторіальні властивості бактерій і їх розташування в препараті; замальовує побачене в протокол, робить висновки.

3. Студенти вивчають схему бактеріологічної діагностики гнійно-запальних захворювань, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами і замальовують її в протокол. Викладач нагадує методи і принципи ідентифікації бактерій, які вивчались на попередніх заняттях.

4. Викладач пояснює, що, враховуючи поліетіологічність умовно-патогенних інфекцій, а також те, що результат бактеріологічного дослідження залежить від використання ефективного набору живильних середовищ, матеріал від хворого (гной з рани, гнійний ексудат та ін.) засівають на різні поживні середовища (селективні, диференціально-діагностичні, елективні), наприклад, ЖСА для виявлення стафілококів, кров’яний агар для стрептококів та інших гемолітичних бактерій, середовище Сабуро для грибів.

Одним з головним критеріїв етіологічної ролі УПМ є кількісні показники (високі концентрації) наявності цих бактерій в патологічному матеріалі. Тому необхідно матеріал від хворого засівати кількісними методами (метод секторального посіву, серійних розведень). Перший метод, секторальних посівів, описаний в демонстраційній таблиці. Для виконання методу серійних розведень попередньо з гною чи іншого матеріалу готують 10-кратні розведення (10-1-10-6). По одній краплі (0,05мл) розведень 10-2, 10-4, 10-6 засівають на чашку з середовищем. Викладач розповідає, як проводяться підрахунки мікробного числа (кількості бактерій в 1 мл або 1 г патологічного матеріалу).

Студенти здійснюють посів патологічного матеріалу (гною) на різні поживні середовища кількісним методом.

5. Викладач стисло інформує, що з метою обґрунтування раціональної хіміотерапії у хворих з запальними захворюваннями визначають чутливість виділених збудників до антибіотиків. На практиці для цього користуються методом дифузії в агар за допомогою паперових дисків з антибіотиками. Студенти, які знайомились з цим методом на попередніх заняттях, розпочинають визначати чутливість виділеної культури бактерій, використовуючи вищеназваний метод.

 

Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

 

6. Додатки:

Додаток 1.Матеріали для самоконтролю студентів.

1. Задачі клінічної мікробіології.

2. Яка роль нормальної мікрофлори людини в нормі і патології?

3. Які причини розвитку дисбактеріозу? Принципи діагностики і лікування дисбактеріозу.

4. Дати визначення і характеристику УПМ. Які фактори сприяють розвитку захворювань, спричинених УПМ?

5. Які особливості етіології, клінічної картини і мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій?

6. Внутрішньолікарняні інфекції. Біологічні властивості госпітальних ековарів бактерій. Які причини наростання і розповсюдження ятрогенних інфекцій в лікарняних закладах?

7. Методи мікробіологічної діагностики опортуністичних інфекцій. Які критерії етіологічної ролі УПМ, виділених при бактеріологічній діагностиці гнійно-запальних і лікарняних інфекцій?

Додаток 2. Тестові завдання до заняття по темі:

 

Варіант 1.


1. Пацієнт після обстеження в урологічній клініці з застосуванням катетеризації захворів на гострий цистит, зумовлений кишковою паличкою. Як називається інфекція, яка викликана проведенням медичних процедур?

A. Ятрогенна

B. Вторинна

C. Опортуністична

D. Антропонозна

E. Суперінфекція

 

2. У пологовому будинку збільшилась кількість інфекційних захворювань, викликаних S.aureus. Який епідемічний маркер використовується при дослідженні госпітальних інфекцій, обумовлених патогенними стафілококами?

A.Визначення серовару

B. Визначення фаговару

C. Визначення коліциновару

D. Визначення антибіотикограми

E. Визначення біовару

 

3. Основним методом мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, викликаних умовно-патогенними бактеріями є:

A. Серологічний

B. Біологічний

C. Бактеріологіний

D. Алергічний

E. Бактеріоскопічний

 

4. Які серологічні реакції мають практичне значення при серодіагностиці захворювань, викликаних УПМ?

