Вплив б-ту на економічний розвиток кр-ни

за ринк-х умов господ-я роль б-ту в ек-му розв-у Д-и є досить важл-ю. Незваж-и на заходи, провад-я урядом щодо роздерж-я та приват-ії, у держ-й формі вл-ті в У ще залиш-я значна к-ть п-в сфери мат-го в-ва, які потреб-ть фін-ї підтр-ки. Необх-ь існ-я держ сектора ек-ки і б-го фін-я в-ва є незапереч-ю, про що свідчить досвід розв-х кр-н світу. Однак обсяг держ вл-ті в У пов-н-відп-ти оптим-м межам. Вид-ки б-ів на розв-к ек-ки пов-і спрям-ь насамперед на стабіл-ю ек-и, створ-я необх-х умов зрост-я ек-го пот-лу д-ви, викор-я б-х коштів пов-о бути макс ефект-м. Y Однак за умов ек-ї кризи, обмеж-я фін рес-ів, уряд У не має змоги спрям-и необх-й обсяг б-х вид-ів на розв-к нац ек-ки, тому заг сума вид-ів та фін-я ек-и поступово зменш-я. Y Слід зазн-ти, що зменш-я б-х асигн-ь на розв-к нац ек-и до оптим-х меж є обєкт-м процесом. Це свідч-ь про зміну адм-х методів упр-я ек-ми, ринк-ми методами. Y В стр-рі вид-ів б-ту з позицій їх впливу на ек-й розв-к м/виділ-и 2 групи: 1вид-ки, що прямо впл-ть на еф-ть функц-я ек-и і ек-го зрост-я – вид-ки на ек-ну д-ть (б-ні інв-ії); 2вид-ки, що опосер-о вплив-ть на ек-й розв-к: *вид-ки на упр-я; *вид-ки на соц сферу; *вид-ки на фундам-і досл-я.

46 Бюджетні інвестиції у розвиток економіки. Форм-я рац-ї Д-ї інв-ї пол-ки, вибір оптим-х обєктів і форм інв-я є важл-ю передум-ю еф-го викор-я б-х коштів на ек-ку. Y Інв-на д-ть Д-и за суч умов господ-я пов-а спрям-ь на виріш-я таких пит-ь: *визн-я шляхів приск-я реал-ї еф-х інв-х проектів і програм; *забезп-я стаб-ї ек-и і наст-го зрост-я темпів розв-у всіх галузей ек-и; *мініміз-я інв-ї кризи; *забезп-я макс-ї дох-ів і приб-у від інв-ї д-ті; *забезп-я фін стаб-і Д-и та суб-ів держ вл-ті. Y В процесі форм-я належ-о інв-го клімату Д-а пов-а створ-и сприятливі умови як для держ, так і недерж інв-й з метою залуч-я до інв-го процесу всіх можл-х дж-л (вл-х, залуч-х, позичк-х тощо). Y План-я та реал-я держ інв-й зд-я за доп-ою інв-го проект-я. Y Осн формою б-х інв-й в ек-ку є кап вклад-я. Кап вклад-я – виділ-я коштів на буд-во нових, реконстр-ю, модерн-ію і розшир-я діючих фондів п-в. Фін-я кап вклад-ь м/зд-сь 2 способами: 1у відомчому розрізі –кошти розпод-я між мін-ви і від-ви, які в свою чергу розпод-ь їх між підпор-ми п-ми. Це нееф-й спосіб, оск замість конц-ї коштів веде до їх розпор-я. На даний момент цей спосіб є осн в У, визначає вкрай невисоку рез-ть кап-вклад-ь; 2фін-я інв-х проектів – заснов-я на конкур-му відборі інв-х проектів за чітко визн-и крит-ми. В основі основ цих крит-в є забезп-я ек-го зрост-я. Y Фін-я з б-ту здійсн-я по віднош-ю до підпр-х стр-р, які отр-ли право на реал-ю певного проекту на осн-і відкр-го конкурсу – тендеру. Y Найб пош-м у світі спос-м фін-я є фін-я інв-х проектів. Фін-я інв-х проектів м/зд-ь 2 способами: ¨безпосер-о з б-ту; ¨ч/з спец створ-у фін уст-ву – банк розв-у. Y Другий спосіб еф-ий, бо: *економія коштів: виділ-я на форм-я рес-ів цього банку, які пост-о оберт-я, принос-чи додатк-і кошти); *забезп-я більш вис-ї еф-ті викор-я коштів (банку кред-и потрібно віддавати, тому він видає їх на реальні проекти).

47 Порядок і напрями б-го фін-я кап вкладень. Осн формою б-х інв-й в ек-ку є кап вклад-я. Кап вклад-я – виділ-я коштів на буд-во нових, реконстр-ю, модерн-ію і розшир-я діючих фондів п-в. Обсяги кап вклад-ь, що фін-я з б-ту, визн-я такими чин-ми: ¨потреби у нових чи дод-х виробн потуж-х; ¨фін можл-і підпр-х стр-р і банк установ у заб-ні цих дод-х потреб; ¨можл-і б-ту, т/т скільки коштів м/виділ-и на інв-ї. Y Фін-я кап вклад-ь м/зд-сь 2 способами: 1у відомчому розрізі –кошти розпод-я між мін-ви і від-ви, які в свою чергу розпод-ь їх між підпор-ми п-ми. Це нееф-й спосіб, оск замість конц-ї коштів веде до їх розпор-я. На даний момент цей спосіб є осн в У, визначає вкрай невисоку рез-ть кап-вклад-ь; 2фін-я інв-х проектів – заснов-я на конкур-му відборі інв-х проектів за чітко визн-и крит-ми. В основі основ цих крит-в є забезп-я ек-го зрост-я. Y Фін-я з б-ту здійсн-я по віднош-ю до підпр-х стр-р, які отр-ли право на реал-ю певного проекту на осн-і відкр-го конкурсу – тендеру. Y Найб пош-м у світі спос-м фін-я є фін-я інв-х проектів. Фін-я інв-х проектів м/зд-ь 2 способами: ¨безпосер-о з б-ту; ¨ч/з спец створ-у фін уст-ву – банк розв-у. Y Другий спосіб еф-ий, бо: *економія коштів: виділ-я на форм-я рес-ів цього банку, які пост-о оберт-я, принос-чи додатк-і кошти); *забезп-я більш вис-ї еф-ті викор-я коштів (банку кред-и потрібно віддавати, тому він видає їх на реальні проекти).

48 Держ субсид-я суб’єктів підпр-ї д-ті з б-ту. Держ себсид-я суб-ів підпр-ї д-ті з б-ту вкл-є такі види: ¨держ субс-ї – всі невідпл-і поточ-і виплати п-ам та громад-м, які не передб-ть компенс-ї у вигляді спец обумовл-х виплат або товарів і послуг в обмін на пров-і платежі, а також вид-ки, повяз-і з відшк-ям збитків держ п-в. Обсяг субс-й на покр-я збитків п-в визн-я як різн-я між виручкою від реал-ї прод-ї (робіт, послуг) та с/в. У разі встан-я Д-ю або ч/з ін обєкт-і прич-и цін на рпрод-ю (послуги, роботи) нижчих від с/в, Д-а в межах встан-х нею обсягів реал-ї зобов-а покр-ти цю різн-ю відп-и субс-ми; ¨держ субв-ї – цільове виділ-я коштів з б-ту суб-ам підпр-ї д-ті на фін-я певних програм і проектів на засадах пайової участі б-ту та отр-ча коштів; ¨держ дот-ї – явл-ь собою виділ-я коштів на покр-я збитків суб-ів госп-я в тому вип-у, коли збитк-ть визн-я певною фін-ю підпр-ю д-тю Д-и в сфері ціноутв-я (як правило, обмеж-я р-ня цін). Може над-сь у сумі, що повн-ю вівдшк-є збитки чи покр-є їх частково, що визн-я станом б-ту. Обсяг дот-ї встан-я як різн-я між витр-ми і дох-ми п-в. Виділ-я коштів м/провод-ь на підставі планових чи фактич-х розрах-в.

49 Операційні видатки бюджету. Опер-і витр-и, які явл-ь собою вид-ки б-ту на утр-я вир-ї інфрастр-ри, вкл-ть: ¨фін-я геолого-розв робіт; ¨фін-я ліс-го і водного госп-а; ¨землевпор-і роботи; ¨заходи по боротьбі зі шкідн-и рослин, хвороб-и тварин та епід-ми; ¨утр-я насін-х станцій і племін-х госп-в. Y фін-я геол-розв-х робіт пров-я за рах-к 2 дж-л: б-ту та коштів п-в. З б-ту фін-я роботи з пошуку нових родовищ кор коп-н, за рах-к п-в видоб-ї пром-і – роботи в межах існ-х родовищ. Фін-я б-ом геол-розв-х робіт забезп-я спец компенс-м дох-м – відрах-ми на геол-розв-і роботи, які внос-ь у б-т п-ва видоб-ї пром-ті. Обсяги ф-ня і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збаланс-і. Щороку існ-ь незначні відх-я між цими пок-ми. Залишок відрах-нь викор-ся у пот році на фін-ня інших вид-ів. Якщо їх недостатньо, то ці вид-и перекр-ся ін дох-ми б-ту. Варт-ть геолого-розвід-х робіт визн-ся на підставі спец кошторисів, які розр-ся, виходячи з обсягів цих робіт та існ-х розцінок. Y Утрим-я ліс-го і водного госп-ва віднесене на вид-ки б-ту в зв'язку з тим, що на даний час ці рес-си — загальнонар-а вл-ть. У б-ті існ цільові дох-ди, пов'яз з фін-ням вказ витрат, — ліс-й дохід і плата за вик-ня прісних водних ресурсів. Проте на відміну від геолого-розвід робіт доходи і вид-ки за цими напрямами не врів­новажені — вид-ки набагато вищі. Y Землевпорядк-ні роб-и включ заходи з підв-ня і відновлення родючості грунтів (напр, протиерозійні заходи, т/т боротьба з вітр і водн ерозією грунтів). Y Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин. Y Протиепід-ні заходи у цілому фін-ся з б-ту в тих вип-х, коли вони охоплюють певний регіон. Виділ-ня коштів бюджету зд-ся на підставі кошторису. На коштор основі також ф-ся насін-ві станції і племінні госп-ва, які забезп-ть потреби відп регіону.

Поиск по сайту: