Засади і принц-и розмеж-я вид-ів між б-ми

Розмеж-я дох-ів і вид-ів між окр-и б-ми поч-я з розп-у вид-ів. Окр-й б-т є фін базою Д-и, то в основі розмеж-я вид-ів лежить визн-я меж ф-ій між окр-ми р-ями держ влади й упр-я. Розподіл вид-ів м/грунт-я на 2 прин-ах: відомчої підпор-ті та тер-го розташ-я обєтів фін-я. 1прин-п відомчої підпор-і озн-є що суб-т б-го фін-я отр-є кошти з того б-ту, який відпов-є р-ню органу упр-я цип суб-ом, напр КНЕУ фін-ся з держ б-ту У, оскільки універ підпор-ий мініст-ву освіти У; 2прин-п тер-го розташ-я озн-є що фін-я здійсн-я з б-ту тієї адмін одиниці на тер-ї якої знах-я суб-т фін-я.

23 Основи і методи розп-лу доходів між б-ми. розп-л дох-ів є похідним від розп-у вид-ів і має в своїй основі такі прин-пи: 1забезп-я надійної фін бази для фін-я закр вид-ів; 2встан-я залежн-і між зусил-ми орг-ів влади і упр-я та форм-я дох-ів відпов-х б-ів; 3встан-я зацікавл-ті місцевих орг-ів влади у пошуку і мобіліз-ї фін рес-ів і недопущ-я адмін вилуч-я дох-ів для б-ів вищ р-ня. Y Розп-л дох-ів грунт-я на встан-і загальнодерж под-ів і платежів та місцевих под-ів і зборів. Y Заг-держ под-ки та обовязкові платежі поділ-я на: *закріплені – дох-ди що повн-тю або частково надх-ть до даного б-ту; *регул-чі – ті дох-ди від яких встан-я відрах-я до б-ів нижч-х р-ів відпов-о до їх потреб, тобто нормативи відрах-ь диференціюються в розрізі окр-х б-ів і період-о (як правило щорічно) змін-я. нА даний час в У переваж-ь закр-і дох-ди. Б-не регул-я має досить обмеж-й х-р. Місцеві под-ки і збори закріплюються за місц-и б-ми відпов-о до того, який орган їх встан-є. При цьому може також визн-ь їх розп-л між окр-ми ланками місц-х б-ів. На даний час у розп-лі вид-ів склались такі пропорції: *з держ б-ту фін-ся вид-ки на оборону, н/г, на утр-я орг-ів заг-держ влади та упр-я, прокуратури, судової влади , митних і податк-х орг-ів, окр-і вид-ки на соц захист нас-я, незначні вид-ки на соц-культ сферу; *з місц-х б-ів фін-ся переважна частина вид-ів на соц-культ сферу, утрим-я місц-ї інфрастр-ри, місц-х орг-ів влади та упр-я.

24 Форми і х-р взаємовідносин між б-ми. У процесі вик-я б-ів осн-и є зовн-і б-ні потоки – вхідні і вихідні. Разом з тим існ-ь і взаємовідн-ни між окр-и ланками б-ї сис-и – внутр-ми б-ми потоками, які відобр-ть перерозп-л дох-ів і вид-ів між б-ми. Форми взаємовідн-н: 1супсидіювання – надання коштів з б-ту вищ р-ня б-ту нижч р-ня. Існ 3 види: *супсидія – надання фін доп-ги (знеособлення) або на фін-я певних заг-держ-х чи регіон-х програм (цільова). Субс-я як правило не привяз-я до стану того чи ін б-ту. *субв-я – цільва супс-я яка передб-є спільне фін-я тих чи ін вид-ів б-том вищ і нижч р-ня; *дотація – над-я на покрит-я деф-ту б-ту. Може вид-я в повній сумі, а може лише частк-о покривати наявний деф-т; 2вилуч-я надлишку дох-ду з б-ту нижч-о р-ня в б-т вищ р-ня. Надлишок умовний оскільки форм-я в умовах нормув-я (це лише в умовах єдності б-ї сис-и; 3б-ні позички – над-я коштів з б-ів нижч р-ня б-ам вищ р-ня на покриття тимчас-го кас-о розриву. Ознаки б-х позичок: *без %-й х-р; *мають бути погаш-і до закінч-я б-го року; *вид-ся органами влади чи упр-я тільки безпосер-о підпорядк-м їм органам. Така сит-ія може мати план-й х-р; 4взаємні розрах-и – перед-ча коштів з одного б-ту до ін взвязку з перерозп-ом дох-ів чи вид-ів між ними в процесі вик-я б-ту.

25 Б-не субсидіювання та його види. Супсидіювання – одна з форм взаємовідн-н між б-ми. Супсид-я – передача коштів з б-ту вищ-о р-ня до б-ту нижчого р-ні з метою над-я фін допом-и. Існ 3 види: 1б-на супс-я – б-ні кошти надані б-у ін р-ня на умовах частк-о фін-я цільових вид-ів. Вона може бути цільовою і знеособл-ю; 2б-а субвенція – цільова супс-я з б-ту вищого р-ня до б-ту нищого р-ня на умовах пайової участі даних б-ів у фін-і визн-х обєктів, програм, проектів і заходів. У разі поруш-я цільового викор-я субв-я підлягає поверн-ю б-ту що її видав; 3б-а дотація – цільова фін доп-га з б-ту вищ р-ня до б-ту нижч-го р-ня на безоплат-й і безповерн-й основі для покр-я деф-ту частин поточ-го б-ту, покр-я частин деф-ту ін б-ту може бути повним або частк-м. Супсид-я здійсн-я на договірній основі.

26 Вилуч-я надлишку доходів. У процесі вик-я б-ів осн-и є зовн-і б-ні потоки – вхідні і вихідні. Разом з тим існ-ь і взаємовідн-ни між окр-и ланками б-ї сис-и – внутр-ми б-ми потоками, які відобр-ть перерозп-л дох-ів і вид-ів між б-ми. Однією з форм взаємовідн-н між ланками б-ї сис-и є вилуч-я надлишку дох-ів з б-ту нижч р-ня в б-т вищ р-ня. Надлишок умовний оскільки форм-я в умовах нормув-я (це лише в умовах єдності б-ї сис-и.

27 Бюджетні позички.Б-і позички – тимчасове над-я коштів з б-ів вищ р-ня б-ам нижч-о р-ня на покрит-я тимчас-го кассового розриву. Тимчас-й кас-й розрив є незбіг у часі фін-ня податків і надх-я дох-ів. Б-і позич-и мають такі ознаки: *без %-й х-р; *мають бути погаш-і до закінч-я б-го року; *вид-ся органами влади чи упр-я тільки безпосер-о підпорядк-м їм органам. Б-і позички здійсн-я на договірній основі. Y Необх-о розрізн-и б-ні позички: *б-ні кредити – над-я коштів з б-ту суб-там підпр-ї д-ті на поворотній основі; *держ позички – коли Д-а вист-є позич-ом.

28 Взаємні розрахунки між б-ми. У процесі вик-я б-ів осн-и є зовн-і б-ні потоки – вхідні і вихідні. Разом з тим існ-ь і взаємовідн-ни між окр-и ланками б-ї сис-и – внутр-ми б-ми потоками, які відобр-ть перерозп-л дох-ів і вид-ів між б-ми. Однією з форм взаємовідн-н між ланками б-ї сис-и євзаємні розрах-и між б-ми.Y Взаємні розрах-ки – передача коштів з одного б-ту до ін взвязку з перерозп-м між ними дох-ів чи вид-ів після затв-я б-ів. При такому перерозп-і виник-є надлиш-к коштів в одному б-ті і нестача (втакому ж розмірі) в ін. за х-м взаємовідн-н між б-ми вони можуть бути договірними чи обовязк-и. Взаєморозр-и здійсн-я в обовязк-у порядку. За напр-ми провед-я взаємні розрах-ки поділ-я на гориз-і і вертик-і. В У існ тільки вертик-і.

