Зростання модуля текучості галіту при рості в ньому вмісту Ca.
Пластичність реалізується через
Трансляційне ковзання
Механічне двійникування
Самодифузію (повзучість)
Рис. 3.29. Механизм скольжения за счет смещения дислокаций. При приложении к кристаллу сдвигающей силы (ее направление показано стрелкой) краевая дислокация (-L) начинает шаг за шагом перемещаться вдоль кристалла (при этом за один шаг она смещается на одно межмолекулярное расстояние). В результате во всем кристалле возникает макроскопическая деформация
скольжения.
Виразна кристалографічна фіксація процесів пластичної деформації., що зумовлено прямим зв’язком із кристалохімічною будовою мінералу. Модуль зсуву зростає при рості міжатомних віддалей; також зростає при переході від іонного до металічного і до ковалентного зв’язку в структурі мінералу.
Вплив дефектності на пластичність та крихкість мінералу.
Фактори, що впливають на характер деформації:
- середовище (наявність води, розплаву)
- температура
- швидкість деформації
- масштабний фактор
- тип напруг (стискування чи розтяг)
В’язкість – поглинання енергії до початку руйнування. Висока в'язкість полікристалічних утворень – карбонадо (тонкокристалічний алмазний агрегат), жад (тонкозернистий агрегат крихкого жадеіту), нефрит (аналогічний агрегат амфіболу).
Очевидною механічною ознакою мінералу є міцність.
Міцність – це опір руйнуванню, опір розриву зв'язків між атомами в структурі мінералу.
Злам і спайність
Коли напруги, що виникають в твердому тілі в результаті зовнішніх зусиль перевищують межу міцності відбувається крихкий розрив, розділення на частини шляхом їх розсуву. В механічно ізотропних (аморфних) тілах це відбувається в напрямках перпендикулярних прикладеним силам. При розриві виникає система концентричних кілець розриву. В кристалах картина крихкого руйнування визначається не тільки орієнтацією стресів, що зумовлюють руйнування, але і особливостями кристалічної будови. Руйнування здійснюється по визначенних кристалографічних напрямках. Від положення кристалографічних площин, по яких здійснюється крихке руйнування зразка, залежить форма поверхні зламу. Виділяються поверхні зламу складені із
- дрібних фрагментарних плоских площадок,
- фрагментів білш крупних сферичних поверхонь
- рівних гладких строго кристалографічно-орієнтованих площин спайності (окремості)
Різні комбінації цих поверхонь утворюють характерний злам мінералу – неправильний, раковистий, волокнистий, склоподібний, скалкуватий, горбчастий, гачкуватий, зернистий, східчастий.
Крихке руйнування кристалу по системі гладких кристалографічно фіксованих площин, орієнтація яких визначається напрямком мінімальної сили зв’язку між позиціями кристалічної структури, називається спайністю; самі ж площини, вздовж яких відбувається руйнування називаються площинами спайності. Спайність паралельна реальним граням і має свої індекси. Ступінь досконалості спайності від дуже досконалої до дуже недосконалої. Електронно мікроскопічні дослідження показують що навіть дуже гладка площина спайності має складний, хвилястий рель’єф і складається із фрагментівнерівного, раковистого зламу, сходинок і т.п.
Залежність спайності від складу мінералу (ряд твердих розчинів шеєліт– повеліт CaWO4-CaMoO4). Подібність спайності в ізоструктурних мінералів.