Кримінальний процес як галузь права є похідним від кримінального
(матеріального) права, бо його функціональним призначенням є забезпечення
Реалізації норм останнього. Основними категоріями кримінального права є злочин і
Кримінальна відповідальність за його вчинення. Питання про те, чи мав місце
Злочин, якщо мав, то хто його вчинив і як застосувати до суб’єкта злочину
Покарання, вирішуються в просторово-часових межах кримінального процесу.
Вирішення зазначених вище питань здійснюється в ході пізнавальної
Діяльності, яка в кримінальному процесі іменується доказуванням і реалізується за
Допомогою спеціальних пізнавальних засобів. Порядок застосування таких засобів
Регламентується нормами кримінально-процесуального права. Перелік пізнавальних
Засобів і порядок їх здійснення є особливими на різних стадіях кримінального
Процесу.
Під кримінально-процесуальною дією в кримінальному судочинстві треба
Розуміти дію, передбачену та детально врегульовану нормами кримінально-
Процесуального права, що провадиться виключно органами, які уповноважені
Законом на здійснення кримінально–процесуальної діяльності, і тільки в межах
Чинності кримінально–процесуального закону, визначеної законом компетенції та в
Часових межах кримінального процесу, результат якої має самостійне юридичне
Значення, котра спрямована на досягнення його мети та виконання завдань, факт,
Зміст і результати якої фіксуються у встановленому законом порядку.
Одним із різновидів кримінально-процесуальних дій, що мають пізнавальну
Спрямованість, і відносяться до основних засобів збирання і перевірки доказів є
Слідчі (розшукові) дії. Термін «слідча (розшукова) дія» є найбільш вживаним в
Практиці діяльності органів досудового слідства та прокуратури, вони проводяться
Кожного дня посадовими особами зазначених органів.
ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ, УМОВИ ТА
ПІДСТАВИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ
Для того, що сформулювати поняття слідчих (розшукових) дій, визначити
Зміст, умови та підстави їх проведення, дослідимо його історичний аспект.
У «Руській Правді» взагалі не було такого терміна. В цьому історичному
Нормативному акті вжито вислів «гоніння по сліду», який у всіх слов’янських
Країнах означав «переслідувати злочинця» з метою спіймати його, тобто – «йти за
Слідом», «збирати сліди злочину» тощо.
У Статуті кримінального судочинства 1864 року термін «слідчі дії» згадано
Вже багато разів у сенсі засобів виявлення та фіксування слідів злочину. Наприклад,
У ст. 292 Статуту вказано: «Коли у випадках, визначених законом, виявиться
Необхідним допитати обвинувачених або свідків, або ж провести іншу слідчу дію
Поза дільницею, де виникло слідство, то виконання цих дій покладається на того
Слідчого, в дільниці якого вони повинні бути проведені» У згаданій статті Статуту
Йдеться не лише про допит обвинувачених та свідків, а й про «інші слідчі дії».
(Статут крім допиту передбачав проведення ще таких слідчих дій, як огляд,
Освідування, обшук ст.ст. 105-107, 315-356; виїмка ст.ст. 110-111, 357-376, огляд і
Освідування через обізнаних людей ст.ст. 112, 325-335).
КПК УРСР 1927 р. (ст. 107) слідчі дії розумів інакше, це: пред’явлення для
Обвинувачення; допит обвинуваченого; оголошення обвинуваченому про закінчення
Попереднього слідства; складання обвинувального висновку. Таким чином
Законодавець в ті часи відносив поряд із пізнавальними також процесуальні дії, не
Пов’язані з виявленням або фіксацією доказів у справі.
КПК України 1960 року не вніс ясності у розуміння поняття слідчих дій. Через
Це вчені вкладають різний зміст у цей термін, так С.А. Шейфер зазначає, що слідчі
Дії – це дії, які, як правило, іменуються збиранням доказів; М.М. Михеєнко,
В.Т. Нор, В.П. Шибіко вказують на те, що слідчі дії, як частина процесуальних дій,
пов’язані із виявленням, фіксацією та перевіркою доказів у кримінальній справі;
Є.Г. Коваленко відзначає, що слідчими є процесуальні дії слідчого, спрямовані на
Виявлення, закріплення і перевірку доказів, змінюючи слово «фіксація» на
«закріплення». Подібне визначення дається В.М. Тертишником, з тією відмінністю,
Поиск по сайту:
|