Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Відкладення розгляду справи



Відкладення розгляду справи — це перенесення розгляду справи по суті з призначенням точної дати та місця нового судового засідання. В такому випадку законодавець виділяє обов'язкові та факультативні підстави відкладення розгляду справи. Так, суд зобов'язаний відкласти розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про які немає відомостей, що їм вручені судові повістки (п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК);

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, повідомлених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК);

3) першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (п. З ч. 1 ст. 169 ЦПК);

4) якщо суд визнає за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК).

5) неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб (ч. 1 ст. 191 ЦПК).

У випадках, встановлених процесуальним законодавством, суду надається право відкласти розгляд справи (факультативні підстави). Зокрема, у разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за їх відсутності та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк (ст. 170 ЦПК).

У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати 6 місяців (ч. 5 ст. 191 ЦПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ЦПК у разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Питання про відкладення розгляду справи та оголошення перерви вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 208 ЦПК). Такі ухвали не підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх в судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день.

У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді суд на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді (ч. З ст. 191 ЦПК).

Якщо розгляд справи відкладався, в новому судовому засіданні вона розглядається спочатку. Проте якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, що можуть доповнити матеріали справи (ч. 1 ст. 192 ЦПК).

У зв'язку додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам процесу (ч. 2 ст. 192 ЦПК). Маються на увазі особи, зазначені V ст.ст. 26, 50, 53, 54 ЦПК.

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів (ч. З ст. 192 ЦПК).


66.Фіксація судового процесу.

Фіксування судового процесу — це офіційна діяльність суду з послідовного відображення ходу судового розгляду, закріплення процесуальних дій, вчинених учасниками судового процесу, яка відповідно до закону здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, ведення журналу судового засідання та складення відповідних протоколів.

Відповідно до ст. 129 Конституції однією з основних засад судочинства є його повне фіксування технічними засобами. Цей конституційний припис знайшов своє відображення у ст. 197 ЦПК та Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84.

Фіксування судового процесу, як вбачається із глави 6 розділу III "Позовне провадження" ЦПК, відбувається у 3 взаємопов'язаних формах: 1) за допомогою технічних засобів; 2) шляхом ведення журналу судового засідання; 3) складання протоколів про окремі процесуальні дії. При цьому хід судового засідання фіксується за допомогою перших 2 способів фіксації цивільного процесу, а всі дії, здійснювані поза судовим засіданням, фіксуються у відповідному протоколі.

Фіксування судового процесу технічними засобами — це технічний запис судового засідання за допомогою апаратно-програмних засобів і приладів, що полягає у створенні його звукового запису на відповідному носії (магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо).

Таке повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого — інший працівник апарату суду. Секретар допускається до звукозапису, створення примірників фонограм за наявності сертифікату про проходження курсу навчання за темою "Технічна фіксація судового процесу". У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється (ч. 2 ст. 197 ЦПК).

Технічне фіксування судового процесу починається з моменту відкриття судового засідання і завершується виконанням останньої процесуальної дії (проголошення судового рішення у справі).

Примірники фонограм записуються у вигляді архівної (передається архіваріусу) та робочої (зберігається разом із справою) копій на окремі компакт-диски. На ці диски записуються всі фонограми судових засідань у справі. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (робоча копія), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

На вимогу особи, яке бере участь у справі, або за ініціативою суду здійснюється повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання. Для ознайомлення учасників процесу повинна використовуватись лише робоча копія фонограми.

За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за розпорядженням головуючого.

Одночасно з проведенням фіксування судового розгляду технічними засобами секретар судового засідання веде журнал такого засідання.

Журнал судового засідання — це основний процесуальний документ, в якому відображаються всі процесуальні дії учасників судового засідання.

Відповідно до ст. 198 ЦПК у ньому зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду.

який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відомості, визначені процесуальним законодавством.

Журнал судового засідання підписується секретарем судового засідання невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Правильність і повнота проведення технічного запису та ведення журналу судового засідання забезпечується наданням особам, які беруть участь у справі, права ознайомлення з ними і подання до суду письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі (ст. 199 ЦПК).

Подані протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання не пізніше З днів з дня їх подання. У разі їх задоволення (частково чи повністю) або відхилення постановляється відповідна ухвала.

У разі неможливості розгляду зауважень у встановленому порядку (зокрема, незадоволена судом заява про поновлення пропущеного строку на подання зауважень, закінчився строк повноважень судді) вони приєднуються до справи, а їх наявність, відповідно, враховується судом апеляційної або касаційної інстанцій (п. 35 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням оформлюється протокол. При його складанні можуть використовуватися технічні засоби.

Протокол — це процесуальний документ, в якому відображається порядок вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням.

Зокрема, протоколом фіксується вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, наприклад, допит свідків, витребування та (або) огляд доказів, огляд в інших випадках речових та письмових доказів, які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням тощо.

Отже, відповідно до ст. 200 ЦПК він повинен містити: 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 2) час початку вчинення процесуальної дії; 3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали; 8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; 10) докази, а в разі, якщо письмові докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; 11) час закінчення вчинення процесуальних дій; 12) інші відомості, визначені ЦПК.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії підписується всіма особами, які беруть в ній участь. Вони мають право робити зауваження з його приводу.

Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії і приєднання до справи. До нього додаються усі складені або звірені під час цієї процесуальної дії плани, креслення, копії документів, а також зроблені фотознімки, відеозаписи тощо.

Протоколи оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть давати щодо протоколів свої пояснення (ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 ЦПК).




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.