Підвідомчість— це визначена законом сукупність повноважень господарських судів стосовно розгляду справ, які належать до їхньої компетенції.
При визначенні підвідомчості господарських спорів господарським судом беруться до уваги такі правові ознаки:
1) характер правовідносин, що є предметом спору;
2) склад учасників спору (суб'єктний склад);
3) територіальне розміщення учасників спору.
господарським судам підвідомчі майнові та немайнові господарські спори. Найбільша кількість спорів виникає у процесі виконання договорів. Значна питома вага припадає на вирішення справ у спорах, що пов'язані з укладанням, зміною чи розірванням господарських договорів, і на справи про визнання господарюючих суб'єктів банкрутами. Господарським судам також доводиться розглядати заяви про визнання недійсними актів державних та інших органів нормативного (обов'язкового для невизначеного кола осіб) чи ненормативного (обов'язкового тільки для однієї організації або громадянина-підприємця) характеру з господарських правовідносин, якщо ними порушуються суб'єктивні права та інтереси осіб. Прикладом таких актів можуть бути рішення податкової державної інспекції або органу з контролю за цінами про стягнення в дохід бюджету відповідних сум штрафів чи інших санкцій, або акти органів господарських товариств, громадських організацій, які, відповідно до закону чи установчих документів, мають обов'язковий характер.
Господарським судам підвідомчі справи про:
— відмову або ухилення виконавчих органів у державній реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;
— захист права власності за допомогою позовів про витребування власником речей з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) і про усунення будь-яких порушень прав власника, хоча ці порушення не були пов'язані з утратою володіння (негаторний позов), і про визнання права власності на відповідне майно;
— примушення укласти договір купівлі-продажу майна приватизованих підприємств та врегулювання розбіжностей при укладанні такого договору між юридичними особами;
— врегулювання розбіжностей при укладанні та виконанні кредитних договорів між організаціями;
— вирішення розбіжностей при визначенні договірної ціни об'єктів будівництва за договором підряду на капітальне будівництво;
— відмову фермерам у вимозі щодо надання земельної ділянки після створення фермерського господарства та вирішення питань, пов'язаних із припиненням такого господарства, вилученням (викупом) для державних і громадських потреб земель у зазначеного господарства.
Підсудність справ господарським судам. Підсудність розглядається у взаємозв'язку з підвідомчістю. Якщо підвідомчість пов'язується з повноваженнями господарського суду вирішувати в принципі сукупність справ, що, відповідно до закону, віднесені до його компетенції, то підсудність розмежовує компетенцію між окремими ланками системи господарських судів стосовно розгляду і вирішення підвідомчих господарському суду конкретних категорій справ. Стисло підсудність прийнято називати як розмежування компетенції щодо розгляду справ між окремими господарськими судами.
Певні спори розглядаються господарськими судами за місцем розміщення сторони, яка зобов'язана за договором виконати роботу щодо надання послуг, інші — за місцем розміщення відповідача або майна, що підлягає витребуванню, чи органу транспорту у справах, що випливають із договору перевезень. Підсудність також визначається з огляду на суб'єктний склад учасників господарського спору, якими можуть бути вищі чи центральні органи влади. Розрізняють територіальну і виключну підсудність.
Відповідно до ст. 15 ГПК, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцем розміщення сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь іншої сторони певні дії, а саме: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцем розміщення відповідача.
Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцем розміщення одного з відповідачів за вибором позивача.
Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцем розміщення боржника.
Згідно зі ст. 16, справи, віднесені до підсудності господарського суду у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких один із відповідачів — орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцем розміщення цього органу.
Справи у спорах про право власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцем розміщення майна.
Справи у спорах, в яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва. Усі інші справи, підвідомчі господарським судам, розглядають місцеві господарські суди у першій інстанції.