Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Сучасні карнавали: традиції і новації



 

Зараз карнавали проводяться по всьому світу. Крім Венеціанського, найвідомішим являється Бразильський карнавал. Також список місць, жителі яких щорічно є свідками барвистого і шумного ходу, включає в себе Монако, Лондон, Мальту, Амстердам, Кельн, Барбадос і багато інших. Кожен карнавал має свою історію і традиції, свій неповторний стиль [16, c.24].

Венеціанський карнавал кардинально відрізняється від Бразильського як за змістом, так і за формою. Карнавал у Венеції – один з найстаріших у світі: він зародився в часи Середньовіччя. Перші дані про Венеціанський карнавал датовані 1094 роком. Духовними батьками цього заходу вважають венеціанських аристократів, які придумали його для того, щоб виправдати своє бажання покрасуватись один перед одним у пишних строях [1, c.32].

За законами середньовічного карнавалу, на час його проведення відмінялись усі соціальні умовності: кожен міг робити все, що йому заманеться. Але, щоб уникнути осудження його дій з боку інших людей, венеціанець ховав своє обличчя під маскою.

З того часу маска стала основним символом Венеціанського карнавалу, а сам карнавал перетворився на маскарад. Костюм і маска тепер є основними засобами виразності цього «Свята перевтілення».

Офіційно карнавал відбувається протягом 10 діб у кінці лютого – на початку березня. Але насправді туристи з'їжджаються до Венеції задовго до офіційного відкриття свята, а залишають його далеко не відразу після його закриття. Тому карнавальні дійства відбуваються приблизно протягом місяця.

Якщо врахувати, що зима – це туристичне міжсезоння, то стає зрозумілим, наскільки важливим економічним чинником для міста є карнавал. Сотні тисяч туристів заповнюють місто з метою взяти участь в історичній виставі з унікальними середньовічними декораціями, в ролі яких виступають храми, палаци, мости і канали Венеції. Ролі вони обирають собі різноманітні – від традиційних Арлекінів, Коломбін, Пульчинел, П'єретт до не дуже зрозумілих еклектичних образів [7, c.47].

Костюми і маски, що представлені на карнавалі, відрізняються не лише приналежністю певному герою, але й ціною. Заможні туристи дозволяють собі костюми у декілька тисяч євро. Але на кожному кроці можна придбати і порівняно дешеві маски і костюми. Крім того поширеною карнавальною послугою є прокат карнавальної атрибутики.

Вулично-площова програма безкоштовна і складається з офіційних відкриття і закриття карнавалу на площі Сан-Марко; вистав Комедії-дель-Арте; виступів жонглерів, музикантів, танцюристів; площових бал-маскарадів і конкурсів на кращий карнавальний костюм.

Щоправда, справжню карнавальну феєрію, стилізовану під XVII-XVIII ст., турист відчує, відвідавши один з багато чисельних бал-маскарадів у Palazzo. Організатори цих заходів дбають про «стилістичну чистоту» заходу. Обов'язковим для гостя є карнавальний костюм і вхідний квиток, ціна якого може сягати 400 євро [9, c.194].

Теми балів говорять про настрій, що панує у палацових залах: «Бал Казанови», «Тіні кохання», «Золота ніч», «Романтична Венеція». Якщо турист не може собі дозволити палацові розваги, він віддає перевагу вулично-площовим, головною з яких є дефілювання назустріч один одному за принципом «себе показати й на інших подивитись».

Незважаючи на порівняно низьку видовищність святкових заходів, прохолодну погоду кінця зими, обмежену площу карнавальних дійств, влада Венеції вкупі з бізнесовими структурами, що вкладають кошти у карнавал, щорічно досягає двоєдиної мети – підтримує місцеву культурну традицію і заповнює туристичну нішу міжсезоння, що дуже позитивно впливає на міський бюджет [10., c.74].

Карнавал у Віареджо не менше знаменитий, ніж венеціанський, і славиться тим, що він самий барвистий і смішний. Головною його визначною пам'яткою є платформи з ляльками-гігантами з пап'є-маше. У Флоренції та Вероні також розгортаються святкові події – це карнавальний поїзд, бал-маскарад, живі концерти та театралізовані вистави.

Сьогодні на італійському карнавалі туристи в більшості своїй вважають за краще залишатися сторонніми спостерігачами [14, c.103].

Ноттінг Хілл Карнавал (Notting Hill Carnival) у Лондоні – один з наймасовіших карнавалів у Європі. Ноттінг Хілл – це район Лондона, в якому мешкають емігранти, переважно з Вест-Індії. У традиції цього району Лондона було святкування побутових народних свят просто неба, на вулицях і площах. Ця традиція призвела до того, що в 70-ті рр. ХХ ст. мешканці району почали влаштовувати святкові процесії по вулицях району в яскравих народних костюмах у супроводі «металевих барабанів» (каструль і баків). Це було проявом ностальгії емігрантів за сонцем, теплом, яскравими кольорами колишніх Вест-індійських колоній Англії на фоні сірого дощового Лондона [16, c.96].

З часом до карибських емігрантів почали приєднуватись вихідці з Африки, які живуть не лише в Британії, а й в інших європейських державах – Швейцарії, Бельгії, Голландії. До них додалися представники неформальних об'єднань (клуби, реггі, оркестри «сталевих барабанщиків», хіпі) і, звичайно, туристи, яких з кожним роком стає все більше. Уже натепер загальна кількість учасників сягнула 2 млн.

Усі вони можуть брати участь у карнавальній ході, довжина якої доходить до 4,5 миль.

Карнавал починається у неділю. Цей день належить дітям, які створюють своє, дитяче свято. А в понеділок починається свято дорослих.

Карнавальну ходу розпочинають джазові і реггі оркестри ("стара школа"). За ними йдуть чи їдуть на відкритих вантажівках команди, що виконують сучасну музику у стилях реп, фанк, соул, сальс, джангл, хаус тощо.

За оркестром йде процесія під назвою Mas (скорочено від "маскарад"). Mas, що прийшов з островів Трінідад і Тобаго, складається з п'яти елементів-образів: король, королева, дві зірки (чоловік і жінка) і почет. Всі вони одягнені в яскраві, кольорів Карибського моря костюми. Процесія рухається у танці, вбираючи в себе все нових учасників з числа туристів [16, c.105-107].

Як і в більшості світових карнавалів карнавальна хода – це лише частина свята. Оскільки подія відбувається влітку (29-30 серпня) багато заходів організовано просто неба: вечірки в стилі "Ямайка", рейв-party, ігри і конкурси.

Форма Hoттiнг Хілл Карнавалу – музично-танцювальна театралізація. У ній поєднується традиційна культура народів з сучасними її проявами.

На Британських островах є ще декілька цікавих карнавалів. У м. Стенфорд проходить суто дитячий карнавал, в Еллінгтоні – Пожежний карнавал, у Веймоусі – благодійний карнавал [14, c.159].

Іспанський карнавал в Кадісі (Андалусія), перш за все, відрізняється від всіх інших проведенням спеціального конкурсу не для однієї людини, а для різних груп та об'єднань. І це вже традиція. Підготовка починається задовго до настання Карнавалу, практично за цілий місяць. Виключним моментом карнавалу в Кадісі є проведення гастрономічних свят і конкурсів. Звичайно, і тут важливим залишається маскарадний костюм, який може бути індивідуальним, або ж зробленим для пари, а іноді і для цілої компанії. У нього одягаються щодня, але особливо він необхідний в першу суботу, коли проводиться конкурс на кращий костюм. Кульмінація зимового дійства – це ходи груп і компаній з родичів або ж друзів по вулицях, які супроводжуються шумом і веселим сміхом.

В Іспанії проходить так само Барселонський карнавал, який для самих іспанців завжди асоціювався з гастрономічною розкішшю і переїдання. Одним з головних подій карнавалу є конкурс коржиків "тортілас", які журі будуть оцінювати не тільки на смак і начинці, а й за зовнішнім виглядом [1, c.147].

Учасники карнавалу зможуть набити животи та іншими традиційними стравами: каталонськими сосисками або гострим м'ясом. Кульмінація свята – гігантський парад Гран Руа де Карнавалі. Розгорнеться карнавал не тільки в ресторанах і кафе, але й на вулицях і площах.

Португальські карнавали зазвичай починаються в суботу і закінчуються у вівторок – останній день розгульного веселощів перед Великим постом.

