Оцінка стану болотних екосистем які знаходяться в басейні річки (на прикладі ріки Західний Буг)

Один з найбільших болотних масивів України був розташований у басейні Західного Бу­гу. Генетично ці болота пов'язані з Балтійським басейном. Упродовж останнього століття тут виконано значні гідромеліоративні роботи, що призвело до зміни природних екосистем. Най­тяжчих втрат зазнали водно-болотні угіддя, що особливо ретельно в наш час охороняються в усьому світі як найважливіші носії генофонду.

Найбільшого негативного впливу на цілісність екосистем та їхнє біологічне різноманіття зазнали торфові болота. У кризовому стані знаходяться практично усі низинні болота басейну Західного Бугу в Малому Поліссі. Вони повністю деградували або залишились окремими ділянками серед меліорованих земель. Помітно менший вплив зафіксовано на перехідних та верхових болотах, які перебували у заповідному фонді. Найбільші площі осушених земель на території Львівської області зосереджені в Сокальському, Радехівському, Жовнівському, Кам'янко-Бузькому, Золочівському, Буському та Городоцькому районах. Тут осушено від 66,8 до 92% перезволожених земель. Одними з негативних наслідків цього є знищення унікальної водно-болотної системи долини р. Солокії та Рати, зниження рівня води в Шацьких озерах че­рез введення в експлуатацію недосконалої Копаївської осушувальної системи.

Основною метою осушувальної меліорації було зниження рівня ґрунтових вод, відвід надлишкових вод за допомогою штучностворених або покращення природних водотоків. За рахунок меліорації планувалось покращити природні властивості клімату, ґрунтів, рослин­ності, рельєфу, тобто ставилося за мету корінне перетворення природних ресурсів. Однак, за­тративши величезні асигнування на осушувальну меліорацію поставлена мета не була досяг­нута. Фактична врожайність сільськогосподарських культур на осушених землях виявилась значно нижчою, ніж передбачалося. Крім того, після певного періоду почали проявлятися численні негативні екологічні наслідки.

В результаті осушення та інтенсивної господарської діяльності були знищені величезні болотні масиви з унікальним тваринним та рослинним світом. Русла малих та середніх річок, а також верхів'я Західного Бугу були спрямлені та перетворені на магістральні канали, що спричинило втрату річних екотопів, деградацію заплав, погіршення якості води. Вода більшості колекторів дренажних вод оцінюється як «забруднена» та «значно забруднена», що потребує спеціальної водоної підготовки при використанні її в питному водопостачанні і рибно­му господарстві. Одним із наслідків стало пересихання та замулення малих потічків, змен­шення водності малих річок. На осушених торфовищах прискорився розклад торфового шару та винос біогенних елементів у водойми. Поверхневі та підземні води регіону виявились за­брудненими агрохімікатами, важкими металами, продуктами розкладу торфу.

Майже усі види рослин і тварин, що мешкають на болотах, є рідкісними чи вразливими, оскільки зустрічаються лише в перезволожених біотопах. Більшість болотних видів мешкає ло­кальними, ізольованими одна від одної групами. В результаті осушення низинних боліт в Поліссі зникло 11 видів болотних рослин, а поширення ще 115 видів різко скоротилося. Катастрофічно скоротилася чисельність біляводних видів птахів, серед них і таких, що занесені до міжнародно­го списку МСОП «Червоний список тварин, що знаходяться під загрозою вимирання».

На даному етапі гостро ставиться питання необхідності припинення деградації природ­них комплексів та їх відновлення за рахунок ренатуралізації болотних масивів. Покращення екологічної ситуації також вбачають у зменшенні площ орних земель і збільшенні кормових угідь, лісів, чагарників, екосистеми яких функціонують за природними аналогами. Досягнути цього можна шляхом вилучення з інтенсивного сільгоспвиробництва малопродуктивних та деградованих земель. Для збереження цінних природних популяцій рідкісних та зникаючих видів необхідно розширювати мережу болотних заповідників.

Поиск по сайту: