Виконання роботи і обробка дослідів. 1. Наповнюють напірний резервуар водою так, щоб працював переливний пристрій

1. Наповнюють напірний резервуар водою так, щоб працював переливний пристрій. За допомогою крана встановлюють певну витрату . Вимірюють об'єм води , який надійшов у мірний резервуар за час (час вимірюють секундоміром), а також температура води . Знімають показники п'єзометрів, установлених на відстані . Для проведення другого і наступних дослідів за допомогою крана установлюють іншу витрату (більшу або меншу) і повторюють виміри.

2. Використовуючи відомі формули (4.8), (4.9), (4.10), обчислюють для кожного досліду витрату і середню швидкість , а також площу живого перерізу .

3. По різниці показів п'єзометрів обчислюють втрати напору по довжині для кожного досліду, як

.

(5.13)

4. За виміряною температурою води із таблиці виписується кінематичний коефіцієнт в'язкості і обчислюється число Рейнольдса для кожного досліду за формулою (4.2).

5. Використовуючи формулу Вейсбаха-Дарсі (5.1) обчислюють коефіцієнт для кожного досліду.

6. Залежно від величини числа Рейнольдса і відносної шорсткості встановлюють зону, або область опорів для кожного досліду, визначають відповідну емпіричну формулу, за якою обчислюють коефіцієнт , значення якого порівнюють з дослідним коефіцієнтом .

5.5. Контрольні запитання

1.Які ви знаєте опори? Наведіть приклади.

2. Які ви знаєте втрати напору і які є методи їх визначення?

3. Як заведено визначати втрати напору відповідно з розрахунковим методом і чому так?

4. Напишіть формули для визначення втрат напору по довжині і місцевих втрат напору і поясніть їх.

5. Що розуміють під гідравлічно гладкими і гідравлічно шорсткими стінками? Чому цей поділ є умовним?

6. Від яких факторів залежить коефіцієнт в області гладких труб, в до квадратичній області і в квадратичній області?

7. Яка залежність втрат напору від середньої швидкості в різних зонах і областях опорів?

8. Який існує зв'язок між коефіцієнтом гідравлічного тертя і коефіцієнтом Шезі С ?

9. Що таке еквівалентна шорсткість і яка різниця між еквівалентною і абсолютною шорсткістю?

10. Що таке відносна шорсткість?

11. Від яких факторів залежить товщина ламінарної плівки і як вона впливає шорсткість труби?

12. Як впливає діаметр труби з однаковою шорсткістю на величину втрат напору?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

ВИЗНАЧЕННЯ ВТРАТ НАПОРУ ТА КОЕФІЦІЄНТА ОПОРУ ПРИ РАПТОВОМУ РОЗШИРЕННІ ПОТОКУ В НАПІРНОМУ ТРУБОПРОВОДІ

Загальні відомості

Місцеві втрати енергії (напору) при русі рідини по трубах і каналах виникають в місцях перешкод на шляху руху. Ці ділянки називають місцевими опорами. До них належать всіляка запірна арматура (вентилі, засувки, крани, клапани); фасонні частини трубопроводів (коліна, розтруби, переходи, трійники, хрестовини тощо), сітки, фільтри, діафрагми та багато інших пристроїв.

Урахування місцевих опорів має велике значення у так званих гідравлічнокоротких трубопроводах, де величина місцевих втрат такого самого порядку, як і величина втрат по довжині.

Основною причиною виникнення місцевих опорів є різка зміна конфігурації потоку рідини на ділянках місцевих опорів, що з кінематичної точки зору означає великі зміни місцевих швидкостей як за величиною, так і за напрямом, тобто виникає пульсація швидкості, яка призводить до різкого збільшення сил тертя, а як відомо, основною причиною виникнення втрат енергії (напору) є робота сил тертя.

Як показують досліди, в багатьох випадках втрати напору приблизно пропорційні квадрату середньої швидкості, а тому в гідравліці прийнято виражати втрати напору пропорційно швидкісному напору. Це вигідно ще й тому, що швидкісний напір входить у рівняння Д. Бернуллі, як і втрати напору.

Місцеві втрати напору визначаються за формулою Ю. Вейсбаха

,

(6.1)

де - місцеві втрати напору;

- коефіцієнт місцевого опору, безрозмірний.

Величина коефіцієнта місцевого опору залежить від виду місцевого опору, числа Рейнольдса і, частково, від шорсткості стінок, а для різного роду напірних пристроїв (засувки, крани, та ін.) - і від величини відкриття.

Формула Ю. Вейсбаха передбачає, що коефіцієнт для даного виду місцевих опорів є сталою величиною і не залежить від числа Рейнольдса. Численні експериментальні дослідження показують, що умова для даного типу місцевого опору повністю справджується тільки для великих чисел Рейнольдса (Re>3000÷10000). При невеликих Re, зокрема при ламінарному режимі течії або близькому до нього, величина істотно залежать від Re. У довідниках значення даються сталі для даного виду місцевого опору, тобто такі, що не залежать від Re.

У практиці гідравлічних розрахунків трубопроводів мають справу з числами Рейнольдса, що значно перевищують вказані межі. Тому можна вважати для кожного виду місцевого опору. Проте не можна забувати, що в ряді випадків руху, де Re невеликі, необхідно враховувати вплив Re на .

При визначенні місцевих втрат напору за формулою Вейсбаха швидкісний напір вираховують по швидкості за місцевим опором, а коефіцієнт для більшості місцевих опорів, за винятком окремих випадків, визначаються дослідним шляхом.

Раптове розширення потоку є одним із небагатьох випадків місцевих опорів, для котрих формули втрати напору і коефіцієнта опору можуть бути з деякими допущеннями виведені теоретично (рис. 7).

Такою формулою для визначення втрати напору при раптовому розширенні потоку є формула Борда:

,(6.2)

яка розшифровується так: втрата напору при раптовому розширенні потоку дорівнює швидкісному напору, який відповідає втраченій швидкості

.

Рис. 7. Схема до визначення місцевих втрат напору

Використовуючи рівняння нерозривності:

(6.3)

формулу (6.2) можна привести до одного із наступних двох видів:

(6.4) або

, (6.5)

Якщо ввести значення

(6.6) і

,

(6.7)

то залежності (6.4) і (6.5) можуть бути приведені до загального виду формул для визначення втрат напору

(6.8) і

,

(6.9)

де - коефіцієнт опору раптового розширення потоку, віднесений до більшої швидкості V₁, перед розширенням;

- коефіцієнт опору раптового розширення потоку, віднесений до меншої швидкості V₂ за розширенням. Таким чином рівняння для визначення втрат напору при раптовому розширенні потоку можна написати в такому загальному вигляді:

.

(6.10)

Так як швидкісні напори будуть різними, то і коефіцієнти опору і будуть мати різні значення, але втрати напору, звичайно, будуть однакові.

Залежності (6.8) і (6.9) дозволяють знаходити і дослідні значення коефіцієнтів:

(6.11) і

,

(6.12)

- дослідне значення втрати напору при раптовому розширенні потоку, знайдене по різниці повних питомих енергій в перерізах 1-1 і 2-2, тобто:

(6.13)

Слід відзначити, що теоретичні значення втрат напору при раптовому розширенні трохи відрізняються від дослідних значень. Це пояснюється тим, що при виведенні формули (6.2) були зроблені допущення відносно сил зовнішнього тертя і розподілу тиску в перерізі 1-1.

Поиск по сайту: