1. Лексична система української мови – найвагоміший компонент стилістичної системи.
2. Стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика.
3. Багатозначність слова. Типи значень слова. Омоніми. Пароніми.
4. Стилістичне використання синонімів та антонімів.
5. Застарілі слова. Неологізми.
6. Фразеологічні сполучення, їх стилістичне використання.
7. Книжні фразеологізми.
8. Розмовно-побутові фразеологізми.
9. Народнопоетичні фразеологізми.
10. Фразеологічна синонімія та антонімія.
Література
(Див. список літератури до курсу)
Завдання для самостійної роботи:
1. Опрацюйте рекомендовану літературу.
2. Підготуйтеся до відповідей на контрольні питання.
3. Іменники голка, серце, форма, вухо, золото, сторона, ступінь ввести в придумані речення (два-три на кожне слово) так, щоб кожне з цих слів мало різне значення в різних речення.
Зразок: Голкою шиють і вишивають. Треба купити голок для патефона. Їжак настромив на свої голки яблуко і поніс.
4. Пояснити відтінки значення слів язик, голова, ніс у поданих реченнях.
1. Держи язик за зубами (Присл.). 2. Розвідники цієї ночі добули язика. 3. З-під стріхи вирвалися червоні язики. 4. Злих язиків не треба слухати. 5. Язик мій – часом ворог свій (Присл.). 6. Язика має й коняка, та не балака (Присл.).
5. У поданих реченнях знайти багатозначні слова та вказати вид переносних значень (метафору, метонімію, синекдоху).
1. З липового зрубу молоді паросточки пустились, вигналась береза, й шелестить осика тонким листом; із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки і пахучу квіточку… (Марко Вовчок). 2. Ей, борода, у тебе мій диск? (О. Гончар). 3. Вона… не звикла ще до думки, що завтра покине батьківську стріху (М. Коцюбинський).
4. Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово… (Т. Шевченко).
6. Двічі переробити подані речення так, щоб виділені слова набули зрозумілого значення
Хлопчик заховав ручку. Упав лист. Віз дітей. Ніс хлопця. Мені не подобається цей бал. Дай мені марку. Нарешті став. Покажи косу. У лісі багато лисичок.
7. Серед поданих іменників знайти синоніми, об’єднати їх у вісім синонімічних рядів (гнізд).
8. До кожного з поданих слів підібрати в довідці синонім-архаїзм, що використовується в художніх творах із стилістичною метою.
Говорити, поет, битва, життя, перемога, рибалка, майбутній, губи, іду, військо.
Слова для довідки: грядущий, вікторія, рать, брань, ректи, рибар, піїт, уста, живіт, гряду.
9. Пояснити значення таких виразів:
Бити байди. На всю губу. П’яте колесо до воза. По гарячих (теплих) слідах. Товкти воду у ступі. Гріти руки. Вусом не моргнути. Води багато утекло. Вийти сухим з води. На всі заставки. Цей номер не пройде. Лизати п’ятки (руки, ноги). Лягло каменем на серце. З легким серцем. Кінці у воду. Пройти крізь огонь і воду. Очі на мокрому місці. З місця в кар’єр. Серце (душа) не на місці. Чужими руками жар загрібати. Піддати жару. Виправдати довір’я.
Заняття № 5
Морфеміка. Словотвір
Контрольні питання:
1. Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови.
2. Морфема як мінімальна значуща частина у структурі слова.
3. Кореневі й афіксальні морфеми.
4. Поняття про інтерфікси.
5. Поділ афіксів на словотворчі й формотворчі.
6. Морфеми як варіанти однієї й тієї ж морфеми.
7. Продуктивні та непродуктивні морфеми.
8. Поняття про основу слова. Непохідна та похідна основа.
9. Словотворення як розділ мовознавчої науки про словотворчі значення й матеріальні засоби їх вираження та способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
10. Мотивоване й мотивуюче слово.
11. Поняття про твірну основу.
12. Словотворчий тип як основа одиниця словотворчої системи.
13. Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
Література
(Див. список літератури до курсу)
Завдання для самостійної роботи:
1. Опрацювати рекомендовану літературу.
2. Підготуватися до висвітлення контрольних питань.
· 3 – 5 слів, які можна об’єднати у відповідні словотвірні типи.
Показати, за якими словотворчими моделями утворюються записані Вами слова (за кн. Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник / З. С. Сікорська. – 2-е вид., переробл. і доп. – К. : Освіта, 1995. – 256 с.).
Заняття № 6
(на самостійне опрацювання)
Іменник. Прикметник
Контрольні питання:
І. Іменник як частина мови
Семантико-граматичні ознаки виділення іменника як самостійної частини мови.