Вважається, що португальські карнавали за своєю розкутості, нестримна і запальна більше схожі не на європейські, а на бразильські. І не дивно: адже португальська карнавал на початку XVIII століття був перенесений до Бразилії, колишню португальську колонію [16, c.258].

Не менш знаменитий карнавал на острові Гоа. Карнавал прийшов сюди з португальцями. Гоанський карнавал, точно також як і римські Сатурналії, був покликаний зрівняти всі соціальні відмінності. Білі панове переодягалися в чорних рабів, раби, привезені з Мозамбіку, білили особи борошном, випрямляли спини і передражнювати панів. З світанку до заходу сонця і знову до світанку португальці співали і танцювали, міняли костюми і партнерів, співали серенади своїм юним коханим, закохувалися і після Великодня одружилися. Вечірки ці були закритими, місцевих жителів на них не пускали. Потім рабство скасували, і карнавал став більш дружелюбним. А через кілька поколінь, коли завойовники змішалися з «тубільцями», нащадки підкорених вже брали найактивнішу участь у карнавалі, який з тих пір так і проходить щороку наприкінці лютого – початку березня. Зараз більшість гоанців сповідує християнство, дотримуються всі християнські обряди, в тому числі і Великий піст. І точно так само, як колись ненависні колонізатори, місцеві мешканці тепер за три-чотири дні перед Великим постом з піснями і танцями «прощаються з м'ясом».

Втім, релігійне підґрунтя свята вже практично забулася. Тепер гоанський карнавал – це час, коли зацарює триденне царювання короля Мома, далекого гоанського "нащадка" міфічного Момус, язичницького бога веселощів, проказа і гумору. Мом проголошує головне гасло карнавалу "їсти, пити і веселитися", що й стає основним обов'язком "підданих" блазнівського короля на декілька днів [6].

На Мальті, острові з неспокійною і багатою на події історією, раз на рік проводиться один з самих незвичайних в Європі карнавалів. Як і більшість інших, він прив'язаний до католицького церковним календарем і закінчується перед початком Великого Посту.

Мальтійський карнавал має досить переривчасту історію, так як деякі Великі Магістри не схвалювали цього буйного свята, інші ж, навпаки, ставилися до нього цілком поблажливо.

Мальтійський карнавал – це гротескні маски з пап'є-маше, це розцяцьковані «тематичні» платформи, які приводяться в рух автомобілями, це традиційні мальтійські карети, запряжені кіньми ошатними (Karrozzin), це марші оркестрів і безліч народу – дітей і дорослих – у яскравих, оригінальних, і часто саморобних костюмах, які слідують за процесіями. Це танці та подання на вулиці, бали, змагання музикантів і співаків. Це також карнавальні торти з кремом та мигдалем, які пропонуються багатьма кафе, ресторанами і барами напередодні прийдешніх гастрономічних обмежень Великого Посту [14, c.200].

В останній день карнавалу проводиться Велике Дефіле – тріумфальний виїзд Короля Карнавалу і ходу всіх карнавальних платформ. Закінчується все грандіозним нічним феєрверком. Шанують карнавали і в Німеччині, де кожен населений пункт влаштовує свято весни з традиційною костюмованою ходою головною вулицею.

Найбільшим з німецьких карнавалів є Карнавал у Кельні, що бере свій початок з часів Середньовіччя.

Майже тиждень мешканці Кельна разом з десятками тисяч туристів віддаються веселощам. Родзинками цього свята є "жіночий четвер" і "шалений понеділок".

У "жіночий четвер" королевами карнавалу є всі жінки на території міста. У цей день чоловіки не мають права відмовляти жінці у будь-якій забаганці. Якщо жінці щось не сподобається в чоловікові, вона може відрізати йому шматок краватки і причепити його собі на сукню [16, c.334]

У п'ятницю чоловіки можуть поквитатися з жінками за допомогою губної помади і фарби для волосся.

Кульмінацією карнавалу є поява карнавальної трійці – Принца, Діви і Селянина, які очолюють ходу офіційно зареєстрованих товариств. Багато чоловіків бажають бути карнавальним Принцем. Але це бажання далеко не всім «по-кишені». Претендент на цю посаду повинен був зробити внесок в карнавальний фонд у розмірі 80 тис. марок [16, c.229].

Одна з традицій карнавалу – розкидання солодощів. Саме тому багато людей ходять з парасольками. Якщо розкрити його ручкою до верху, можна впіймати багато цукерок.

Карнавал в Німеччині спалахує в Альтвайберфастнахт, або "жіночий четвер". На Старій площі з ранку збирається натовп святкуючих, велика частина яких – жінки. Усі чекають вирішальної хвилини: зрозуміло, це 11 годин 11 хвилин. За сигналом жінки у карнавальних костюмах беруть штурмом міську ратушу, і цей "переворот" оголошує початок карнавалу.

У "жіночий четвер" жінкам дозволено все. Вони оголошують бій повсякденному житті і проголошують матріархат. А щоб показати чоловікам свою беззастережну влада, зі всіх зустрічних чоловіків "безжально" зрізають краватки. Причому, в цей день жінкам дозволяється заходити в будь-які установи, щоб не втратити «жіноче щастя». «Трофеї» жінки приколюють до свого одягу, а «сильна стать» ходить з обрізками на шиї. Втім, досвідчені чоловіки до таких подій повністю готові, і одягають у цей день краватки з паперу. «Переможених» чоловікам жінки розсилають запрошення на кухлик пива, і "ні" в цей день не приймається [7, c.50].

У п'ятницю та суботу всі більш-менш тихо: карнавал наголошується в ресторанчиках, маленьких кабачках і пивних. У ці дні в більшості злачних місць грає "карнавальна" музика і діють знижки на напої. А субота – день ходи духів. Будь-який бажаючий може вбратися духом або примарою і взяти участь у цих гуляннях. У неділю ж гуляють діти: це день шкільних і дитячих маніфестацій. Вищої точки святкування досягається в Розенмонтаг, «рожевий понеділок». Об 11 годині 11 хвилин стартує карнавальна процесія. По місту проходять офіційно зареєстровані карнавальні суспільства, кожне з яких везе смішну фігуру з пап'є-маше, як правило, карикатуру на політиків. Процесія розтягується на шість з половиною кілометрів. Щоб зайняти хороше місце, туристи виходять на вулиці за кілька годин до початку ходи, місцеві жителі беруть з собою стільчики і табурети, а деякі підприємливі городяни здають вікна в своїх квартирах в якості наглядових пунктів. Звичайно в «рожевий понеділок» в центрі Кельна збираються близько 1,5 мільйона глядачів. Кульмінація свята – поява незмінною карнавальної трійці – Принца, Діви і Селянина. У цей момент особливо важливо сидіти на «вигідних» місцях, адже під час ходи з карнавальних возів в глядачів градом летять солодощі [10, c.246].

Після феєричного понеділка настає тихий і спокійний «фіалковий вівторок». Карнавал вже підходить до кінця, але ввечері відбудеться ще одне важливий захід – спалення великого солом'яного опудала, ритуал викуп за всіх гріхів перед Великим постом. Закінчиться карнавал в «попелясту середу» – Ашенміттвох. У цей день всі малюють один у одного на лобі попелясті хрести, а в ресторанах і пивних Кельна подають традиційні рибні страви. Починається Великий пост, а з ним нові турботи. Проте в день, коли помирає один карнавал, оголошується девіз наступного. І так, як у всіх країнах чекають весни, в Кельні весь рік будуть чекати нового карнавалу – свого власного, п'ятого пори року...

Серед французьких карнавалів виділяється карнавал у курортному місті Ніцца. Він має назву «Король Європи» і відбувається в лютому протягом 15 діб. Перші згадки про карнавал у Ніцці датується кінцем XIII ст. [9, c.365].

Головними подіями сучасного карнавалу стали «Парад світла», «Парад квітів», «Битва квітів» на центральній курортній Променад-алеї.

У перший день Його Величність Карнавал відкриває свято, а потім очолює парад, в якому беруть участь 20 карнавальних платформ і 600 велетенських великоголових ляльок. Вуличні аніматори залучають людей до дійства.

Наступного дня ввечері починається Парад світла – світлове театралізоване шоу на площі Массена [14, c.189].

На Масляну відбувається фінальний хід – Парад квітів. У ньому беруть участь квіткові команди, які представляють свої уквітчані живими квітами платформи довжиною 7 м, шириною 2 м, висотою 6 м. На уквітчення однієї платформи потрібно від 4 до 5 тис. квітів.

Завершує програму фестивалю ритуал спалення Карнавалу (його опудала) на пляжі і грандіозний феєрверк [14, c.303].

Популярні у світі карнавали мають не лише великі туристичні центри, але й провінційні маленькі містечка. Прикладом організації цікавого карнавалу може слугувати бельгійське містечко Бінч.

Карнавал у Бінчі має своїх героїв – «Жиллі» – велетенських фігур у жовтих костюмах. Вони можуть бути «живими», а можуть бути у вигляді солом'яних опудал, які потім спалюються.

У перший день карнавалу влаштовується парад костюмів. Другий віддано молоді, яка реалізує на площах і вулицях міста свої карнавальні фантазії. У третій день по місту розгортаються апельсинові бої, основними дійовими особами яких є Жиллі.

Незважаючи на периферійність, карнавал у Бінчі став однією з найпомітніших культурно-розважальних і туристичних подій Європи [16, c.359].

Лас Фальяс, Валенсія. Цей карнавал проводиться в іспанській Валенсії і відрізняється особливо вибуховим характером. Щороку (15-19 березня) тут висаджують сотні петард і вистрілюють тисячі хлопавок. Увечері в останній день фестивалю гасять все вуличне освітлення для проведення салюту. Ляльки, що зображають місцевих політиків і просто відомих людей, набивають феєрверками і розставляють на вулицях, щоб урочисто висадити [5, c.247].

Навіть декілька наведених прикладів говорить про різноманітність і різнобарвність карнавальної культури. Її корені йдуть в глибини історії, підживлюються народним духом, фольклором, музикою, співом, танцями, грою. Щоправда, є небезпека надмірної комерціалізації карнавалу, що може негативно вплинути на його культурну значимість для народів світу. Натепер карнавал є об'єктом культурно-розважального туризму. Динаміка туристичних потоків на карнавали позитивна, що говорить про популярність карнавалів нині та їх перспективність у майбутньому [6].

 

ВИСНОВКИ

У ході дослідження ми дійшли наступних висновків:

Розглянувши теорію народної сміхової культури на прикладі книги Бахтіна «Творчість Франсуа Рабле і народна культура середньовіччя» ми побачили, що автор аналізуючи середньовічну культуру Європи, приходить до висновку, що саме в цей час карнавальність стає специфічним явищем, що протистоїть офіційній культурі, пронизаної християнськими догматами. Бахтін довів, що середньовічний сміх має універсальний і світоглядний характер, формуючи особливе світосприйняття людини середньовіччя і Ренесансу. Сміховий початок як основний елемент людської святковості відсутнє в офіційній культурі. Однак сміх був незнищенною основою будь-якого народного свята з найдавніших часів.

Проаналізувавши карнавал як культурний феномен стає зрозуміло, що карнавальне явище являє собою одну з найбільш значущих форм свята, традиційно пов'язану з давніми язичницькими обрядами. У міру впровадження карнавального життя в умовах формування інших соціально-культурних структур карнавал продовжив своє існування в досить зміненій формі, але зберігши при цьому свою основну функцію – розважання і оновлення. Карнавальна культура впродовж свого багатовікового існування володіла добре розробленою системою ритуально-видовищних і жанрових форм, а також глибокою життєвою філософією, основними рисами якої є універсальність, амбівалентність

Карнавальні традиції в європейських країнах отримали найбільш яскравий розвиток в народній культурі. Використання карнавалу як форми святкової культури отримало широке поширення при організації масових свят. Пильна увага до карнавалу обумовлено тим, що він є такою формою свята, в рамках якої здійснюється спадкоємність самобутніх традицій окремих народів і повноцінний діалог культур різних країн і регіонів, що особливо актуально на сьогоднішній день.

Дослідивши традиції і новації проходження сучасних карнавалів, хочеться зазначити, що різноманіття культурних традицій в різних країнах зумовлюють їх відмінність в специфіці проведення карнавалів. Кожна європейська карнавальна країна має свою історію і традиції, свій неповторний стиль. Здатність карнавалів збирати величезну аудиторію призвела до того, що тепер вони стали не лише культурними, але й комерційними заходами. Зараз існує небезпека надмірної комерціалізації карнавалу, що може негативно вплинути на його культурну значимість для народів світу.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.