Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розміщення підприємств галузі



 

Регіональна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних чинників. В розташуванні підприємств чорної металургії особливо велику роль грають сировина і паливо, на які припадає приблизно 85-90% витрат. В середині 17 – початку 18 ст. чорна металургія орієнтувалася на територіальне об'єднання кам'яного вугілля і залізняку, наприклад, у Великобританії. Пізніше, протягом довгого часу більшість центрів чорної металургії формувалася в рамках вугільних басейнів, наприклад Рур, Донбас, Кузбас, Аппалачський район, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія. Орієнтація на залізняк складалася на Уралі, у Франції (Лотарінгия), в Люксембурзі.

Протягом останніх десятиріч посилилася орієнтація на сировину, причому на великі родовища, бо завод потужністю 5-6 млн. т. чавуну в рік, розрахований на 40 років роботи, повинен мати рудну базу не менше ніж 0,5 млрд. т. Найбільшим залізорудним басейном в Україні є Криворізький басейн. 75% залізняку Кривбасу видобувається відкритим способом. Окрім багатого залізняку із вмістом заліза 50-70%, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному і Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачений залізняк перетворюється в концентрат із вмістом заліза майже 62% і поступає на агломераційні фабрики, а з них в домни. Понад 30 млн. т збагаченого залізняку поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі [11, c. 250-252].

При розміщенні металургії повного циклу визначальним чинником є сировина і паливо, які по частці витрат у виплавці чавуну домінують (30-85%), у тому числі на кокс доводиться 50% витрат. Для виплавки 1т чавуну затрачується 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізняк, понад 0,5 т флюси вапняків і 30 м3 вода. Отже, з'єднання вигод від взаємного транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання і допоміжних матеріалів є заставою ефективного функціонування металургійного підприємства.

В переробляючій металургії використовують в основному ресурси металевого лому. Наприклад, виробництво сталі перевищує виробництво чавуну. Орієнтуючись на джерела вторинної сировини, переробляюча металургія тяжіє до місць споживання готової продукції. Упровадження новітніх технологій в металургійних цехах машинобудівних підприємств робить їх незалежними від паливного чинника. “Мала металургія” орієнтується на виключно великі машинобудівні центри, що спеціалізуються на металургійній продукції.

Специфічні риси розміщення характерні для якісної металургії, а саме виробництво феросплавів (сплави заліза з легованими металами) і елекстросталей, які одержують як в доменних печах, так і електротермічним способом відповідно на металургійних комбінатах повного циклу або на переробляючих заводах. Феросплави електротермічним способом виплавляють на спеціалізованих заводах. Дешева енергія і наявність легованих металів є основними чинниками розміщення таких заводів.

Виробництво електросталі зорієнтовано на райони з достатньою кількістю електроенергії і металевого лому.

Вдале з'єднання в Україні покладів коксівного вугілля, залізних і марганцевих руд дає можливість виділити три підрайони в розміщенні металургійної промисловості: Придніпров'я (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя), Донбас (Макіївка, Алчевськ, Донецьк, Краматорськ), Приазов'я (Маріуполь). Центрами виробництва феросплавів є Запоріжжя і Никополь.

В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізняку (понад 20 млрд. т) – переважно залізистих кварцитів в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях. Марганцево-рудною базою чорної металургії України є Никопольській район Придніпровського марганцево-рудного басейну. Видобуток здійснюється відкритим (2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю в руді доводять до 50-60%. В Токмакськом районі (Запорізька область) освоюються родовища марганцевої руди, споруджена перша черга найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є і Інгулецкоє родовище на Дніпропетровщині, загальні запаси якого складають 500-600 млн. т із змістом 8-33% марганцю. Марганцеву руду Україна поставляє металургійним підприємствам Росії і низки європейських країн [11, c. 354-356].

В металургійних центрах Донбасу і Придніпров'я розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горловка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ). Проте більше половини коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де розташовано 13 з 18 коксохімічних підприємств України, оскільки розміщення коксохімічних комбінатів в основному прив'язано до коксівного вугілля. Кокс використовується як технічне паливо для виплавки чавуну, а коксівний газ як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і як сировина в хімічній промисловості.

Флюси і вогнетривкі глини є складовою частиною металургійного галузевого комплексу. Вогнетривкі глини видобувають в Часовьярському, Новорайському і Веселінівському родовищах (Донецька область), високоякісні флюси известняки і доломіт – в Донецькій (Докачаєвське, Комсомольське, Первомайське), Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим. Вогнетривкі матеріали є основою виробництва вогнетривкої цеглини, будівництва домен. Флюси використовуються для виплавки металу і витягання шкідливих сполучень із залізняку. Щорічні потреби чорної металургії України у флюсах і вогнетривких глинах складають декілька мільйонів тонн. Могутні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі і Придніпров'ї. Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій (Володимирське) і Черкаській (Новоселіцьке) областях.

У зв'язку з впливом бідного залізняку на розміщення і збільшення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї росте роль сировинного чинника. Розміщення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини і палива, обумовлює кращу територіальну організацію виробництва чорних металів. Більшість металургійних підприємств України має повний цикл виробництва і щорічно виплавляє від 1 до 10 млн. і сталі. Найбільші з них: «Криворіжсталь», «Азовсталь», «Запорожсталь» і «Днепроспецсталь» [7]

Отже, всі металургійні заводи України розташовані в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені в трьох галузевих районах чорної металургії: Придніпровському, Донецькому і Приазовському.

В Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексоутворювальною, на основі якої сформувалися великі промислові центри і вузли з металургійними підприємствами, що проводять майже половину виробництва чорних металів і мають виразну спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою і споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 в Україні.

До Дніпропетровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська, виробляючі чавун, сталь, прокат, колеса для залізного транспорту, мостові конструкції, сплави та іншу продукцію.

До Запорізького металургійного вузла належать металургійний завод повного циклу «Запорожсталь», електросталеплавильний «Дніпросталь» і феросплавні заводи. «Запорожсталь» випускає чушковий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, сталеві відливання, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний сталевий лист для автомобільної промисловості і т.д., «Дніпросталь» – сталі для машинобудівної промисловості.

До Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірничо-збагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод, Південно-трубний і феросплавні заводи Нікополя і його марганцево-рудна промисловість.

До Кременчуцького формованого вузла чорної металургії належать Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, який працює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.

До Донецького металургійного району належать 13 металургійних заводів, могутніх коксохімічних підприємств, які виробляють понад половину коксу України. По два металургійних заводів розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську і Харцизське; поодинці – в Єнакієвом, Краматорську, Константіновці, Луганську і Алмазному. Вони виплавляють майже половину чавуну і майже третину продукції металургійної промисловості України. В Донецькому металургійному районі сформовано три металургійні вузли: Донецько-макіївський, Єнакієвський і Алчевсько-алмазний.

Донецько-макіївський вузол має чотири металургійні заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. В Макіївці і Донецьку створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів.

Єнакієвський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнювався новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Алчевсько-алмазного вузла (Луганська обл.) належать два металургійні заводи – Алчевський і Алмазний - і феросплавний завод в Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

В Донецькій області є ще Харцизький, Краматорський і Константіновський металургійні заводи.

До складу Приазовського району чорної металургії входять заводи Маріуполя, а також залізорудні родовища Керченського басейну і металургійний завод в Керчі. «Азовсталь» випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з керченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив і будівельних матеріалів [16, c.259-272, 126-135].

Металургія по своїй природі пов'язана з цілим рядом галузей і виробництв і не може існувати ізольовано. Чим більш злагоджено працюють ці зв'язки, чим вони багатші, тим рентабельніше може працювати металургійне підприємство [8].

Та все ж в таких несприятливих умовах змогли твердо піднятися на ноги державні металургійні гіганти (перш за все «Криворіжсталь» з потужністю 6,7 млн. т в рік [12]).

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.