ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Захист курсової роботи відбувається перед комісією, склад якої визначає завідувач кафедри у суворо визначений і узгоджений час. До складу комісії входять викладачі кафедри та керівник роботи.

Курсову роботу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу оцінюють 100 балами – максимально можлива кількість балів. Загальна оцінка за курсову роботу складається з оцінок, отриманих за кількома параметрами: за якість виконання роботи, доповідь під час її захисту та відповіді на запитання щодо суті роботи.

Якість виконання роботи може бути оцінено максимально 50 балами (15 балів – розділ 1, 20 балів – розділ 2, 15 балів – розділ 3), якість доповіді – 20 балами, захист у вигляді відповідей на запитання – 30 балами.

Згідно з прийнятою в Львівському національному аграрному університеті шкалою:

o 90 – 100 балів відповідає оцінці «відмінно» за національною шкалою;

o 75 – 89 балів – «добре»;

o 60 – 74 балів – «задовільно»;

o менше, ніж 60 балів – «незадовільно».

Оцінку «відмінно» студент може отримати лише у тому разі, коли курсова робота здана керівнику на перевірку до терміну, зазначеного у завданні.

Захищену у встановленому порядку курсову роботу здають до архіву, де зберігається впродовж 5 років. Результати захисту записують до залікової книжки студента.

РеКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО практичного виконання курсової роботи

Оцінюючи вплив на водне середовище, аналізують порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об’єктів і територій у зонах впливів досліджуваного об’єкта, впливи на поверхневі та підземні води пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин, які надходять до водного середовища під час скидів усіх видів стічних вод і фільтраційних витоках.

Результати аналізу мають відображати розподіл оцінюваних показників на території і в контрольних зразках, враховувати впливи, що підсумовуються, обґрунтовувати санітарні допуски, гранично допустимі скиди і фільтраційні витоки.

У матеріалах, що характеризують поверхневі води, подають загальні відомості про водні об’єкти, дані щодо їх водозбірних басейнів і господарського використання, перелік пунктів спостереження за їх станом і висновки з результатів цих спостережень. Аналізуючи впливи діяльності на стан поверхневих вод, гідробіоценози, розглядають:

· морфометричні, гідродинамічні та воднобалансові параметри;

· якість вод, враховуючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні показники;

· біологічні властивості, зокрема, видовий склад, чисельність, біомасу гідробіонтів і біопродуктивність (у тому числі рибопродуктивність, біологічні перешкоди тощо).

Матеріали, які характеризують підземні води, містять:

· загальні відомості про басейни підземних вод, потужність зон активного водообміну, розвиток горизонтів підземних вод, дані щодо їх господарського використання, перелік та опис пунктів гідрогеологічних спостережень і результати цих спостережень;

· оцінку впливів діяльності об’єкта на підземні води виконують для ґрунтових вод і водоносних горизонтів, які використовують для пиття, господарських, лікувальних та інших цілей. Під час оцінки впливів розглядають: морфометричні, гідродинамічні, фільтраційні та воднобалансові параметри;

· якість вод, у тому числі фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні та інші характеристики.

Обґрунтовують заходи щодо відвернення або зменшення надходження до водного середовища забруднюючих речовин, виснаження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів. При цьому розрахункові варіанти мають враховувати найменш сприятливі періоди та аварійні ситуації.

Виконання курсової роботи з дисципліни “Гідрологія” складається з кількох послідовних етапів(для прикладу екологічної оцінки стану річки) а саме:

Поиск по сайту: