Тема 3. Загальна фізіологічна характеристика кровообігу. Фізіологія діяльності серця

3.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Еволюція систем циркуляції рідин тіла. Велике й мале кола кровообігу. Особливості кровообігу плода.

2. Серце. Морфологічні та функціональні особливості серцевого м’яза. Основні фізіологічні властивості (збудливість, провідність, скоротливість, автоматія).

3. Провідна система серця. Синоатріальний вузол як водій серцевого ритму. Градієнт автоматії.

4. Фази серцевого циклу. Робота клапанного апарату. Рефрак­тер­ність серцевого м’язу. Причини і значення тривалості рефрактерного періоду серця.

5. Електрична активність серця. Електрокардіографія як метод дослідження функціональних властивостей серцевого м’язу. Електро­кардіограма.

6. Механічні і звукові явища при скороченні серця.

7. Систолічний і хвилинний об’єми серця. Методи визначення. Вплив м’язової діяльності.

3.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– морфофункціональні властивості серця, фази серцевого циклу;

– фізіологічні властивості серцевого м’язу, його біоелектричну активність ;

– нормативні величини показників роботи серця ;

– характерні особливості зовнішніх проявів серцевої діяльності;

– зміни непрямих показників роботи серця в умовах стресу і виконання напруженої фізичної роботи.

Вміти:

– тестувати частоту серцевих скорочень, ритмічні роботи серця;

– визначити направленість і вираженість змін частоти і сили серцевих скорочень при затримці дихання і напруженні;

– вислуховувати тони серця і їх характеризувати;

– оціцнювати функціональний стан серцевого м’яза затестом з дозованим навантаженням;

– вміти реєструвати біоелектричну активність серця і характери­зувати електрокардіограму;

– використовувати знання матеріалу теми в практиці фізичного виховання дітей та підлітків для збереження та зміцнення їх здоров’я.

3.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зрозуміти до даної теми: серце; ендокард; міокард; епікард; клапани серця; півмісяцевий; атріо-вентрикулярний; фази серцевого циклу: систола, діастола; частота серцевих скорочень (ЧСС); властивості міокарда: автоматія, збудливість, провідність; передсердя серця; шлуночки серця; систолічний об’єм крові (СОК); хвилинний об’єм кровообігу (ХОК); верхівковий поштовх; тони серця: систолічний діастолічний; пульс: артеріальний, венозний, об’ємний; електро­кардіограма (ЕКГ); серцевий індекс (СІ); коефіцієнт витривалості (КВ); закон серця (закон Старлінга); закон “все або нічого”.

Тести для самоконтролю

1. “Сила серцевих скорочень при сталих умовах не залежить від сили подразнення” – гласить закон:

1) Старлінга, 2) Станніуса, 3) Боудіча .

2. “Сила скорочень міокарду серця залежить від величини їх розтягнення перед початком скорочення” – гласить закон:

1) Старлінга, 2) Станніуса, 3) Боудіча .

3. В період збудження серцевий м’яз не відповідає на нові подразнення. Це фаза:

1) підвищенної збудливості серця, 2) абсолютної рефрактер­ності, 3) відносної рефрактерності.

4. Здатність серця до ритмічного скорочення при відсутності впливу на нього подразників з зовнішнього середовища називається:

1) рефрактерністю, 2) збудливістю, 3) автоматією, 4) провід–ністю.

5. В здоровому серці ритмічна генерація імпульсів виникає в:

1) атріо-вентрикулярному вузлі, 2) пучку Гіса, 3) волокнах Пуркіньє, 4) синусо-атріальному вузлі.

6. Водієм ритму другого порядку є:

1) пучок Гіса, 2) синусо-атріальний вузол, 3) волокна Пуркіньє, 4) атріо-вентрикулярний вузол.

7. У якій структурі провідної системи серця швидкість прове­дення збудження дорівнює 0.02-0.05 м/с?

1) синоатріальний вузол, 2) атріовентрикулярний вузол, 3) пучок Гіса, 4) ніжки пучка Гіса, 5) волокна Пуркіньє.

8. Ацетилхолін при взаємодії з М-холінрецепторами міокарда збільшує проникність їх мембрани для іонів калію. До яких змін діяльності серця це призведе?

1) змін не буде, 2) збільшиться сила скорочень, 3) збільшиться частота і сила скорочень, 4) збільшиться частота скорочень, 5) зменшиться частота скорочень.

9. Що у людини є водієм ритму серця, якщо частота серцевих скорочень у неї дорівнює 35 разів за хвилину ?

1) синоатріальний вузол, 2) атріовентрикулярний вузол, 3) пучок Гіса, 4) ніжки пучка Гіса, 5) волокна Пуркіньє.

10. Біоструми серця можна реєструвати з допомогою:

1) кардіографа, 2) електрокардіографа, 3) сфігмографа, 4) пле­тизмографа.

11. В досліді на ізольованому серці ссавця збільшення частоти його стимуляції електричними імпульсами у 2 рази не супрово­джується зменшенням систолічного об’єму, а хвилинний об’єм крові при цьому збільшиться у 2 рази. Реалізація якого з наведених меха­нізмів регуляції є причиною цього?

1) Закон серця Франка-Старлінга, 2) Ефект Анрепа, 3) Ефект Боудіча, 4) симпатичні рефлекси, 5) парасимпатичні рефлекси.

12. При аналізі ЕКГ встановлено, що тривалість інтервалу R-R становить 0,5с. Якою є частота серцевих скорочень?

1) 60 уд/хв., 2) 80 уд/хв., 3) 100 уд/хв., 4) 120 уд/хв., 5) 140 уд/хв.

13. Як накладаються електроди при реєстрації ЕКГ у другому стандартному відведенні від кінцівок за Ейнтховеном?

1) права рука (-) – ліва рука (+), 2) ліва рука (-) – ліва нога (+), 3) права рука (+) – ліва нога (-), 4) ліва рука (+) – ліва нога (-), 5) права рука (-) – ліва нога (+).

14. При аналізі ЕКГ встановлено, що тривалість інтервалу Р-Q становить 0,15 с (норма 0,12-0,20с) при нормальній тривалості зуб­ця Р. Вірним є висновок про те, що нормальною є швидкість прове­дення збудження:

1) передсердями, 2) атріовентрикулярним вузлом, 3) сино­атріальним вузлом, 4) пучком Гіса, 5) шлуночками

15. При аналізі ЕКГ встановлено, що напрямок, амплітуда та три­валість зубця Р у всіх відведеннях нормальні. Вірним є висновок про те, що у передсердях нормально відбувається процес:

1) збудження, 2) деполяризації, 3) реполяризації, 4) скорочен­ня, 5) розслаблення.

16. При аналізі ЕКГ необхідно оцінити швидкість проведення деполяризації міокардом шлуночків. Для цього необхідно визначити тривалість:

1) зубця Р, 2) інтервалу Р-Q, 3) комплексу QRS, 4) інтервалу Q-Т, 5) інтервалу R-R.

17. Щоб на підставі аналізу ЕКГ визначити, що є водієм ритму серця, як правило, достатньо розрахувати:

1) напрямок зубця R, 2) напрямок зубців комплексу QRS, 3) тривалість інтервалу Р-Q, 4) тривалість інтервалу Q-Т, 5) тривалість інтервалу R-R.

3.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

– Фізіологічна характеристика міокарду;

– Насосна функція серця;

– Збудливість серцевого м’яза та методи її дослідження;

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

– Схему кіл кровообігу;

– Схему провідної системи серця;

– Схему досліду Станіуса, яка пояснює автоматію серця.

– Схему електрокардіологічних відведень;

– Схему зубців та інтервалів електрокардіографії, пояснити їх походження.

Тема 4. Гемодинаміка

4.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Рух крові по судинах. Механізм кровотоку.

2. Основні гемодинамічні показники та зв’язок між ними. Об’ємна швидкість руху крові (загальна, місцева). Місцева об’ємна швидкість кровотоку в залежності від активного стану органа. Лінійна швидкість руху крові по судинах.

3. Швидкість кровотоку в різних ділянках судинного русла, ме­тоди дослідження. Рух крові в судинах: в артеріях, венах, капілярах. Час кругообороту крові.

4. Артеріальний тиск, методи визначення. Основні фактори, що його зумовлюють.

5. Артеріальний пульс, природа та швидкість поширення пуль­сової хвилі. Сфігмограма та її компоненти.

6. Фізіологія капілярного кровообігу.

4.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– особливості будови і функцій кровоносних судин;

– залежність кількості функціонуючих капілярів в даній тканині від її функціональної активності;

– основні принципи гемодинаміки і чинники, що впливають на величину кров’яного тиску;

– нормативні величини функціональних показників системи кровообігу;

– особливості кровообігу і обміну речовин в капілярах;

– механізми регуляції роботи серця і функціонального стану кровоносних судин;

– морфофункціональні особливості лімфатичної системи

Вміти:

– визначити кровяний тиск та судинну реактивність;

– використовувати основні показники гемодинаміки для оцінки функціонального стану серцево – судинної системи, рівня фізичної підготовленості та рівня здоров’я школярів та дорослих;

– використовувати знання матеріалу теми для попередження можливого негативного впливу дії стресових подразників довкілля на функціональний стан системи кровообігу і організм людини в цілому

4.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зрозуміти до даної теми: кровообіг; капіляри; артерії; вени; аорта; легенева артерія; легенева вена; черевна аорта; кишкова артерія; воротна вена; печінкова вена; об’ємна швидкість руху крові (Q); лінійна швидкість руху крові; тиск крові в судинах (Р); опір стінок судин (Р); систолічний тиск (Р); діастолічний тиск (Р); пульсовий тиск (ПТ); нормотонічний тиск; гіпотонія; артеріальна гіпертензія; транскапілярний обмін; гідростатичний тиск крові (ГСТ); гідроста­тичний тиск тканинної рідини (ГСТ); колоїдно – осмотичний тиск плазми крові (КАТ); колоїдно – осмотичний тиск тканинної рідини (КАТ); коефіцієнт капілярної фільтрації (ККФ); ефективний фільтраційний тиск (ЕФТ); венозний пульс; ортостатичні реакції; ортостатичний коллапс; ауторегуляція сили серцевих скорочень; «феномен» східців Боудича; ефект Анрепа; рефлекс Гольца; рефлекс Бейнбріджа; базальний тонус судин (БТС); механічна ауторегуляція БТС; хімічна ауторегуляція АТС; судинно–руховий центр; вазоконстріктори; вазоділятатори; гемодинаміка; лімфообіг; лімфа.

4.4. Тести для самоконтролю:

1. Показник відношення ХОК до площі поверхні тіла називається:

1) систолічним показником, 2) серцевим індексом, 3) коефі­цієнтом витривалості.

2. Анакротичний підйом на сфігмограмі обумовлений:

1) зворотнім рухом крові до шлуночків серця після закриття півмісячних клапанів, 2) зниженням тиску в судинах після систоли шлуночків, 3) зростанням тиску в судинах в час систо­ли серця.

3. Хвилинний об’єм крові дорівнює 3500 мл., систолічний об’єм – 70 мл. Якою є частота серцевих скорочень?

1) 50 уд/ хв., 2) 60 уд/хв., 3) 70 уд/хв., 4) 80 уд/хв., 5) 90 уд/хв.

4. Лінійна швидкість руху крові у капілярах є найменшою, тому що капіляри мають:

1) найменшу довжину, 2) найменший радіус, 3) найтоншу стінку, 4) найбільшу площу поперечного перерізу, 5) високий опір.

5. На які типи поділяють судини малого і великого кола крово­обігу:

1) амортизуючі, резистентні, сфінктери, обмінні, ємнісні, шун­туючі, терморегулюючі, 2) амортизуючі, резистентні, сфінк­тери, обмінні, ємнісні, шунтуючі, 3) амортизуючі, резистентні, сфінктери, 4) амортизуючі, резистентні, сфінктери, обмінні, ємнісні, шунтуючі, терморегулюючі, капіляри.

6. Виберіть твердження, які характеризують амортизуючі судини:

1) до цих судин відносять капіляри та кінцеві артеріоли, 2) до цих судин відносять аорту, легеневі артерії та ділянки, що прилягають до них, 3) у стінках цих судин немає м’язової та еластичної тканини, 4) у стінках цих судин є еластичні та колагенові волокна та гладком’язові клітини.

