Висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила

Кримінальне правопорушення, яке передбачене Кримінальним кодексом України, і

Не підлягає звільненню від відповідальності за нього.

При цьому повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій

Сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі

Докази винуватості що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати

Рішення про повідомлення особи про підозру.

Важливу роль у вирішенні питання про наявність достатніх доказів для

Повідомлення особи про підозру відіграє внутрішнє переконання слідчого у

Винуватості цієї особи. Висновок слідчого про наявність достатніх доказів для

Повідомлення особи про підозру представляє собою результат оцінки визначеної

Сукупності доказів. А докази повинні оцінюватися не інакше як за внутрішнім

Переконанням.

Слідчий має бути впевненим в достовірності висновку про винуватість особи,

Яка повідомляється про підозру. Це означає, що слідчий повинен мати тверду

Впевненість в правильності свого висновку, рішучість зафіксувати його у

Обвинувальному акті, та готовність відстоювати його перед вищестоящими

Контролюючими та наглядовими інстанціями, нести за нього відповідальність.

Яка кількість доказів і яких саме потрібно для повідомлення особи про

Підозру, попередньо визначити неможливо. Ніякі докази для слідчого не мають

наперед встановленої сили. У кожному кримінальному провадженні питання про

Достовірність доказів для правильного висновку про винуватість особи потрібно

Вирішувати виходячи з конкретних обставин кримінального провадження.

Достатність доказів визначається як наявність у кримінальному провадженні

Такої сукупності доказів, яка викликає у суб'єкта доказування внутрішню

Переконаність у достовірному з'ясуванні наявності або відсутності обставин

Предмету доказування, необхідних для встановлення об'єктивної істини та

Прийняття правильного рішення у справі.

Властивість достатності доказів у кримінальному судочинстві є вимогою, що

Виражається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів,

Що отримана в результаті всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин

Кримінального провадження та всієї сукупності зібраних у ньому доказів, і яка

Достовірно встановлює всі обставини, що утворюють предмет доказування.

Достатність становить собою системну властивість доказів, компонентами якої є:

Логічна послідовність, однозначність висновків, погодженість і несуперечність

Доказів і встановлених обставин, стійкість знання (незмінність у разі виникнення

Сумнівів з приводу одного з доказів), повнота встановлених обставин предмета

Доказування.

Поняття "межі доказування" і "достатність доказів" співвідносяться наступним

Чином: вони з різних боків характеризують одне й те саме явище. Межі доказування

Вказують на нього шляхом окреслення певних рамок, в яких знаходиться

Позначуване явище, а достатність доказів вказує на це ж явище, характеризуючи

Його суть, зміст. Межі доказування виділяють, виокремлюють зі всієї гіпотетично

Можливої сукупності доказів саме достатню їх сукупність, відмежовуючи її, з

Одного боку, від недостатньої сукупності доказів, а з іншого – від надмірної. Саме

Між цими двома межами і знаходиться достатність доказів.

ЗМІСТ І ФОРМА ПИСЬМОВОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ

Отже, що ж таке «підозра» особи у вчиненні кримінального правопорушення?

Звернемось до довідникових видань. В словнику С.Ожегова знаходимо роз’яснення

Понять “подозрение”, як припущення основане на сумнівах правильності, законності

Чиїх-небудь вчинків, правдивості чиїх-небудь слів... і “подозрительный”, як

Викликаючий підозріння.

На українську мову слово “подозрение” перекладається як “підозра,

...підозріння...”, а „подозрительный” перекладається як „підозрілий”.

Поиск по сайту: