Тема 5 Загальний огляд систем організму людини

Органи та системи органів. Види, будова та функції тканин. Опорно-рухова система. М’язова система. Системи крові та кровообігу. Система дихання. Система травлення. Система виділення.

Питання для самоперевірки

1. Остеон – це структурна одиниця кістки, яка складається з декількох видів клітин, що виконують різні функції. Як називаються клітини, що забезпечують ріст і регенерацію кісткової тканини?

2. До якого виду кісток за формою належить лобова кістка черепа?

3. Лицьовий відділ черепа складається з кількох парних і непарних кісток. Яка з наведених кісток є непарною?

4. Передпліччя людини складається з певної кількості кісток. Скільки їх у людини?

5. Хребет людини має S-подібні вигини, що пов’язані з прямоходінням і забезпечують його пружність. У яких відділах хребта є лордози – вигини хребта вперед?

6. Міофібрили – це волокна, які входять до складу посмугованої м’язової тканини і складаються з протофібрил білкової природи. Які скоротливі білки входять до складу протофібрил?

7. Жувальний м’яз під час свого скорочення піднімає опущену нижню щелепу. До якого виду м’язової тканини належить цей м’яз?

8. Посмугована м’язова тканина складається з пучків волокон, кожне з яких вкрите оболонкою. Яку назву має ця оболонка?

9. Кров – особлива рідка тканина, що є внутрішнім середовищем організму і циркулює в замкненій кровоносній системі, забезпечуючи гуморальний (рідинний) зв’язок між усіма органами й тканинами. До якого виду тканин належить кров?

10. Шкіра – це зовнішній покрив тіла людини, що захищає глибше розташовані тканини, бере участь в терморегуляції та обміні речовин. До якого виду тканин належить шкіра?

Література:[3, с. 29–33; 6, с. 62–63; 7, с. 18–19; 8, с. 26–27; 12, с. 31–35; 13, с. 90–102, 16, с. 66–67].

Тема 6 Нервова система та залози внутрішньої секреції

Центральна нервова система. Периферична нервова система. Автономна нервова система: симпатичний і парасимпатичний відділи. Будова і функції відділів головного мозку. Значення кори головного мозку. Поняття про гормони. Роль гуморальної регуляції в процесах росту, розвитку організму людини та адаптації до дії стресових факторів. Передня частка гіпофізу, її гормони та їх значення для організму. Проміжна та задня частка гіпофізу. Щитоподібна залоза, її роль в регуляції функцій організму. Гормони підшлункової залози, їх значення. Гормони мозкової та кіркової речовини надниркових залоз, їх значення.

Питання для самоперевірки

1. Скільки пар черепно-мозкових нервів існує? На які групи їх поділяють?

2. Які види черепно-мозкових нервів розрізняють за характером дії?

3. Назвіть основні відділи головного мозку та їх функції.

4. Перелічіть відділи нервової системи.

5. Які типи нервової системи існують?

6. Назвіть етапи філогенезу нервової системи організмів різних рівнів організації.

7. Чим визначається різниця нервової системи безхребетних і хребетних тварин?

8. У чому полягає подібність нервових систем теплокровних тварин?

9. Пояснити значення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи для адаптації організму до дії стресових факторів.

Література:[1, с. 78–79; 7, с. 72–73; 9, с. 8–12; 10, с. 67–68; 18, с. 41–47].

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

1. Предмет і методи біологічних досліджень.

2. Біосоціальна природа людини.

3. Субстрат життя.

4. Фундаментальні властивості живого.

5. Гомеостаз як фундаментальна властивість живого.

6. Дискретність і цілісність живого.

7. Рівні організації живого.

8. Клітина як елементарна структурно-функціональна біологічна одиниця.

9. Сучасний стан клітинної теорії, її положення.

10. Неклітинні форми життя.

11. Прокаріоти і еукаріоти.

12. Цитоплазма, її структурні компоненти.

13. Органели рослинних і тваринних клітин.

14. Будова та функції ядра клітини.

15. Каріотип людини.

16. Будова ДНК, її значення для організму.

17. Будова та види РНК, її значення для організму.

18. Центральна догма молекулярної біології.

19. Біосинтез білка, етапи та місце синтезу.

20. Структура гена.

21. Життєвий цикл клітини. Мітоз, його значення.

