Начальника слідчого відділу або прокурора. Необов’язковість слідчої (розшукової)
Дії, як правило, визначається межами доказування у конкретній кримінальній справі.
Якщо одні і ті ж обставини вчинення злочину одночасно спостерігали на стадіоні
Численні громадяни, то не обов’язково їх усіх допитувати.
За своєю процесуальною формою слідчі (розшукові) дії можна поділити на ті
які провадяться:
З дозволу (ухвали) слідчого судді або без нього
За ухвалою слідчого судді проводяться:
- огляд житла чи іншого володіння особи;
- обшук;
- примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної
Експертизи.
За постановою прокурора і без неї
За постановою прокурора проводяться:
- огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією;
- освідування особи.
4) за участю понятих і захисника і без них:
За участю понятих і захисника провадяться:
- обшук або огляд житла чи іншого володіння особи;
- обшук особи.
Також слідчі (розшукові) дії залежно від їх мети, можуть бути такими, що
Спрямовані на збирання або перевірку доказів.
Існує також поділ слідчих (розшукових) дій на вербальні (допити),
нонвербальні (огляд, освідування) та змішані (пред’явлення для впізнання, слідчий
Експеримент).
ПРОЦЕСУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ
(РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
Допит - це слідча дія, в процесі якої слідчий отримує від особи, яка володіє
Відомостями, що мають значення по кримінальній справі, словесну інформацію про
Обставини події злочину та інші факти, які мають значення для встановлення
Об’єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону.
Допит - це процес отримання показань від осіб, які володіють відомостями, що
Мають значення по кримінальній справі.
Предмет допиту: 1) про обставини, які підлягають встановленню по даній
Справі; 2) про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного,
Та його взаємовідносини з ним.
Допит поділяється на окремі види залежно від процесуального статусу
Допитуваних учасників процесу і провадиться за певними правилами - загальними
Для всіх видів допиту та особливими для окремих видів допиту.
Допит свідка, потерпілого
На свідка та потерпілого розповсюджуються вимоги ст. 139 КПК України , яка
Визначає наслідки неприбуття на виклик. Так, якщо зазначені особи у разі виклику
(зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або
Ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не
Повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення
У розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку
Неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів мінімальної
Заробітної плати - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
За рішенням суду, прийнятим у порядку статей 136, 141 та 142 КПК України
До свідка та потерпілого може бути застосовано привід. Окрім того, за злісне
Ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
У свою чергу, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він
Застосовується, особою, яка виконує ухвалу про його здійснення, до місця її виклику
В зазначений в ухвалі про здійснення приводу час (ст. 140 КПК України ).
Після вільної розповіді свідок відповідає на запитання слідчого.
Запитання, вироблені практикою:
1) доповнюючі (про обставини, про які свідок забув розповісти);
2) уточнюючі (деталізація окремих фактів);
3) нагадуючі (щоб допомогти відновити в пам’яті забуті події і факти);
Контрольні (перевірка правильності інформації).
Загальні умови допиту визначені у ст. 224 КПК України. Зокрема, допит
Проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за
Погодженням із особою, яку мають намір допитати. Допит не може продовжуватися
Без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
Перед допитом слідчим має бути встановлена особа, роз’яснюються її права, а
Також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка - він попереджається про
Кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо
Неправдивих показань, а потерпілий - за дачу завідомо неправдивих показань. За
Поиск по сайту:
|