29 Засади і принц-и розмеж-я вид-ів між б-ми. Б-на сис-а У визн-на ЗУ “Про б-ну сис-у”. Перша редакція зк-у прийн-а в 1991 р одночасно з прогол-ям незал-ті, юр-но зафікс-а створ-я власн-ї б-ї сис-и яка є одним з атрибутів Д-и. Відпов-о до вказ-го зк-у б-на сис=а У включає: держ б-т, респ-й б-т АРК, місцеві б-ти. Міс-ві б-ти поділ-я за р-ем адмін поділу на : обл-і, міські (міст держ-о та обл-го підпор-я з районним поділом), районні, б-ти міст (обл-го і районного підпор-я без районного поділу), сіл, селищ, районів у містах. Y Згідно з фін-ю термінол-ю централіз-і види б-ів позн-ть прикм-ми (обл-й, райоонний, міський), а децентрал-і – іменниками у родовому відмінку (б-ти міс, селищ, районів). В основі побуд-и б-ї сис-и лежить адміт-тер поділ даної кр-ни. При цьому виділ-я б-ів здійсн-я за наявності відпов-го органу упр-я. Так, спецеф ознакою У є те, що на сільськ р-ня можуть утв-сь єдині для кількох сіл органи влади. Тоді створ-я й один б-т.

30 Система доходів бюджету. Дох-ди б-ту можуть форм-я на осн-ві 4 методів централіз-ї грош-х коштів: *пряме вилуч-я дох-ів з держ сектору; *отр-я до-хів від держ-х угідь, майна і послуг; * перерозп-л дох-ів юр та фіз осіб за доп-ю податків; *залуч-я позик Y Пряме вилуч-я дох-ів з держ сектора відб-я шляхом платежів з приб-у. Дох-и від держ угідь, майна і послуг форм-я на осн прав власн-і Д-и. Всі угіддя, кор-і копал-и належ-ь Д-і, тому дох-и від їх викор-я спрям-я до б-ту Д-и. Податк-я метод форм-я дох-ів б-ту х-є перерозп-л дох-ів юр та фіз осіб. Він може здійсн-ь тільки на підставі зк-ів. Позичк-й метод – форм-я дох-ів б-ту на повор-й основі. За норм умов основу дох-ів б-ту склад-ь податки (95-98%) і позики (2-5%). Y Крім реал-х дох-ів, які форм-я на осн-і вказ-х методів, Д може викор-и емісійний дох-д. Дж-а форм-я дох-ів б-ту поділ-я на внутр-й і зовн-й. Завн-й х-ть міжнар-й перерозп-л фін рес-ів і можуть форм-ь на осн таких методів: 1прямий перерозп-л (реперація); 2міжнар кред-т; 3оподатк-я експ-імпрт д-ті; 4валют-е регул-я – відхил-я встан-о курсу валют від реал-о їх співвідн-я; 5цін-й мех-м – у світі склався певний масштаб цін, який призводить до міжнар перерозп-у рес-ів. Y За б-ю класиф-ю дох-и б-ту поділ-я на: 1сукупні дох-и; 2трансферти; 3дох-и держ цільових фондів

31 Методи формування доходів бюджету. Б-і дох-и є част-ю центр-х фін рес-ів Д-и вираж-ь грош-і відн-ни, які виник-ть у процесі форм-я б-х фондів. Дох-и б-ту можуть форм-я на основі 4 методів централіз-ї грош коштів: 1пряме вилуч-я дох-ів з Д-о сектора ек-и; 2отр дох-ів від Д-х угідь, майна і послуг; 3перерозп-л дох-ів юр та фіз осіб за доп-ю податків; 4залуч-я позик Y Пряме вилуч-я дох-ів з держ сектора відб-я шляхом платежів з приб-у. Дох-и від держ угідь, майна і послуг форм-я на осн прав власн-і Д-и. Всі угіддя, кор-і копал-и належ-ь Д-і, тому дох-и від їх викор-я спрям-я до б-ту Д-и. Податк-й метод форм-я дох-ів б-ту х-є перерозп-л дох-ів юр та фіз осіб. Він може здійсн-ь тільки на підставі зк-ів. Позичк-й метод – форм-я дох-ів б-ту на повор-й основі. За норм умов основу дох-ів б-ту склад-ь податки (95-98%) і позики (2-5%). Y Крім реал-х дох-ів, які форм-я на осн-і вказ-х методів, Д може викор-и емісійний дох-д. Щодо поточ-о року – дох-д що забезп-є фін-я поточ-х видатків.

32 Джерела формування доходів бюджету. Дж-ми форм-я дох-ів вист-ть *створ-й ВВП; *нац баг-во (відображ-є накопич-і мат-і цінності і розвідані прир-і рес-си. Викор-я тоді, коли не вистач-є ВВП чи є певний надлишок прир-х рес-ів. Y Найнадійніше дж-ло – створ-й ВВП. Y Дж-а форм-я дох-ів б-ту також поділ-я на внутр-й і зовн-й. Завн-й х-ть міжнар-й перерозп-л фін рес-ів і можуть форм-ь на осн таких методів: 1прямий перерозп-л (реперація); 2міжнар кред-т; 3оподатк-я експ-імпрт д-ті; 4валют-е регул-я – відхил-я встан-о курсу валют від реал-о їх співвідн-я; 5цін-й мех-м – у світі склався певний масштаб цін, який призводить до міжнар перерозп-у рес-ів. Y За б-ю класиф-ю дох-и б-ту поділ-я на: 1сукупні дох-и; 2трансферти; 3дох-и держ цільових фондів

33 Доходи б-у від підпр-ї д-ті держави. У держ секторі функц-я Д-и х-є її підпр-ку д-ть. Як і підприємець, Д-а має право на отр-я підпр-го дох-ду – приб-у. Весь створ-й у Д-му секторі приб-к за правом вл-ті нал-ть Д-ві. Однак певні права на цей приб-к належ-ь і колективу п-в. Тому практично ніколи весь приб-к держ сектора не вилуч-я до б-ту. При цьому у взаємовідн-х держ п-в з б-ом може застос-сь як пряме вилуч-я дох-ів так і оподатк-я приб-у на заг засадах. В умовах ринк ек-и, коли преважає приват сектор, застос-я податк-й метод. В умовах адмін ек-и домінує пряме вилуч-я дох-ів. Y Надх-я від держ сектора зазвичай незначні. Це почсн-я 2 прич-ми: 1Д-а як правило, працює в непривабл-х для приват0о бізнесу сферах д-ті; 2у більш-і випад-в д-ть держ п-в носить неприбутк-й х-р, вона спрям-а на вир-во певних товарів чи послуг, а нена отр-я приб-ку.

34 Доходи б-ту від держ майна, угідь і послуг. Дох-и від держ угідь, майна і послуг форм-я на осн прав власн-і Д-и. Дох-ди від держ майна, угідь і послуг: 1дох-ди від держ майна можуть надх-и на пост-й і разовій основі. На постійн-й основі – від передачі майна в оренду, від корпорат-х прав Д-и. На разовій основі – надх-ь в процесі приватиз-ї держ майна; 2дох-ди від держ угідь, повяз з держ власністю на землю і відпов-о угіддя (якщо прив-а вл-ть, то немає ніякої мови про дж-ло надх-я дох-ів). Y Формою таких доходів вУ є платежі за рес-и: ліс-й дох-д, плата за спец викор-я прісних водних рес-ів, плата за спец викор-я надр при видоб-і кор-х копал-н. Надх-я від держ прав вл-ті навіть в У мінімальні – 2%. 3дох-и за надання держ послуг – мають форму держ мита, яке стяг-я при над-і різноман-х док-ів, при вчин-і нотаріальних дій (завір-я копії док-ів, завір-я угод тощо).

35 Податкові доходи бюджету. Податк-й метод форм-я дох-ів б-ту – примус-й, законодавчо врег-й перерозп-л дох-ів на безповор-й основі. Цей метод є основою основ форм-я дох-ів б-ту. Він може здійсн-ь лише на підставі зк-ів. Под-ки стяг-я як з приват-х п-в так і з п-в держ форми вл-ті. З прив-х п-в под-ки стяг-я на підставі податкового законод-а. Як і підприємець, Д-а має право на отр-я підпр-го дох-ду – приб-у. Весь створ-й у Д-му секторі приб-к за правом вл-ті нал-ть Д-ві. При цьому у взаємовідн-х держ п-в з б-ом може застос-сь як пряме вилуч-я дох-ів так і оподатк-я приб-у на заг засадах. В умовах ринк ек-и, коли преважає приват сектор, застос-я податк-й метод.

36 Позиковий метод формування доходів б-ту. Позиковий метод форм-я дох-ів б-ту повяз-й із залуч-ям дох-ів на повор-ій основі. Водночас викор-я держ позик вимагає чіткої сис-и упр-я держ боргом, оскільки Д-а не має реальних дж-л погаш-я боргу і особливо %. Д-ні позики м/б за дж-м надх-я: внутр і зовн. Більш доцільним для даної кр-и є зовн запозич-я – надх-я додатк-х коштів, які розшир-ь фін можл-ті даної кр-и. Внутр запоз-я (від юр і фіз осіб) – озн-ь лише перерозп-л коштів в сер-і кр-и на користь Д-и. Такий перерозп-л доцільний лише тоді, коли Д-а може забезп-и більш ефект-не викор-я коштів. Перерозп-л коштів від юр осоіб є не просто недоцільним, це нонсенс, боефективн-ть функц-ня комерц-х стр-р завжди на порядок вищий ніж Д-и. Єдиним вар-ом, який забезп-є ефект-ь такого запоз-я – від фіз осіб. Воно озн-є, що розпорошені кошти гром-ян централ-ся у Д-ві. У розпорош-у вигляді вони не явл-ть собою ніякої цінності.

37 Емісійний дохід держави. Крім реал-х дох-ів (пряме вилуч-я дох-ів з держ сектору, отр-я дох-ів від держ угідь, майна і послуг, перерозп-л дох-ів юр і фіз осіб за доп-ю под-ів, залуч-я позик), Д-а може викор-и емісійний дохід. Щодо поточ-го року дох-д, що забезп-є фін-я поточ-х вид-ів. Однак під час емісії внасл-к інфл-ї збільш-я тільки номінальна к-ть грошей, а реальна варт-ь фін рес-ів не змін-я. Y Еміс-й дохід – сума перевищ дох-ів орт-х Д-ю від оп-й над витратами по забезп-ю цих оп-й. Викор-я безпос-ьо для покр-я б-го деф-ту або опосередковано через кред-я Д-и банк-ю сис-ю під Д-ні ц/п.

38=39 Система видатків бюджету.Призн-я вид-ів б-ту – забезп-я реалізї Д-ю її функ-й. Саме це є основою класиф-ї вид-ів. Класиф-я вид-ів б-ту здійс-я за 2 напр-и: 1наук клас-я – відобр-є суть і призн-я вид-ів; 2процесуальна клас-я – призн-а для забезп-я б-го процесу. Має офіц-й х-р. Y Наук клас-я: а)за роллю у відтвор-і в-ва: Поточ-і – х-ть витрати на утр-ня п-в, об-ів, установ ....; Кап-ні – вид-ки на створ-я нових та розшир-я д-ті діючих п-в, установ і закладів б)за сусп призн-м вид-ки відобр-ь функ-ї Д-и: *ек-ну – вид-ки на ек-ну д-ть і науку; *соц – вид-ки на соц захист і соц-культ сферу; *вид-ки на оборону; *упр-ку – вид-ки на орг-и держ влади і упр-я. Y Особл-у групу склад-ь вид-ки на фундамент-і досл-я, вони найб повяз-і з ек д-тю, бо метою фундам-х досл-ь є ек-е зрост-я; в)за галузями ек-ки і соц сфери: вид-ки б-ту розрізн-я відпов-о до різних галузей: пром-ь, буд-во, трансп-т, с/г, освіта та ін; г)за цільовим призн-ям виокр-ть видатки на кап-е буд-во, капремонт, оплату праці, комун послуг ...; д)за р-ями б-ї сис-и розрізн-я вид-ки: Д-го б-ту, респ б-ту АРК і відп-х місц-х б-ів; е)за формами б-го фін-я існ такі види вид-ів: *проектне фін-я – фін-я з б-ту інвест-х проектів; *б-ні кред-и – над-я фін доп-ги з б-ту суб-м підпр-ї д-ті на поворот-й основі; *кошторисне фін-я – виділ-я б-х асигнувань на підставі кошторису; *б-ні трансф-ти – Д-ні супс-ї, субв-ї, дотації.Y Процесуальна клас-я: *функц-на стр-ра відобр-є склад вид-ів в розрізі деталізованих функ-й б-ту (держ упр-я, ЗЕД, с/г, звязок ...); *відомча стр-ра проявл-я в розрізі існ-х на даний момент мініс-в і відомств; *ек-на стр-ра відобр-є цільове призн-я в розрізі офіційно затв-х статей витрат.

Поиск по сайту: