Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового

Розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов’язана на вимогу

Слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 223 слідчі (розшукові) дії, не можуть проводитися після

Закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням

Суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України, де зазначається, що у разі,

Якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або

Перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і

Вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням

Сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі

(розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на

Строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників

Судового провадження з її результатами.

Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з

порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази –

Недопустимими.

Усі слідчі (розшукові) дії проводяться за наявності підстав:

Правова підстава – це сукупність передбачених кримінально-процесуальним

Законом умов, що дають право слідчому, прокурору, суду проводити ту або іншу

Слідчу дію.

Фактична підстава – це наявність достатніх відомостей, що диктують

Слідчому, прокурору, суду необхідність виконання конкретних дій в інтересах

Встановлення істини у справі.

Мета проведення тієї чи іншої слідчої дії прямо передбачена в нормах КПК

(наприклад: мета огляду – виявлення слідів злочину, з’ясування обстановки події).

Сутність слідчих (розшукових) дій обумовлена їх пізнавальною і нормативною

Стороною.

Пізнавальна сторона слідчих (розшукових) дій представлена, зокрема, такими

Прийомами пізнання, що використовуються слідчим при їх провадженні, як

Спостереження, допит, опис.

Нормативна сторона слідчих (розшукових) дій полягає в детальній

Регламентації правил і умов їх проведення, що встановленні кримінально-

Процесуальним законодавством.

КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ТА ЇХ ВИДИ

Слідчі (розшукові) дії можна класифікувати залежно від цілей, об’єктів,

Методів виконання, часу і правил провадження, а також деяких інших критеріїв.

Класифікація за різними критеріями допомагає усвідомити внутрішню сутність

Слідчих (розшукових) дій, визначити їх місце серед інших подібних.

Основні та додаткові.

Якщо після провадження слідчої (розшукової) дії не в повній мірі досягнута

поставлена мета, проводиться додаткова слідча (розшукова) дія (наприклад:

Додатковий допит, після першого допиту свідка-очевидця, проводиться додатковий

Допит з метою з’ясування окремих обставин справи вчинення злочину).

Первинні та повторні.

Повторні – це коли певна слідча (розшукова) дія проводиться знову у повному

Обсязі. Після першого допиту, огляду, обшуку тощо та сама дія проводиться ще раз

В повному обсязі. Коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або

Інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна

Експертиза.

Невідкладні (негайні, екстрені) та інші.

Невідкладність проведення слідчої (розшукові) дії може виникнути не тільки

На початковому етапі розслідування, а й у ході подальшого його провадження.

Наприклад, достатні підстави для проведення обшуку на квартирі знайомої

Підозрюваного виникли лише після допиту самого підозрюваного.

Обов’язкові та необов’язкові.

Обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись прямою вказівкою в

Законі: обов’язкове призначення судово-медичної експертизи для з’ясування

Тяжкості тілесних ушкоджень; призначення судово-психіатричної експертизи для

З’ясування психічного стану підозрюваного чи обвинуваченого; допит

Підозрюваного після його затримання; допит обвинуваченого у справі, що

Передається з обвинувальним актом.

Крім того обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись вказівкою

Поиск по сайту: