Слідчий складаючи повідомлення особи про підозру, викладає в ній свою

Власну думку про винуватість особи, яка склалася у нього на підставі оцінки тих

Доказів, що є в справі на момент прийняття такого рішення. І наявність цього акту

Ще не означає офіційного визнання особи винуватою від імені держави. Висновок

Про винуватість хоч і є офіційним але все ж таки це особиста (суб’єктивна) думка

Слідчого про наявність підстав покладення на певну особу кримінальної

Відповідальності згідно конкретної кримінально-правової норми.

Підозрюваний, відповідно до принципу презумпції невинуватості, вважається

Невинуватим до того часу, доки його винуватість не доведена у встановленому

Законом порядку.

Акт повідомлення особи про підозру не можна вважати початком реалізації

Кримінальної відповідальності.

Ототожнювати процесуальні правообмеження у стадіях досудового

Розслідування і судового розгляду з реалізацією кримінальної відповідальності

Уявляється неправильним: при цьому змішуються поняття “кримінальна

Відповідальність” і “державний примус”.

Під час досудового розслідування особа, якій повідомлено про підозру, зазнає

Ряд обмежень у сфері особистих і майнових прав в результаті застосування до неї

Заходів забезпечення кримінального провадження. Але всі ці наслідки не

Виступають як прояв кримінальної відповідальності. Заходи забезпечення

Кримінального провадження покликані забезпечити нормальний хід здійснення

Кримінального судочинства у конкретному провадженні, встановлення об’єктивної

Істини.

Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у наступних

випадках:

У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення

чи безпосередньо після його вчинення;

Це положення КПК означає що уповноважена службова особа має право без

Ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за

який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

А) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його

вчинення;

Б) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі

Потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на

Те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу

Змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні,

Визначеному уповноваженою службовою особою.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може

Перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з

Моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду

Клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

2)у разі обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів;

Запобіжними заходами є:

1) особисте зобов'язання;

2) особиста порука;

3) застава;

4) домашній арешт;

Тримання під вартою.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим

Суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням

Прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні

Кримінального правопорушення

Що ж слід розуміти під “достатніми доказами”, які повинні відповідно до

Вимог закону вказувати на вчинення кримінального правопорушення конкретною

Особою. Поняття “достатність” охоплює кількісні і якісні сторони явища. Докази, які

Лежать в основі рішення, повинні бути достовірними, а їх кількість повинна

Складати сукупність, яка б дозволяла прийняти правильне рішення.

Таким чином під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про

Підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим у

Встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного

Поиск по сайту: