Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5. ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ГІДРАВЛІЧНОГО ТЕРТЯ ПРИ РУСІ РІДИНИ В НАПІРНІЙ ТРУБІ



ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ГІДРАВЛІЧНОГО ТЕРТЯ ПРИ РУСІ РІДИНИ В НАПІРНІЙ ТРУБІ

 

Загальні відомості

Втрати напору по довжині під час руху в'язкої рідини в напірному трубопроводі визначаються за формулою Вейсбаха-Дарсі

  , (5.1)

де - коефіцієнт гідравлічного тертя; - довжина трубопроводу;

- діаметр трубопроводу; - середня швидкість.

Формула Вейсбаха-Дарсі дійсна як для ламінарного, так і для турбулентного режиму руху. Різними в цих випадках будуть розрахункові залежності для коефіцієнта , від правильного вибору величини якого залежить точність гідравлічних розрахунків.

Сучасні розрахункові формули для визначення коефіцієнта передбачають залежність цього коефіцієнта в загальному випадку від розмірів поперечного перерізу труб, шорсткості стінок і числа Рейнольдса.

При вивченні факторів, які впливають на значення коефіцієнта і теоретичної розробки проблеми руху рідини в трубопроводах, істотне значення мали роботи Прандля, Кармана, Нікурадзе і ін.

Узагальнені результати експериментальних досліджень у вигляді графіків (графіки Нікурадзе, Муріна) приведені в літературі. Ці графіки дозволили в зручній формі узагальнити питання про втрати напору і наочно показати таке:

1) коефіцієнт у самому загальному випадку залежить тільки від відносної шорсткості і числа Рейнольдса;

2) мають місце окремі випадки руху рідини, коли залежить або тільки від числа Рейнольдса, або тільки від відносної шорсткості

3) мають місце цілком визначені зони сполучення і , для яких у формулах, які виражають залежність втрат напору по довжині від середньої швидкості ( ), показник ступені набуває цілком визначену величину ( ; і т.п.).

Розглядаючи графік Нікурадзе, можна зробити наступні висновки. Все поле графіка розбивається на три зони (І, II, ІII); в межах кожної із цих зон залежність коефіцієнта від числа Рейнольдса має свій особливий характер.

Зона І - зона ламінарного режиму. В цій зоні коефіцієнт не залежить від шорсткості, а залежить від числа Рейнольдса і визначається за формулою Пуазейля:

  . (5.2)

Втрати напору з цій зоні пропорційні середній швидкості в першій степені, тобто

  . (5.3)

Верхньою границею цієї зони є .

Зона II - перехідна зона. В цій зоні відбувається перехід від ламінарного режиму до турбулентного і коефіцієнт не залежить від шорсткості, а залежить тільки від числа Рейнольдса і визначається за формулою Н.З. Френзеля:

  . (5.4)

Втрати напору в цій зоні пропорціональні середній швидкості в степені , тобто

  . (5.5)

Границями цієї зони є число Рейнольдса в проміжку .

Ця зона не має практичного значення.

 

Зона III - зона турбулентного режиму, яка в свою чергу поділяється на три області (1,2,3).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.