A. РА зі стандартним діагностикумом

B. РА з аутоштамом, при зростанні специфічних антитіл більше ніж в 4 рази

C. Реакція непрямої гемаглютинації

D. Реакція Відаля

E. Реакція зв’язування комплементу

 

5. Для госпітальних штамів бактерій характерні всі перелічені ознаки, окрім:

A. Множинна стійкість до антибіотиків

B. Підвищена стійкість до дезінфектантів

C. Фагостійкість, знижена вірулентність

D. Адаптація до умов лікарні

E. Підвищена популяційна мінливість (інтенсивний обмін генетичним матеріалом)

6. Для оцінки стану мікрофлори кишківника важливим є:

A. Визначення процентного співвідношення кількості бактерій різних видів

B. Факт відсутності анаеробних видів бактерій

C. Факт відсутності дріжджеподібних грибів

D. Факт наявності не більше п’яти видів бактерій

E. Факт наявності не менше Сіми видів бактерій

 

7. Співробітники хірургічних клінік планово обстежуються на носійство патогенних стафілококів. Яке поживне середовище доцільно застосувати для виділення патогенного стафілококу?

A. Лужну пептонну воду

B. МПА

C. Жовточно-сольовий агар

D. Середовище Левіна

E. Середовище Ру

 

8. Для визначення етіологічної ролі умовно-патогенних мікробів у гнійно-запальних захворюваннях беруть до уваги всі перелічені критерії окрім:

A. Висока концентрація мікробів в інфікованому матеріалі (не менш ніж 105-107 бактерій на 1 мл або грам)

B. Неодноразове виділення тих самих мікроорганізмів з патологічного матеріалу в високій концентрації

C. Виділення збудника з патологічного матеріалу, який в нормі є стерильним (кров, спинномозкова рідина)

D. Виявлення УПМ в незначній кількості, але з високими антагоністичними властивостями.

E. Зростання титру антитіл до збудника в 4 і більше разів.

 

9. Від хворого з запаленням легень виділена Klebsiella pneumonia. За допомогою якого з наведених методів можна визначити чутливість виділеного збудника до антибіотиків та встановити мінімальну пригнічуючи концентрацію (МПК)?

A. Метод дисків

B. Метод серійних розведень

C. Метод лунок

D. Метод циліндрів

E. Імуноферментний метод

10. При мікроскопії гнійних виділень з рани виявлені грампозитивні коки, розташовані ланцюгами. На яке поживне середовище необхідно посіяти гній для подальшого бактеріологічного дослідження?

A. Жовточно-сольовий агар

B. М’ясо-пептонний агар

C. Середовище Ендо

D. Кров’яний агар

E. Середовище Левенштейна-Йенсена


Додаток 2. Тестові завдання для заняття по темі:

Варіант 2.


1. Патогенний стафілокок викликає патологічні процеси:

A. В різних тканинах організму людини

B. В підшкірно-жировій клітковині

C. В слизових оболонках

D. В паренхіматозних органах

E. В нервовій тканині

 

2. Співробітники хірургічних клінік планово обстежуються на носійство патогенних стафілококів. Яке поживне середовище доцільно застосувати для виділення патогенного стафілококу?

A. Середовище Ру

B. Жовточно-сольовий агар

C. МПА

D. Середовище Левіна

E. Лужну пептонну воду

 

3. Які серологічні реакції мають практичне значення при серодіагностиці захворювань, викликаних УПМ?

A. Реакція непрямої гемаглютинації

B. Реакція зв’язування комплементу

C. РА зі стандартним діагностикумом

D. Реакція Відаля

E. РА з аутоштамом, при зростанні специфічних антитіл більше ніж в 4 рази

 

4. Основним методом мікробіологічної діагностики гнійно-запальних процесів, викликаних умовно-патогенними бактеріями є:

A. Біологічний

B. Серологічний

C. Бактеріологіний

D. Бактеріоскопічний

E. Алергічний

 

5. Пацієнт після обстеження в урологічній клініці з застосуванням катетеризації захворів на гострий цистит, зумовлений кишковою паличкою. Як називається інфекція, яка викликана проведенням медичних процедур?

A. Антропонозна

B. Суперінфекція

C. Опортуністична

D. Ятрогенна

E. Вторинна

 

6. При мікроскопії гнійних виділень з рани виявлені грампозитивні коки, розташовані ланцюгами. На яке поживне середовище необхідно посіяти гній для подальшого бактеріологічного дослідження?

A. Кров’яний агар

B. Жовточно-сольовий агар

C. Середовище Ендо

D. М’ясо-пептонний агар




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.