Оцінка впливу промисловості на екологічну ситуацію в басейні річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Прийнято вважати, що Львівська та Волинська області не відносяться до регіонів з потуж­но розвинутою мережею промислових об'єктів, через що цей вид екологічного ризику у басейні Західного Бугу мінімальний. Щодо Волинської області так воно і є. Проте на території Львівщи­ни, площа якої становить 3,6% загальної площі держави, розміщено 6% найбільших (у минуло­му активних, а нині частково або зовсім недіючих) підприємств-забруднювачів природного се­редовища України. На підприємствах накопичилася наднормативна кількість шкідливих відходів, які рано чи пізно виявляються у поверхневих водах або атмосферному повітрі. Лише спад виробництва в останньому десятиріччі втримав екологічну ситуацію від катастрофічних антропогенних навантажень. Але і до сьогодні залишилися звалища промислових токсичних відходів, які можуть в будь-який момент суттєво змінити екологічну ситуацію в басейні. Одним із найпотужніших джерел забруднення в регіоні є Добротвірська ТЕС, яка пра­цює на вугіллі Львівсько-Волинського вугільного басейну й щорічно викидає в атмосферу по­над 65 тис. тон токсичних речовин, серед яких переважають свинець, кобальт, цинк, хром. За­вод хімічного волокна м. Сокаль також значно забруднює атмосферу — сумарні викиди ток­сичних речовин у повітряний басейн перевищують 10 тис. тон у рік (переважають кобальт, свинець, хром). Значна частина забруднюючих речовин осаджується на місцевості та в решті решт потрапляє до річкової мережі.

Вагому частину скидів здійснюють шахти Львівсько-Волинського вугільного басейну, розташованого в басейні Західного Бугу. Шахти належать до об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Центрами вугледобувної промисловості є міста Нововолинськ і Червоноград. Червоноград з прилеглими населеними пунктами утворює досить потужну гірничопромислову агломерацію площею понад 150 км². Тут функціонує 12 вугледобувних підприємств, вуглезба­гачувальна фабрика, заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів та ін. Із промислових підприємств в атмосферу щорічно надходить близько 4 тис. т різних викидів.

На території басейну діє 11 вугільних шахт, витрата шахтних вод в яких складає майже 40000 м7добу. За рахунок скидання великих об'ємів шахтних вод об'єми скидів тут значно пе­ревищують об'єми забору води з природних водойм. Всі шахтні води, що характеризуються високою мінералізацією (в основному за рахунок хлоридів) та великим вмістом завислих ре­човин, скидаються до природних або штучних приток, що впадають у р. Західний Буг. Скид неочищених шахтних вод при будівництві шахт і недостатня їх очистка при експлуатації зу­мовлюють погіршення якості води. В річках спостерігається збільшення вмісту завислих ре­човин, мінералізації води, погіршення кисневого режиму та ін.

Серйозну загрозу щодо еколого-географічної ситуації в басейні Західного Бугу може зу­мовити будівництво Хотиславського кар'єру будматеріалів, що заплановане білоруською сто­роною у прикордонні із комплексом Шацького поозер'я. Його експлуатація розрахована на 45 років зі щорічним залученням 4-5 га земель. Запланований водовідлив у першому році ек­сплуатації має досягати 10 тис.м³/добу з поступовим збільшенням до 48 тис.м³/добу. Близьке територіальне розміщення й величезна потужність запроектованого кар'єру не можуть не по­значитися на стані природних комплексів усього ландшафту Шацького національного природ­ного парку та суміжних з ним територій. Спостереження і розрахунки вчених показали, що зниження рівня ґрунтових вод лише на 0,1 м зумовить утворення депресійного зниження по­верхні на площі близько 900 км². Це, в свою чергу, порушить умови питно-господарського во­допостачання 11 населених пунктів, гідрологічного режиму 5 меліоративних систем, у тім числі 4 на території України, скоротиться поверхневий стік річок і підземне живлення озер. Зниження рівня ґрунтових вод негативно позначиться на продуктивності лісових масивів на площі понад 0,6 тис. га. За даними Волинської гідрогеолого-меліоративної партії до зони впливу Хотиславського кар'єру потрапляє вся Гутянська осушувальна система, де рівень ґрун­тових вод може знизитися на 5 м. Заболотівська і частково Турська системи потрапляють у зо­ну зниження ґрунтових вод на 1 м. Розрахунки показали, що зниження рівня ґрунтових вод до 1 м у південному напрямі сягатиме 13 км і зачепить четвертинні та верхньокрейдяні водо­носні горизонти. За умови експлуатації кар'єру прогнозується зниження рівня води в озерах до 1 м та передбачається зменшення стоку води в р. Прип'ять.

9. Оцінка впливу комунального господарства на якість води в басейні річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Підприємства житлово-комунального господарства є основними джерелами прямого скидання стічних вод. У басейні Західного Бугу вони становлять 40% усіх точкових джерел скидів з обсягами стічних вод понад 180 млн. м³/рік.

Водовикористання комунальногогосподарства на побутові потреби населення витрачає близько 12% водних ресурсів держави, або 250 л води на одного жителя України на добу.

Міське комунальне господарствохарактеризується надзвичайно високими показниками водовикористання: у таких містах, як Київ, Харків, Запоріжжя, Донецьк, Львів та інші, на од­ного жителя витрачається понад 350 л на добу. Це свідчить про великі непродуктивні витра­ти, що мають місце у системах водопостачання та у міських мережах. Зазначимо при цьому, що лише 30% води питної якості в містах витрачається на приготування їжі та для питних по­треб. Решта води витрачається на прання білизни, підтримання чистоти у приміщенні тощо.

Основними джерелами прямого скидання стічних вод у річки басейна Західного Бугу є 17 підприємств житлово-комунального господарства регіону (38 % всіх точкових джерел за­бруднення). На очисні споруди цих господарств надходять як господарсько-побутові, так і про­мислові стічні води. Найбільш значними з них є водо каналізаційні господарства міст Львова, Червонограду, Нововолинська, Сокаля, Золочева, Володимира-Волинського. Львівський водо­канал скидає 87 % усіх стічних вод, що надходять від водокористувачів басейну Західного Бу­гу. Більша частина очисних споруд регіону працює неефективно та потребує капітального ре­монту. Як наслідок такої ситуації, у поверхневі води надходить велика кількість сполук азотної групи, фосфатів, сульфатів, хлоридів, завислих речовин, металів і речовин токсичної дії.

Розташування м. Львова у басейні Західного Бугу та водовикористання у місті не могло не позначитися на загальних показниках якості води цієї річки. Хоча основним джерелом во­допостачання Львова є підземні води з 191 свердловини, стоки очисних споруд МКП «Львівводоканал», об'єм яких складає 490 тис. м³ очищених стоків за добу, надходять у р. Полтва. Це робить Плотву одним із найбільш забруднених водних об'єктів басейну Західного Бу­гу, що крім локальних, створює і міжнародні ускладнення. Витрати води в місті на одиницю виробленої продукції у 3—4 рази перевищують показники розвинутих країн Європи.

Значною проблемою у Львові є зношеність водопровідної та каналізаційної мереж, що збільшує відсоток нераціонального використання води і тим самим негативно впливає на во­допостачання. Потічки та малі річки, що беруть свій початок у межах території міста забруд­нюються комунально-побутовими та промисловими скидами. Забезпечення міста ка­налізаційною системою складає 94%, що створює додаткові санітарні та екологічні проблеми.

Не менші витрати води сьогодні і усільській місцевості. Раніше жителі сіл використо­вували воду з місцевих джерел, насамперед криниць. В середньому таке водоспоживання не перевищувало 50 л на добу на одного жителя з урахуванням потреб води на особисте госпо­дарство. Будівництво централізованого водопостачання з введенням води у житлові будинки підвищило використання води у сільській місцевості до 180-200 л на добу на одного жителя. При цьому будівництво водогонів у селах і маленьких містечках, як правило, не супроводжу­валося будівництвом організованого водовідведення (каналізації). Більше того, існуючі кри­ниці і джерела, що виконували раніше роль своєрідних дренажів, були зруйновані чи засипані. Замість природної дренажної системи у селах створюються вигрібні фільтруючі ями, септичні колодязі, що, з одного боку, спричиняють забруднення ґрунтових вод, з іншого — є джерелом підвищення їхнього рівня.

У басейні Західного Бугу за умов високого рівня ґрунтових вод при такому водоспожи­ванні і відсутності організованого водовідведення сьогодні повсюдно спостерігається посилен­ня процесів підтоплення, забруднення ґрунтових вод, колодязів і малих річок каналізаційними стоками та дренажами, а також змикання ґрунтових вод з поверхневими стічними. Запобігти цьому можна лише за умови спорудження у селах сучасних каналізаційних комплексів.

10. Оцінка впливу сміттєзвалищ на екологічний стан басейну річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Значнимизабруднювачами атмосфери, поверхневих і підземних вод, земель є сміттєзвалища, які на території басейну займають площу 72 га, об'ємом 10,4 млн. м³. Більшість сміттєзвалищ експлуатується з грубим порушенням вимог санітарних правил. Серед особливо небезпечних об'єктів слід виділити Нововолинське, Володимир-Волинське, Локачинське, Шацьке сміттєзвалища. Деякі з них були запроектовані ще у 50-ті роки минулого століття. Встановлено, що у сміттєзвалищах Кам'янки-Бузької, Доб-ротвірська, Ново-Яричівська, Запитівська, Стрепетівська, Нововолинська вже вичерпані про­ектні об'єми. Сміттєзвалища не мають очисних споруд, внаслідок чого дренажні води, що за­бруднені солями амонію, важких металів, органічними і завислими речовинами, без очистки потрапляють до водойм та просочуються в ґрунтові води.

Поиск по сайту: