Питання про підсудність адміністративної справи вирі-шується, як правило, суддею одноособово при прийнятті по-зовної заяви (п. 4 ч. 1 ст. 107 КАСУ). За загальним правилом, справа, прийнята адміністративним судом до свого проваджен-ня з дотриманням правил про підсудність, повинна бути роз-глянута цим судом по суті (ч. 2 ст. 107 КАСУ). Однак правила підсудності можуть бути порушені як особою, яка звернулася до суду, так і самим судом (п. 2—3 ч. 1 ст. 22 КАСУ). Законо-
Г л а в а 12
давець передбачає кілька випадків можливого порушення пра-вил підсудності.
1. Особа, яка звертається до суду, подала адміністративний позов з порушенням правил підсудності (п. 1 ч. 1 ст. 106 КАСУ). В такому випадку суд, який розглядає питання про відкриття провадження, повертає позивачеві позовну заяву (п. 6 ч. 3 ст. 108 КАСУ) у зв’язку з тим, що справа не підсудна цьому суду. В ухвалі про повернення позовної заяви суд зазначає, якому суду підсудна ця адміністративна справа. Якщо заява не нале- жить розгляду в порядку адміністративного судочинства, суддя постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження в ад- міністративній справі (п. 1 ч. 1 ст. 109 КАСУ).
Копія ухвали про повернення позовної заяви, а також (або) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позов-ною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвали про повернення позовної заяви або про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
2. Після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрите без дотримання правил пред- метної підсудності (п. 2 ч. 1 ст. 22 КАСУ). В такому випадку суд повинен передати її на розгляд відповідного адміністративного суду, незалежно від того, на якому етапі провадження виявлено порушення предметної підсудності. У разі виявлення порушен- ня правил предметної підсудності в суді вищої інстанції (апеля- ційному суді), рішення суду першої інстанції підлягає скасу- ванню, а справа передається до компетентного суду (ст. 207 КАСУ).
Отже, в будь-якому випадку порушення правил предметної підсудності тягне за собою скасування рішення у справі, якщо воно було прийняте, та передачу справи до компетентного суду.
Питання про передачу адміністративної справи розгля-дається судом у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання (ч. 2 ст. 22 КАСУ). Про передачу справи суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. Фактична пере-дача адміністративної справи з одного суду до іншого здійс-нюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а
ПІДВІДОМЧІСТЬ ТА ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДУ
в разі подання апеляційної скарги — після залишення її без задоволення (частини 3—4 ст. 22 КАСУ).
Передана адміністративна справа розглядається судом, до якого вона надіслана (ч. 5 ст. 22 КАСУ). Спори між судами щодо підсудності не допускаються (ч. 6 ст. 22 КАСУ).
У разі виявлення на будь-якому етапі провадження, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судо-чинства, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, а позивачеві роз’яснює, до юрисдикції якого суду відне-сено розгляд тих справ (частини 2—3 ст. 157 КАСУ). Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допус-кається.
3. Якщо після відкриття провадження у справі та до почат-ку судового розгляду виявилося, що провадження у справі від-крито без дотримання правил територіальної підсудності (п. 3 ч. 1 ст. 22 КАСУ), то адміністративна справа повинна бути пе-редана до належного суду. Питання про передачу адміністра-тивної справи вирішується відповідно до правил, передбачених частинами 2—5 ст. 22 КАС України.
Однак якщо порушення правил територіальної підсудності виявлено під час судового розгляду, законодавець не встанов-лює будь-яких обмежень чи заборон щодо відкриття провад-ження в адміністративній справі (ст. 107 КАСУ), залишення позовної заяви без руху (ст. 108 КАСУ), відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (ст. 109 КАСУ), зали-шення позовної заяви без розгляду (ст. 155 КАСУ), зупинення провадження у справі (ст. 156 КАСУ), закриття провадження у справі (ст. 157 КАСУ) тощо. Законодавець вважає, що рівень суду належний і суд може (повинен) завершити розгляд справи та ухвалити судове рішення по суті спору, отже правила тери-торіальної підсудності передбачають достатньо підстав альтер-нативного вибору місця розгляду справи, які на зміст рішення не впливають. Тому на сьогодні, на жаль, і в цивільному, і в господарському, і в адміністративному судочинстві мають міс-це випадки, коли справи розглядаються судами далеко за ме-жами місцезнаходження, проживання, перебування відповіда-ча, позивача, третіх осіб тощо. Такий стан, по-перше, створює додаткові незручності, у першу чергу, для однієї із сторін; по-друге, сприяє розвитку корупції в судовій системі, пошуку «свого» судді для вирішення справи. На нашу думку, доцільним
Г л а в а 12
було б доповнити ст. 155 КАСУ нормою, яка б передбачала в таких випадках залишення заяви без розгляду, а ст. 204 КАС України — нормою, яка б скасовувала судове рішення, прий-няте з порушенням правил територіальної підсудності й на-правлення адміністративної справи на новий розгляд до суду відповідно до територіальної підсудності.
4. Адміністративну справу розглянуто судом з порушенням правил інстанційної підсудності, порушені норми процесуаль-ного права оскільки правилами інстанційної підсудності зако-нодавець чітко виписав повноваження усіх ланок судів. У таких випадках постанова суду підлягає скасуванню на підставі пору-шення норм процесуального права (ст. 227 КАСУ), що призве-ло до постановлення незаконного, неправосудного рішення. Постанова скасовується, а адміністративна справа (відповідно до правил ч. 2 ст. 22 КАСУ) направляється до суду на новий розгляд з урахуванням усіх видів підсудності адміністративних справ.
Законодавством передбачені інші випадки передачі ад-міністративних справ з одного суду до іншого. Суд передає ад-міністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:
1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу спра-ви за місцем його проживання (перебування). Отже, йдеться про витребування розгляду адміністративної справи за місцем проживання (перебування) особи, яка не є суб’єктом владних повноважень;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших ви-падках (наприклад, хвороби суддів, довгострокового відряд-ження), неможливо утворити повний склад суду для розгляду справи;
3) ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу. У всіх випадках передача адміністративних справ (ст. 22
КАСУ) з одного адміністративного суду до іншого має відбува-тися з урахуванням правил підсудності адміністративних справ.