Мета:дослідити витоки української правничої (економічної0 термінології, простежити етапи її становлення; сучасні проблеми функціонування юридичної (економічної) термінології.
Основні поняття:термін, термінологія, види термінів, походження термінів.
Завдання:з’ясувати основні джерела, шляхи формування української юридичної (економічної) термінології; встановити роль праслов’янського та загальнослов’янського фонду у формуванні української юридичної (економічної) термінології; дослідити функціонування в мові сучасного українського права запозичень (грецизми, латинізми, германізми, полонізми тощо) та їх засвоєння на різних мовних рівнях; простежити ступінь розроблення юридичної (економічної) термінології на загальнонаціональній мовній основі; з’ясувати роль державних, наукових і громадських організацій у вирішенні питань упорядкування й удосконалення української юридичної (економічної) термінології; з’ясувати причини мовленнєвих помилок у юридичних (економічних) текстах.
Література:
1. Артикуца Н.В. Джерела історичного вивчення юридичної термінології української та російської мов ХУІІ–ХУІІІ ст.//Система і структура східнослов’янських мов: Міжкаф. збірн. наук. праць УДПУ. – К., 1997.
2. Кравченко С.П. Проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення// Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 1998. – С. 50 – 58.
3. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. – К., 1993.
4. Сербенська О.А. З історії вивчення української юридичної термінології // Питання слов’янського мовознавства. – 1963. – № 7–8.
5. Склад і структура термінологічної лексики української мови/ Відп. ред. А.В. Крижанівська. – К., 1984.
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Опис проекту
(Для виконання проекту студенти об’єднуються у дві групи).
Група лінгвокультурологів:опрацьовує історичні джерела з питань формування професійної термінології ( договори, укази часів Київської Русі, Литовсько-Руської держави, ХУІІ–ХУІІІ ст. , періоду ХІХ–ХХ ст.); визначає форму подання опрацьованого матеріалу.
Група мовознавців:опрацьовує наукові, навчальні, фахові джерела, інтернет-ресурси, засоби масової інформації з актуальних проблем функціонування української правничої (економічної) термінології; визначає форму подання опрацьованого матеріалу.
Кінцевий продукт:
група лінгвокультурологів:доповіді з візуальним супроводом(демонстрація слайдів,де відображено дібрані матеріали з питань дослідження).
група мовознавців:презентація матеріалів науково-пошукової роботи (науково-довідкові матеріали за результатами дослідження); друковане видання.
Тема. Суддя – це закон, що говорить, а закон – це німий суддя (Цицерон)
(судовий розгляд кримінальної справи)
Мета:набути практичних навичок із підготовки судової промови; розвинути вміння синтезувати вербальні та невербальні засоби усного мовлення, структурувати публічний виступ відповідно до законів риторики; формувати вміння вибудовувати стратегії й тактики діалогічного мовлення.
Основні поняття:публічний виступ, судова промова, закони риторики, вербальні та невербальні засоби мовлення, діалог, комунікативна компетентність.
Завдання:опрацювати обвинувальний висновок кримінальної справи; скласти порядок розгляду судом кримінальної справи; підготувати виступ від імені прокурора, судді, адвоката; підготувати виступи підсудного, свідків; підготувати судовий вирок; оформити справу.
Література:
1. Закон УРСР «Про мови в УРСР». – К,1989.
2. Конституція України /ст. 10/. – К., 1996.
3. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо? – К,1994.
4. Венжинович Н.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К., 2008.
5. Леонтьев А.А. Речь в криминалистике и судебной психологии.– М., 1987.
6. Михайловская Н.Г., Одинцов В.В. Искусство судебного оратора.– М., 1981.
7. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. – К., 2008.
8. Сагач Г.М. Мистецтво ділової комунікації.– К., 1995.
Алгоритм роботи над проектом:
– визначення проблеми, теми, мети;
– формулювання завдань;
– формування груп;
– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;
– розподіл обов’язків;
– узагальнення результатів дослідження;
– підготовка презентації;
– презентація роботи;
– оцінювання;
– рефлексія.
Опис проекту
(Для виконання проекту студенти об’єднуються у три групи).
Група прокурорів:розглядає обвинувальний висновок кримінальної справи, готує обвинувальний виступ від імені прокурора, визначає міру покарання для підсудного.
Група суддів:розглядає судову справу, слідкує за порядком в залі, за дотриманням процесуального порядку розгляду справи, готується до участі в судових дебатах, оформлює вирок у справі.
Група адвокатів:готує виступ для захисту підсудного, питання до свідків у справі.
Кінцевий продукт:
група прокурорів: питання до свідків і підсудного, обвинувальна промова;
група суддів:питання до свідків і підсудного, вирок у судовій справі;
група адвокатів:питання до участі в судових дебатах, захисна промова.