7. Виберіть твердження, які характеризують резистентні судини:

1) це капіляри та артерії, 2) це кінцеві артерії та артеріоли, 3) не мають м’язових тканин, 4) мають товстий шар гладком’я­зових клітин, 5) змінюють діаметр судин і регулюють кровопо­стачання органів.

8. Виберіть твердження, які характеризують обмінні судини:

1) це капіляри та артерії, 2) це кінцеві артерії та артеріоли, 3) це капіляри, через стінки яких здійснюється обмін речовин і газами між кров’ю і тканинною рідиною, 4) мають товстий шар гладком’язових клітин, 5) змінюють діаметр судин і регулюють кровопостачання органів.

9. Виберіть твердження, які характеризують ємнісні судини:

1) це капіляри та артерії, 2) це вени та посткапілярні венули, 3) не мають м’язових тканин, 4) небагаті на колагенові волок­на, які входять до складу середньої та зовнішньої оболонки, 5) змінюють діаметр судин і регулюють кровопостачання орга­нів, 6) здатні вміщувати великий об’єм крові, 7) виконують роль резервуарів крові.

10. Які судини відіграють значну роль у регуляції регіонального кровообігу та терморегуляції?

1) амортизуючі, 2) резистентні, 3) сфінктери, 4) обмінні, 5) ємнісні, 6) шунтуючі.

12. Знайдіть вірну послідовність зміни тиску крові у великому колі кровообігу:

1) аорта – 120–140мм. рт. ст., великі артерії – 110–125 мм. рт. ст., дрібні артерії – 70–90 мм. рт. ст., артеріоли – 40–60 мм. рт. ст., капіляри – 20–40 мм. рт. ст., великі вени – 10–15 мм. рт. ст., порожнисті вени – 2–5 мм. рт. ст., 2) великі артерії – 110–125 мм. рт. ст., дрібні артерії – 70–90 мм. рт. ст., артеріоли – 40–60 мм. рт. ст., капіляри – 20–40 мм. рт. ст., аорта – 120–140 мм. рт. ст., великі вени – 10–15 мм. рт. ст., порожнисті вени – 2–5 мм. рт. ст., 3) аорта – 10–15 мм. рт. ст., великі артерії – 110–125 мм. рт. ст., дрібні артерії – 70–90 мм. рт. ст., артеріоли – 40–60 мм. рт. ст., капіляри – 20–40 мм. рт. ст., великі вени – 120–140 мм. рт. ст., порожнисті вени – 2–5 мм. рт. ст., 4) аорта – 120–140 мм. рт. ст., артеріоли – 40–60 мм. рт. ст., капіляри – 20–40 мм. рт. ст., великі вени – 10–15 мм. рт. ст., порожнисті вени – 2–5 мм. рт. ст. великі артерії – 110–125 мм. рт. ст., дрібні артерії – 70–90 мм. рт. ст.

13. Які фази пульсової хвилі Вам відомі?

1) анакрота, 2) катакрота, 3) дикротичний підйом, 4) інцизура, 5) гіпертензія.

14. В яких судинах найвища лінійна швидкість течії крові?

1) порожнисті вени, 2) капіляри, 3) артеріоли, 4) артерії, 5) аорта.

15. В яких судинах найнижча лінійна швидкість течії крові?

1) порожнисті вени, 2) капіляри, 3) артеріоли, 4) артерії, 5) аорта.

16. Якими методами визначають зміну кровопостачання органів?

1) реографія, 2) енцефалографія, 3) електрокардіографія, 4) пле­тизмографія.

4.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

– Роль різних судин у гемодинаміці;

– Основні показники гемодинаміки та фактори, що на них впли­вають;

– Вікові особливості гемодинаміки;

– Регіональний кровообіг та його регуляція.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

– Графік зміни артеріального тиску в судинному руслі;

– Графік зміни лінійної швидкості руху крові в судинному руслі;

– Графік сфігмограми (пульсової хвилі).

– Графік зміни систолічного та хвилинного об’єму крові разом із зміною частоти серцевого скорочення при різних фізичних наванта­женнях.

Поиск по сайту: