Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Обчислення визначного інтеграла за допомогою пакету Maxima



Визначний інтеграл в символьному режимі (аналітично) обчислюється за допомогою команди

integrate(f, x, а, b)

де f – підінтегральна функція, x – змінна інтегрування, а і b відповідно верхня і нижня границя інтегрування.

Приклади. Обчислити інтеграл:

1)

У ячейку введення задаємо команду

(%i4) integrate((1+cos(x))^2,x,0,%pi);

отримуємо результат

(%o4) (3*%pi)/2.

2)

(%i14) integrate(cos(2*x)*exp(-х),x,0,3);

(%o14) (%e^(-3)*(2*sin(6) -cos(6)))/5+1/5

(%i15) %o14, numer;

(%o15) 0.184874675854

Чисельне інтегрування виконується функцією romberg або за допомогою функцій пакету quadpack.

Приклад. Обчислити інтеграл

У стоці меню вибираємо кнопку Аналіз Integrate (Рис. 7.2), в результаті виникає допоміжне вікно для введення підінтегральної функції і границь інтегрування Інтегрувати (Рис. 7.3), тут же вказується режим інтегрування (чисельне), а також метод інтегрування romberg або quadpack.

Рис. 7.2

Рис. 7.3

Натискує на клавішу Ok в робочому вікні з‘явиться ячека введення і результат інтегрування

(%i2) quad_qags(tan(x)/(sin(x)^2-5*cos(x)^2+4), x %pi/4, acos(1/sqrt(3)));

(%o2) [0.081093021621633,9.0031339740762459*10^-16,21,0]

У ячейкі виводу (%о2) масив результату обчислення містить:

0.081093021621633 – наближене значення інтеграла;

9.0031339740762459*10^-16 – відносна погрішність обчислень;

21 – число інтервалів розбиття;

0 – ознака коректності обчислень (0 – без проблем).

Приклади для самостійного розв‘язання

Обчислити визначний інтеграл за допомогою пакету Maxima

1) ( ) dx . 2) ( ) dx . 3) ( ) dx .

4) ( ) dx . 5) ( ) dx . 6) ( ) dx .

7) ( ) dx . 8) ( ) dx . 9) ( ) dx . 10) ( ) dx. 11) ( ) dx. 12) ( ) dx. 13 ( ) dx . 14) ( ) dx. 15) ( ) dx .

Застосування визначного інтеграла

7.4.1. Обчислення площ плоских фігур

Прямокутні координати

Відомо, що визначний інтеграл на відрізку є площа криволінійної трапеції, яка обмежена графіком функції f(x). Якщо графік розташований вищим за вісь Ох (див. рис. 7.4), тобто f(x) > 0,

Рис. 7.4

то площа має знак “+“ і в цьому випадку шукана площа визначається формулою

. (7.5)

Якщо графік функції f(x) розташований нижчим за вісь Ох (див. рис. 7.3), тобто f(x) < 0,

Рис. 7.5

то площа має знак “ - ” і .

Площа фігури, яка обмежена кривими y = f1 (x) і y = f2 (x) (за умовою f2 (x)f1 (x) див. рис. 7.6), а також прямими x = а і x = b, може бути знайдена за допомогою визначних інтегралів

. (7.6)

Рис. 7.6.

Приклади.

1. Обчислити площу фігури, яка обмежена графіком функції у = sin x і віссю Ох при . Побудуємо дану фігуру (рис. 7.7)

Рис. 7.7.

Використовуючи формулу (7.5), знаходимо шукану площу фігури

(кв. од.)

2. Обчислити площу фігури, яка обмежена лініями у = х, , х = 2 .

Побудуємо дану фігуру (рис. 7.8)

Рис. 7.8.

Знаходимо границі інтегрування : точка перетину ліній у = х, має абсцису , отже, проміжок інтегрування - . За формулою (7.6) визначаємо площу фігури

(кв. од.)

3. Обчислити площу фігури, яка обмежена лінями і .

Побудуємо фігуру, площу якої необхідно обчислити (рис. 7.9).

Рис. 7.9.

Знаходимо точку перетину ліній і . Розв‘язуємо рівняння , маємо або , звідки . З рисунка видно, що границями інтегрування є . Визначаємо площу фігури, використовуючи формулу (7.6)

(кв. од.)

Параметричні координати

Якщо криволінійна трапеція обмежена кривою, яка задана у параметричній формі

,

прямими і і віссю Ох, то її площа визначається по формулі

, (7.7)

де α і β визначаються з рівності і .

Приклади.

1. Знайти площу фігури обмеженою еліпсом, який заданий в параметричній формі

.