22. Безстатеве та статеве розмноження, його види.

23. Будова статевих клітин (гамет).

24. Мейоз, його значення.

25. Типи онтогенезу, його періодизація. Критичні періоди ембріонального розвитку.

26. Гомозиготи та гетерозиготи.

27. Генотип і фенотип.

28. Моногібридне схрещування. Перший закон Г. Менделя.

29. Дигібридне і полігібридне схрещування, третій закон Г. Менделя.

30. Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.

31. Типи взаємодії генів.

32. Цитоплазматична спадковість.

33. Модифікаційна мінливість, її статистичні закономірності.

34. Генотипова мінливість, її види.

35. Залежність мутаційного процесу від умов середовища.

36. Закон М. І. Вавилова гомологічних рядів спадкової мінливості.

37. Значення генетики для психології.

38. Праці Ч. Дарвіна та основні положення його вчення.

39. Синтетична теорія еволюції.

40. Вид, його критерії та структура.

41. Популяція, її визначення та структура.

42. Мікроеволюція. Макроеволюція.

43. Природний добір, його форми.

44. Штучний добір, його форми.

45. Боротьба за існування, її форми.

46. Видоутворення. Дивергенція.

47. Головні напрями еволюції: біологічний прогрес і біологічний регрес.

48. Шляхи реалізації еволюції: ароморфоз, ідіоадаптація, загальна дегенерація.

49. Теорії походження життя на Землі.

50. Основні положення теорії Опаріна-Холдейна походження життя.

51. Походження людини.

52. Екологічні фактори: абіотичні, біотичні та антропічні.

53. Екосистеми: біоценоз і біогеоценоз. Саморегуляція в біоценозі.

54. Ланцюги живлення.

55. Біосфера. Колообіг речовин і перетворення енергії в біосфері.

56. Взаємозв’язок природи та суспільства.

57. Проблема охорони природного середовища і екологічного виховання.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Біологія як наука, її взаємозв‘язок з іншими науками.

2. Основні завдання біології.

3. Рівні організації життя.

4. Нижчі рівні організації життя: клітинний; молекулярний; тканинний; системний.

5. Вищі рівні організації життя: організмовий; популяційний; видовий; біогеоценотичний; біосферний.

6. Основні методи біологічних досліджень.

7. Будова організму людини. Орган як частина тіла.

8. Фізіологічна система органів. Класифікація фізіологічних систем органів.

9. Гомеостаз, шляхи його забезпечення. Буферні системи.

10. Поняття про подразливість та рефлекс.

11. Рефлекторна дуга – шлях рефлексу.

12. Основні уявлення про пластичний обмін.

13. Обмін білків, жирів, вуглеводів в організмі людини та їх функції.

14. Значення вітамінів для життєдіяльності людини.

15. Основні уявлення про нервову систему, її значення в регуляції та узгодженні функцій організму людини, у взаємодії організму з довкіллям.

16. Поділ нервової системи на центральну і периферичну.

17. Будова та функції соматичного та вегетативного відділів нервової системи.

18. Будова та функції спинного мозку.

19. Головний мозок, будова та функції його відділів.

20. Кора великих півкуль та її функції.

21. Взаємозв’язок нервової і гуморальної регуляції в організмі людини.

22. Поняття про стрес і чинники, які його спричинюють.

23. Подразники та їх природа. Рецептори, органи чуття та їх значення.

24. Зоровий аналізатор. Будова та функції органів зору. Сприйняття світла, кольору.

25. Аналізатор слуху. Будова та функції органів слуху (зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо). Сприйняття звуків.

26. Органи дотику, нюху та смаку, будова органів чуття, сприймання ними відповідних подразнень, їх передача, аналіз.

27. Відчуття. Сприйняття подразників як початковий етап психічних процесів. Увага та її значення для сприйнятті інформації.

28. Будова та робота серця людини. Автоматія серця.

29. Будова та функції кровоносних судин (артерій, вен, капілярів), великого і малого кіл кровообігу.

30. Склад, функції та значення крові. Плазма крові, її хімічний склад та властивості.

31. Функції еритроцитів, тромбоцитів та лейкоцитів. Групи крові та резус-фактор. Правила переливання крові.

32. Поняття про імунітет. Види імунітету: клітинний та гуморальний, вроджений та набутий.

