Заняття № 3: Принципи рішення задачі цілерозподілу (ЦР) в АСУ
Обговорено на засіданні кафедри
ПРОТОКОЛ №1
“ 15 ” серпня 2007 р
ХАРКІВ – 2007 р
Навчальний потік – 326
Час– 90 хвилин.
Місце –клас
Навчальні та виховні цілі:
-довесті до студентів структуру алгоритму ЦР;
-ознайомити студентів з інформаційною підготовкою рішення при ЦР;
-довесті до студентів порядок оптимізації рішення при ЦР. Методи і
критерії оптимізації які використовуються в алгоритмах ЦР;
- виховувати у студентів почуття відповідальності за вивчення дисципліни,
любов до своєї військової професії та до Батьковщини взагалі.
Навчальні питання та розподілення часу
Вступ 5 хв.
1.Структура алгоритму ЦР 30хв.
2.Інформаційна підготовка рішення при ЦР 20хв.
3.Оптимізація рішення при ЦР Методи і критерії оптимізації які
використовуються в алгоритмах ЦР 30хв.
Заключення 5 хв.
Навчально-матеріальне забезпечення :
1. Діапозитиви 1-3
2. Крейда, дошка.
Навчальна література:
1.АСУ войск ПВО СВ. Часть 1.Основы построения автоматизированных систем управления: Учебник. – К.: ВА ПВО СВ, 1989.
2.АСУ войск ПВО СВ. Часть 1. Основы построения автоматизированных систем управления. Альбом рисунков. – К.: ВА ПВО СВ, 1989.
3.Азаренков В.В.,Сорокин В.П.,Степанов Г.А.Автоматизированные системы управления войсковой ПВО.Обработка информации в автоматизированных системах управления войсковой ПВО.Конспект лекций.Киев:изд.ВА ПВО,1985г.
ВСТУП
Керування військами ППО включає велике число операцій, головним змістом яких є обробка різнорідної інформації. Автоматизація процесів керування має на меті прискорення збору даних, збільшення продуктивності командних пунктів і пунктів керування по обробці інформації, підвищення точності обробки і в остаточному підсумку істотного поліпшення якості в оперативності рішень, прийнятих: командирами різних ланок.
В даний час усі задачі, розв'язувані в АСУ, умовно поділяють на задачі керування військами і задачі керування бойовими засобами. До першої групи відносяться задачі, що виникають, як правило, на етапі планування бойових дій з'єднання, частин і підрозділів військовий ППО:
1.Прогнозування масштабу і характеру бойових дій засобів повітряного нападу супротивника.
2.Прогнозування радіоелектронної, радіаційної і хімічної обстановки.
3.Оцінка потенційних можливостей угруповання військ ППО
4.Планування переміщення частин і підрозділів,облікїхнього стану.
5.Планування технічного забезпечення.
6.Оцінка позицій радіоелектронних засобів і ін.
В другу групу включають задачі, що вирішуються в ході відбіття нальоту повітряного супротивника. Прикладами цих задач можуть служити збір і обробка даних про повітряну обстановку, вироблення рішень і передача цілевказівок засобами ППО і т.д.У даній лекції вивчають задачі тільки другої групи.
Структура алгоритму ЦР
Целераспределением принято называть процесс выработки решения на уничтожение целей в ходе отражения ударов воздушного противника. Главное требование, предъявляемое к решению,— достижение наибольшего эффекта от применения группировки войск ПВО. Сущность задачи состоит в установлении того, какие соединения, части, подразделения, огневые единицы, в каком количестве, как и когда обязаны действовать по каждой из подлежащих уничтожению целей.
Целераспределение — одна из наиболее ответственных задач, решаемых в АСУ при управлении огнем ЗРК и ЗАК. Центральное положение целераспределения в общем процессе управления боевыми действиями обусловливается тем, что именно на этом этапе вырабатываются решения, от правильности которых во многом зависит эффективность использования средств ПВО и, следовательно, надежность прикрытия войск от ударов воздушного противника.
Задача целераспределения является очень сложной. Это обусловлено, с одной стороны, большим числом факторов, которые должны быть приняты во внимание при выработке решения. Точные значения многих из них неизвестны (состав и типы целей, замысел действий протшшика и т. д.). С другой стороны, имеется огромное количество возможных вариантов действий средств ПВО, анализировать которые приходится в исключительно сжатые сроки.
К настоящему времени сложилась общая последовательность решения задачи целераспределения в АСУ, показанная на рис. 5.1. Решение производится циклически. При этом цикл решения может быть как неременным, так и постоянным. Длительность его выбирается с учетом следующих факторов:
за время цикла воздушная и наземная обстановка не должна претерпевать существенных изменений;
цикл целераспределения должен примерно соответствовать времени обновления информации о воздушной и наземной обстановке.
В существующих АСУ длительность цикла находится в пределах 10 с.
Первые три этапа решения задачи целераспределения называют информационной подготовкой решения. Их конечная цель—расчет параметров, на основе которых оптимизируется назначение целей огневым единицам. Четвертый этап — это решение распределительной задачи. На пятом этапе происходит преобразование решения в форму, удобную для его передачи.