Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Принципи інтерпретації результатів клініко-психологічного дослідження.



1. Полноценный клинический анализ иммунограммы может быть проведен лишь в комплексе с оценкой клинической картины заболевания у данного пациента и данных его анамнеза. Делать клинический вывод на основании лишь иммунограммы нельзя, так как одни и те же измения показателей иммунограммы могут наблюдаться при принципиально разных патологических процессах.

2. Комплексный анализ иммунограммы более информативен, нежели оценка любого показателя в отдельности. Одинаковые изменения определенного показателя в разные фазы острого воспалительного процесса могут рассматриваться как благоприятный и неблагоприятный признак.

3. Врахування похибки. Реальную информацию об изменениях иммунограммы дают значительные нарушения показателей в иммунограмме (40-50% от нормы и более). В связи с лабильностью показателей иммунограммы их незначительные колебания возможны у совершенно здоровых лиц.

4. Клинические данные играют решающую роль, а иммунограмма несет вспомогательное диагностическое и прогностическое значение. Отсутствие сдвигов в иммунограмме при наличии клинической картины патологии требует изучения функции компонентов отдельных звеньев иммунной системы.

5. Анализ иммунограммы в динамике (особенно в сопоставлении с клинической динамикой) более информативен с точки зрения как диагностики, так и прогноза течения заболевания, помогает избежать ошибочного трактования.

6. Диагностическое и прогностическое значение имеют индивидуальные показатели нормы у данного пациента (с учетом возраста и наличия сопутствующих хронических заболеваний, действия вредных факторов, медикаментозной терапии).

7. Первоочередное значение при оценке иммунограммы имеет соотношение показателей иммунограммы, а не их абсолютные значения.

8. При оценке показателей иммунограммы следует учитывать возможность их колебаний, в связи с принятием пищи, физическими нагрузками, ощущением страха, временем суток.

9. Несоответствие сдвигов показателей иммунограммы и клинической картины заболевания (синдром диссоциации) свидетельствует о неблагоприятном развитии процесса.

10. Чем выше антигенность чужеродного фактора и больше зона его проникновения, тем ярче будет воспалительный процесс. Поэтому более выраженными должны быть и сдвиги в иммунограмме, что будет свидетельствовать в пользу адекватности реакции иммунной системы. Отсутствие указанных изменений в лейко- и иммунограмме – неблагоприятный симптом, который свидетельствует о неадекватности роботы иммунной системы. Своевременное распознавание признаков такого несоответствия является главной задачей клинициста-иммунолога.

 

Сучасна класифікація невротичних розладів. Психологічна та диференційна діагностика різних форм невротичних розладів.

Сучасна класифікація неврозів:

- Тривожно- фобічні розлади ( панічний розлад , агорафобія - боязнь відкритих просторів , соціальні фобії , специфічні фобії - страх висоти , боязнь павуків та ін);

- Обсесивно- компульсивні розлади ( нав'язливі думки , нав'язливі дії , нав'язливі сумніви) ;

- Конверсійні ( істеричні ) розлади ; неврастенія .

У сучасній класифікації психічних розладів ( МКХ -10) термін « невроз » замінено на термін « невротичний розлад » , яке має на увазі під собою багато варіантів проявів , включаючи розлади пов'язані зі стресом і соматоформні розлади (розлади внутрішніх органів без підтверджених об'єктивними методами ознак їх анатомічного ураження ) .


Агорафобія (F40.0)


— без панічного розладу (F40.00)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Страх перебування в таких ситуаціях: натовп, громадські місця, установи, поїздки наодинці, віддалення від помешкання.
  2. Нявність вегетативних симптомів: серцебиття, тремор, сухість у роті, пітливість.
  3. Тривога конкретно ситуаційно обмежена.

— з панічним розладом (F40.01)

Клінічні діагностичні критерії ті ж самі, що і у пунктах 1–3, а також:

  1. Уникання фобічних ситуацій аж до зміни життєвого стилю.
  2. Панічні атаки з порушенням дихання, серцебиттям, пітливістю, тремтінням, парестезіями, приливами жару або холоду, дискомфортом у грудній клітині, страхом смерті, страхом збожеволіти.

Патопсихологічні діагностичні критерії:

  1. Наявність невротизуючого інтрапсихічного конфлікту.
  2. Підвищений рівень тривожності.
  3. Відповідні преморбідні особистісні радикали.

Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.

Соціальні фобії (F40.1)

Клінічні діагностичні критерії:

  1. Фобії конкретні (страх публічних виступів, страх їжі на людях, тощо).
  2. Страхи концентруються на оточуючих.
  3. Уникнення психотравмуючих ситуацій аж до повної соціальної ізоляції.
  4. Заниження самооцінки і страх критики.
  5. Вегетативні прояви — почервоніння, тремор рук, нудота, позиви до сечовипускання.

Патопсихологічні діагностичні критерії, параклінічні методи дослідження такі ж, як у агорафобії (F40.0).




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.