Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Праця Франка «Останки первинного світогляду»



Перша класифікація українських загадок належить І. Я. Франку, яку він здійснив у праці «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних». В основу своєї класифікації він поклав давні світоглядні уявлення слов’ян, їхні релігійні вірування, тому поділив загадки на анімістичні, в яких явища природи, неживі предмети виступають істотами (це загадки про небо, землю, сонце, місяць, зорю); зооморфічні, в яких сили природи зображені у вигляді звірів; антропоморфічні, в яких явища природи ідентифікуються з людьми. Усі інші загадки І. Франко називав «штучними». Оскільки, вони можуть викликати інтерес як мовні фразами, проте не є цікавими з точки зору народного світогляду.

I.Я.Франко у своїй праці «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» наголошував, що саме явища природи уявлялися нашим предкам у вигляді людей:

Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник.)

Засіб уособлення й понині є найважливішим прийомом у поетичній творчості:

«Я не їм вівса, ні сіна,дайте випити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену». (Автомобіль.)

Беручи за основу народні загадки, український байкар Л.I.Глібов складав віршовані загадки:

Мати доні молодій Огородик наділила,

Розкошує доня мила, Каже неньці: тісно їй.

В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі. (Морква.)

Оскільки люди вірили в магічну силу слова, то й загадкам при-писували чарівну силу. За давніх часів до загадування і розгадування загадок ставилися серйозно. Молода людина, яка оволоділа майстерністю розгадування загадки, завжди вважалася розумово дозрілою. Згадаймо хоча б античний міф про страшного Сфінкса, загадку якого про людину відгадав мудрий юнак Едіп.

Відзначимо, що народні загадки допомагають як в умовах дитячого садочка, так і в домашньому вихованні, легко і природно формувати у дітей з раннього віку культуру пізнання (розширення орієнтування дитини в природних явищах, оволодіння уявленнями про живе й неживе, простір і час, причини й наслідки) та вольову культуру (постановка цілі, добір засобів і визначення черги й послідовності їх використання (планування), прогнозування можливих ефективних дій, подолання всіляких труднощів, контролювання виконуваних дій, оцінювання результатів). Ці дії починають формуватися в початкових формах у дошкільному віці й визначають довільну поведінку, характерну для високого рівня вже зрілої особистості.

Праця Франка «Тополя»

З введенням християнства, стверджує І.Франко у статті «Тополя» Т. Шевченка», гармонія у взаємозв'язках між людиною і світом почала руйнуватися, адже воно давнім поетичним віруванням надало темного, зловісного відтінку. Учений також підкреслював, «що під впливом християнства, а головно під впливом аскетичних і песимістичних сект маніхейських, давня віра в солідарність і симпатію між мертвими і живими перемінилася в віру упирів, котрі по смерті шкодять людям і всилуються погубити їх тіло і душу» (28, 79-80). З часом вірування в злих духів перейшли у звичаї та обряди, перейняли повсякденну свідомість людей, хоча первісні уявлення про людину і світ існували в цій свідомості паралельно з новими, давали знати про себе на кожному кроці. У боротьбі цих світоглядів, насамперед культу природи, роду, Добра, Світла і Зла, темних сил з'являються і нові етичні мотиви, на ґрунті яких згодом формуються яскраві характери, які виявляються у конкретних світоглядних переконаннях, діях і вчинках людей, їх взаєминах.

Національною особливістю цих світоглядних переконань, дій, вчинків та взаємин, національного характеру українців І.Франко вважає перевагу усе-таки додатніх начал, які й криються в первісних уявленнях наших предків про людину і світ. Аналізуючи, наприклад, болгарські та сербські пісні про Марка Кралевича та Груйо Новаченка, він наголошує на моральному отупінні та здичавінні героїв у поводженні з жінкою та легковажній поведінці самої жінки, розбещеної паразитичним, розгульним життям цариці, якою вона виведена в тих піснях. Вияви ж жорстокості чоловіка в українській народній пісні він пояснює як такі, що стали наслідком жорстоких соціальних обставин, яких не зможуть знести на собі герої і шукають будь-якого виходу з них.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.