Побудуємо фігуру, площу якої необхідно визначити (рис. 7.10)

Рис. 7.10.

Знайдемо четверту частину площі S еліпса, яка розташована в першій чверті координатної площини (на рисунку вона зображена сірим кольором). Тут х змінюється від 0 до а , тоді t змінюється від π / 2 до 0. По формулі (7.7) знаходимо

=

= . Таким чином . Значить .

2. Обчислити площу фігури, обмеженої однієї аркою циклоїди і віссю Ох.

Циклоїда є траєкторія крапки, розташованої на ободі колеса радіусу а, при рівномірному коченні колеса по осі Ох. При одному звороті колеса центр колеса переміститься на відстань (рис. 7.11).

Рис. 7.11.

Рівняння циклоїди в параметричній формі має вигляд

,

При зміні параметр t змінюється в межах . По формулі (7.7) знаходимо шукану площу

=

= =

= .

Полярні координати

В деяких випадках обчислення площ криволінійних фігур зручно проводити в полярних координат.

Полярна система координат визначається завданням точки О (полюс) проміння Ор, витікаю чого з точки О (полярній осі) і масштабу для виміру довжини. Положення точки М на площині визначається в полярній системі координат двома числами: полярним радіусом (рис. 7.12), що виражає довжину відрізку ОМ у вибраному масштабі, і полярним кутом φ = .

Рис. 7.12.

З рис. 7.12 видно, що незалежно від розміщення точки М на площині мають місце наступні формули переходу:

від полярних координат ( ) до декартових (х, у ) : , ;

від декартових до полярних: , .

Знайдемо площу криволінійного сектора. Хай крива АВ за­дана в полярних координатах рівнянням , , причому функція безперервна і невід‘ємна на відрізку [α, β]. Плоска фігура, яка обмежена кривою АВ і двома променями, які складають з полярною віссю кути α і β, називатимемо кри­волінійним сектором (рис. 7.13). Площа S криволінійного сек­тора визначається формулою

. (7.8)

Рис. 7.13.

Доведення. Розіб'ємо довільним чином відрізок [α, β] на п частин точками , виберемо на кожному частковому відрізку [ ] довільно точку ( ) і побудуємо кругові сек­тори з радіусами . В результаті отримаємо віялоподібну фігуру, площа якої приблизно дорівнює площі S криволі­нійного сектора:

,

де . З іншого боку, площа віялоподібної фігури є інтегральною сумою для інтеграла (7.8). Оскільки функція безперервна на відрізку [α, β], то границя цієї суми при існує і дорівнює інтегралу (7.8).

Отже, і площа криволінійного сектора чисельно дорівнює цьому визначному інтегралу:

.

Приклад 1.Обчислити площу фігури, яка обмежена поляр­ною віссю і першим витком спіралі Архімеда: , де а — позитивне число (рис. 7.12).

Мал. 7.12.

Розв‘язання. При зміні від 0 до 2π полярний радіус описує криву, що обмежує криволінійний сектор ОАВС. Тому по формулі (7.8) маємо

.

Відстань від точки С до полюса рівно . Тому круг радіусу ОС має площу πOC2 = 4 π3 a2 = 3 ∙ , тобто площа фігури, обмеженою полярною віссю і першим витком спіралі Архімеда, рівна 1/3 площі круга з радіусом, рівним найбільшому з полярних радіусів витка. До цього виводу прийшов ще Архімед.

Приклад 2.Другий закон Кеплера (закон площ) про рух планет сонячної системи свідчить: площа, що описується радіусом-вектором планети, проведеному з центру Сонця, зростає пропорційно часу.

Користуючись цим законом площ, покажемо, що швидкість планети VП в найближчій до Сонця точці орбіти П (перигелій) буде найбільшою, а в найбільш віддаленій від Сонця точці А (афелій) – швидкість буде найменшою (рис. 7.15)

Рис. 7.15.

Розглянемо переміщення планети в околицях точок А (афелій) і П (перигелій), за законом Кеплера площі секторів і рівні між собою, тобто

,

де - площа сектора, що спирається на дугу , довжина цієї дуги дорівнює , аналогічно - площа сектора, що спирається на дугу , довжина цієї дуги дорівнює .

З формули для площі криволінійного сектора (7.8) витікає, що

або , тобто . Тут і переміщення планети за один і той же проміжок часу в околиці крапок А і П орбіти. Розділимо попередню рівність на проміжок часу :

.

Відношення переміщення планети до часу є швидкість планети в точці А, аналогічне відношення переміщення до часу є швидкість планети в точці П, тобто

, .

В результаті або , звідки витікає, що

.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.