33. Штучний імунітет (активний та пасивний).

34. Значення ендокринної системи для забезпечення життєдіяльності.

35. Поняття про гормони, їх хімічну природу та функції.

36. Залози внутрішньої секреції людини та їх функції.

37. Система органів травлення.

38. Опорно-рухова система людини, її функції та значення.

39. Особливості будови скелета людини у зв’язку з прямоходінням і працею.

40. М’язи як частина опорно-рухової системи.

41. Будова та функції верхніх і нижніх дихальних шляхів.

42. Будова та функції легень, їх розташування в організмі людини. Альвеоли.

43. Будова та функції шкіри. Похідні шкіри людини – волосся та нігті.

44. Значення шкіри для теплорегуляції організму людини.

45. Теорія еволюції Ж. Б. Ламарка.

46. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна.

47. Визначення поняття антропогенезу. Значення біологічних і соціальних факторів в еволюційному процесі людини.

48. Основні етапи історичного розвитку виду «Людина-розумна».

49. Біологічний чинник у психічному процесі розвитку індивіда.

50. Екологія людини як напрям у системі біологічних наук.

51. Середовище як екологічне поняття.

52. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера та біосфера.

53. Фактори середовища: абіотичні, біотичні, антропічні (антропогенні).

54. Єдність організму та середовища. Значення середовища та лікарських засобів у підтриманні і порушенні гомеостазу живих організмів.

55. Біогеоценоз як екологічна система; структура і компоненти біогеоценозу.

56. Соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов життєдіяльності.

57. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями середовища, формування адаптивних людських екотипів, їх характеристика.

58. Спадкові відмінності у реакціях людей на фактори середовища; поняття про екологічну генетику.

59. Екологічна ситуація в Україні.

60. Адаптація людей до екстремальних умов.

61. Валеологія – наука про здоров’я людини.

62. Предмет і завдання генетики людини.

63. Сучасні розділи генетики людини: екологічна генетика, цитогенетика, імуногенетика, генетика розвитку, біохімічна генетика, фармакогенетика, популяційна генетика, медична генетика, психогенетика.

64. Людина як об’єкт генетичного дослідження, його специфіка.

65. Методи вивчення генетики людини: популяційний метод.

66. Закон Харді–Вайнберга.

67. Методи вивчення генетики людини: генеалогічний метод.

68. Робота Ф. Гальтона «Наследственный гений».

69. Методи вивчення генетики людини: метод прийомних дітей: основна схема, історія виникнення, сучасні програми.

70. Дослідження взаємодії генотипу та середовища в мінливості психологічних ознак.

71. Методи вивчення генетики людини: метод близнюків та його різновиди.

72. Біологія близнюковості.

73. Розлучені близнюки: вплив віку розлучення, різниця в освіті на внутріпарну подібність.

74. Метод сімей близнюків – спосіб знаходження біологічного «материнського ефекту», пов’язаного з цитоплазматичною спадковістю.

75. Метод контрольного близнюка (А. Гезелл).

76. Метод близнюкової пари. «Ефект близнюковості», його вплив на розвиток дітей-близнюків (робота Р. Заззо).

77. Методи вивчення генетики людини.

78. Клітинний цикл. Мітоз. Фази мітозу. Генетичне значення мітозу.

79. Поділ дозрівання статевих клітин – мейоз. Поділи мейозу.

80. Принципові різниці поведінки хромосом у мітозі та мейозі. Генетичне значення мейозу. Гаметогенез у людини.

81. Сутність цитогенетичного методу, його призначення. Каріотип людини.

82. Класифікація типів мутацій за характером змін генотипу.

83. ДНК як основа спадковості .

84. Основні поняття генетики: спадковість, мінливість, успадкування, генотип, фенотип, ген, алель, гомозигота, гетерозигота, домінантність, рецесивність.

85. Основні поняття генетики: генотип, середовище; норма і діапазон реакції.

86. Фенотип як результат взаємодії цього генотипу з конкретним середовищем.

87. Закони класичної генетики (закони Г. Менделя): одноманітності гібридів першого покоління.

88. Закони класичної генетики (закони Г. Менделя): розщеплення.

89. Закони класичної генетики (закони Г. Менделя): незалежного комбінування (успадкування) ознак.

90. Система органів виділення.

Поиск по сайту: