Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Система та повноваження адміністративних судів



Адміністративні суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції1. Адміністративні суди утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юс-тиції України, погодженим з Головою Верховного Суду Украї-ни або головою відповідного вищого спеціалізованого суду2. Так, відповідно до Указу Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002, в системі судів загальної юрисдикції утво-рено Вищий адміністративний суд України з місцезнаходжен-ням у м. Києві. Кількість суддів Вищого адміністративного суду України, відповідно до Указу Президента України від 7 листо-пада 2002 р. № 995/2002, становить 65 осіб, а 22 грудня 2004 р. Указом Президента України призначено першого в історії ад-міністративного судочинства Голову Вищого адміністративного суду України. Отже, започатковано реальне створення адміні-стративного судочинства.

Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 з 1 січня 2005 р. у системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, від-повідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севасто-полі, а також утворено 7 апеляційних адміністративних судів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, львівський, Одесь-кий, Севастопольський, Харківський. Повноваження вказаних апеляційних адміністративних судів поширюються на такі те-риторії:

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд — Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області;

Донецький апеляційний адміністративний суд — Донецька, луганська області;

1 Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018-III
// ВВР. — 2002. — № 27—28. — Ст. 19.

2 Там само. — Ст. 20 ч. 1.


Г л а в а 11

Київський апеляційний адміністративний суд — Вінниць-ка, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ;

львівський апеляційний адміністративний суд — Волинсь-ка, Закарпатська, Iвано-Франківська, львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;

Одеський апеляційний адміністративний суд — Мико-лаївська, Одеська, Херсонська області;

Севастопольський апеляційний адміністративний суд — Ав-тономна Республіка Крим, м. Севастополь;

Харківський апеляційний адміністративний суд — Пол-тавська, Сумська, Харківська області.

Аналіз зазначених указів Президента України та статей 18— 20 Кодексу адміністративного судочинства України дає підста-ви стверджувати про наявність в Україні певної системи ад-міністративних судів, яка складається із:

1) місцевих адміністративних судів, до яких входять:

— місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів) як ад-міністративні суди;

— місцеві окружні адміністративні суди, що утворені в Авто-номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

 

2) апеляційних адміністративних судів;

3) Вищого адміністративного суду України;

4) Верховного Суду України.

Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і розглядають справи, пов’язані з правовідносинами у публічно-правовій сфері (справи адміністративної юрисдикції). Підсуд-ність окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом1. Місцеві адміністратив-ні суди здійснюють:

1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним за-коном;

2) процесуальні дії та організаційні заходи для забезпечен-ня розгляду справи;

3) контроль за своєчасним зверненням до виконання судо-вих рішень;

4) ведення судової статистики;

5) інші передбачені законом повноваження.

1 Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018-III // ВВР. — 2002. — № 27—28. — Ст. 22.


орГаніЗація адміністративноГо судочинства в україні

Апеляційні адміністративні суди утворюються в апеляційних округах відповідно до зазначеного Указу Президента України. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково. У складі апеляційного адміністра-тивного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду ок-ремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах адміністративної юрисдикції.

Апеляційні адміністративні суди:

1) переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції, в апеляційному перегляді як суди апеляційної інстанції;

2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і уза-гальнюють практику в адміністративних справах;

3) надають методичну допомогу в застосуванні законодав-ства місцевим судом;

Мають інші передбачені законом повноваження.

Судом апеляційної інстанції може бути й Вищий адміністра-тивний суд України у випадках перегляду в апеляційному по-рядку судового рішення окружного адміністративного суду, те-риторіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, лише щодо встановлення Центральною виборчою комісією резуль-татів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 172, ч. 6 ст. 177 КАСУ).

Вищий адміністративний суд України діє як суд першої інс-танції лише у випадках: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського ре-ферендуму; б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАСУ), а також як суд касацій-ної інстанції (ст. 210 КАСУ).

Вищий адміністративний суд:

1) розглядає в касаційному порядку адміністративні справи у сфері публічних правовідносин;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Верховний Суд України переглядає судові рішення за винят-

ковими обставинами. Перегляд таких рішень є різновидом ка-


Г л а в а 11

саційного провадження. Підставами для провадження за ви-нятковими обставинами є:

1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції од-нієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою устано-вою, юрисдикція якої визнана Україною? такими, що порушу-ють міжнародні зобов’язання України.

Верховний Суд України переглядає судові рішення за ви-нятковими обставинами у складі судів його Судової палати в адміністративних справах.

Верховний Суд України:

1) переглядає в порядку повторної касації справи за винят-ковими обставинами;

2) дає судам роз’яснення з питань застосування законо-давства на основі узагальнення судової практики та аналізу су-дової статистики;

3) у разі необхідності визнає нечинними роз’яснення Пле-нуму Верховного адміністративного суду України;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо
офіційного тлумачення Конституції України та законів;

5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван-ня законодавства;

6) у межах повноважень вирішує питання, що випливають із міжнародних договорів України;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Таким чином, формування судового контролю за публіч-

ним управлінням та забезпечення розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації має логічне завершення, яке опосередковується створенням повно-цінної системи адміністративного судочинства. Ця система включає в себе як сукупність адміністративних судів, так і су-купність принципів, форм і методів відправлення правосуддя, яке пов’язане з діяльністю у сфері адміністративно-публічних правовідносин.

Склад суду та відводи

За загальним правилом, розгляд і вирішення усіх адміністра-тивних справ у суді першої інстанції здійснюється одноособово суддею (ст. 23 КАСУ), крім випадків, встановлених Кодексом


ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА ВУКРАІНІ

адміністративного судочинства України (частини 1, 2, 5 ст. 24). Це означає, що суддя:

а) одноособово вирішує усі питання, пов’язані з судовим
розглядом адміністративної справи;

б) діє від імені суду і головує в судовому засіданні; діє як
суд (ч. 2 ст. 13 Закону «Про судоустрій України);

в) одноособово постановляє іменем України судове рішен-
ня, яке після набрання ним законної сили є обов’язковим для
виконання.

Розгляд і вирішення адміністративних справ одноособово здійснюється суддями:

1) у всіх місцевих загальних судах (районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах, а також у військових судах гарнізонів) як адміністративних судах у всіх адміністра-тивних справах;

2) у всіх місцевих окружних адміністративних судах, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у всіх адміністративних справах, за винятком адміністративних справ, які розглядаються колегіально.

До справ, які розглядаються колегіально у місцевих окруж-них адміністративних судах, належать:

а) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є
рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету
Міністрів України, міністерства чи іншого центрального орга-
ну виконавчої влади, Національного банку України, їх посадо-
вих чи службових осіб, виборчої комісії, членів цієї комісії з
метою підвищення гарантії незалежності суду при ухваленні
судового рішення, розглядаються і вирішуються колегіально у
складі трьох суддів;

б) адміністративні справи за клопотанням однієї із сторін
про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх
особливої складності розглядаються і вирішуються колегіально
у складі трьох суддів;

в) адміністративні справи, які підсудні Вищому адміністра-
тивному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і
вирішуються колегіально у складі не менше п ’яти суддів, а саме:
це справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією
результатів виборів або всеукраїнського референдуму та скасу-
вання реєстрації кандидата на пост Президента України.

Розгляд справ у апеляційній та касаційній інстанціях відбу-вається лише у колегіальному порядку: в апеляційній інстанції


Г л а в а 11

колегіально у складі трьох суддів; касаційній інстанції коле-гіально у складі не менше п’яти суддів.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Вер-ховному Суді України за винятковими обставинами також здійснюється колегіально у складі суддів Судової палати в ад-міністративних справах Верховного Суду України. Перегляд відбувається за участі не менше двох третин Судової палати (але не менше п’яти суддів).

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у по-рядку повторної касації здійснюється колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України. Судовий склад спільного засідання палат формується головами відповід-них палат у рівній кількості. Головують на спільному засіданні почергово голови відповідних палат (ч. 2 ст. 241 КАСУ).

Усі питання, які розглядаються колегією суддів, вирішу-ються більшістю голосів суддів. Тому, враховуючи авторитет головуючого у суді, який би міг вплинути на позицію інших членів суду, встановлене правило, за яким головуючий в судо-вому засіданні голосує останнім. Крім цього, голосування при прийнятті судового рішення є не тільки правом, а й обов’язком кожного судді й жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення (ч. 2 ст. 25 КАСУ). Якщо суддя не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ (окрема думка) не оголо-шується в судовому засіданні, але приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Наявність окремої думки може враховуватися при перегляді адміністративної справи у ви-щестоящому адміністративному суді.

Склад суду на час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції залишається незмінним. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя, а судовий розгляд адміністра-тивної справи починається спочатку, якщо суддю було залуче-но під час судового розгляду справи.

З метою забезпечення неупередженості судді при розгляді адміністративної справи законодавець встановлює перелік під-став для відводу чи самовідводу судді (ст. 27 КАСУ):

1) якщо суддя брав участь у розгляді цієї справи як пред-ставник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спе-ціаліст, перекладач;


ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА ВУКРАІНІ

2) якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у резуль-таті розгляду справи;

3) якщо суддя є членом сім’ї або близьким родичем сторо-ни або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Закон не перераховує всіх можливих підстав для відводу або самовідводу, однак особа, яка заявляє про відвід судді, має на-дати конкретні факти і мотиви такого відводу. Суддя відводить-ся також за наявності обставин, які встановлені ст. 28 КАС України і встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи, зокрема:

1) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив-ної справи в суді першої інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, у пере-гляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої пос-танови або ухвали про закриття провадження в адміністратив-ній справі;

2) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив-ної справи в суді апеляційної інстанції, бере участь у вирішен-ні цієї самої справи в суді першої чи касаційної інстанції, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у ново-му її розгляді після скасування постанови або ухвали суду каса-ційної інстанції;

3) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив-ної справи в суді касаційної інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції, у пе-регляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касацій-ної інстанції;

4) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив-ної справи за винятковими обставинами, бере участь у вирі-шенні цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касацій-ної інстанції.

До складу суду не можуть також входити особи, які є чле-нами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Підставами для відводу секретаря судового засідання, експер-та, спеціаліста, перекладача є підстави 1—4, зазначені вище для відводу судді. Крім того, відводи експерту чи спеціалісту можуть бути заявлені:


Г л а в а 11

1) якщо експерт або спеціаліст перебував чи перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) якщо експерт або спеціаліст проводили ревізію, перевір-ку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;

3) якщо з’ясування обставин, які мають значення для спра-ви, виходить за межі сфери спеціальних знань експерта, спе-ціаліста.

Як суддя, так і експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання можуть заявити самовідвід.

Про відвід (самовідвід) за наявності підстав, зазначених у статтях 27—29 КАС України подається заява особами, які бе-руть участь у справі до початку судового розгляду. Для цього головуючий після відкриття судового засідання і повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами оголошує склад суду і роз’яснює права відводу (ст. 127 КАСУ). Він не здійснює після оголошення складу суду і прізвища осіб, які беруть участь у справі. Така детальна регламентація питань, пов’язана з відводами, є процесуальним засобом об’єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи. Після початку судового розгляду заявляти відвід (самовідвід) можна лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку су-дового розгляду. Заява про відвід може бути зроблена як пись-мово, так і усно, але в будь-яких випадках відвід повинен бути вмотивований і мають бути надані докази про неможливість участі в судовому процесі того чи іншого учасника процесу. Письмовий відвід долучається до матеріалів справи, а усний має бути занесений до протоколу судового засідання (журналу судового засідання).

У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислу-хати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояс-нення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Якщо заява про відвід ґрунтується на підставах, передбачених стаття-ми 27—29 КАС України, відвід здійснюється без обговорення, а якщо заява ґрунтується не на зазначених фактах, то суд пови-нен з’ясувати достатність підстав для відводу.

Відвід учасника процесу вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. У разі відводу судді, який розглядає справу одноособово, питання про його відвід вирі-шується ним самим у нарадчій кімнаті та оформляється ухва-


орГаніЗація адміністративноГо судочинства в україні

лою. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується у нарадчій кімнаті простою більшістю голосів.

Ухвала про відвід окремо не оспорюється, а заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги.

У разі задоволення відводу судді, який одноособово розгля-дає справу, адміністративна справа розглядається іншим суд-дею в тому самому адміністративному суді. При задоволенні відводу судді або всього складу суду, якщо справа розглядаєть-ся колегією суддів, адміністративна справа розглядається: а) тим самим кількісним складом колегії суддів; б) без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо після задо-волення відводів неможливо утворити новий склад суддів, то вирішується судом питання про передачу справи до іншого суду в порядку, встановленому ст. 22 КАС України.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.