Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

X. Епоха великого переселення народів



(др. чверть І тис. н.е.)

541. Хто з римських авторів подав першу згадку про слов’ян: Пліній Старший

542. Якими культурами на території України представлений період пізньоримського часу:черняхівською, київською, вельбарською

543. З яким населенням пов’язується згадувана в писемних джерелах «держава Германаріха»: готами

544. Хто з готських істориків детально описав історію готів: Йордан

545. Культурні впливи якої держави активно проникають на територію України у другій половині І тис. н.е.:Римської імперії

546. Який кочовий народ у ІІІ ст. н.е. спустошив і зруйнував більшість міст Північного Причорномор’я:готи

547. Подайте хронологію зубрицької культури:кін. І – поч. ІІІ ст. н.е.

548. Яка пам’ятка дала назву зубрицькій культурі:могильник біля с. Зубра

549. Хто з археологів вважається першовідкривачем зубрицької культуриД. Козак

550. На основі яких археологічних культур виникла зубрицька культура:пшеворської, зарубинецької і липицької

551.З якими племенами ототожнюють зубрицьку культуру:готами

552. Назвіть першовідкривача черняхівської культури :В.Хвойка

553.Назвіть характерну рису поховального обряду черняхівської культурибіритуалізм

554.Для черняхівської культури характерні:неукріплені поселення різних розмірів

555. Верхньодністровська локальна група черняхівської культури виділяється:напівземлянками з печами-кам’янками, переважанням ліпної кераміки, відсутністю могильників

556. Вкажіть етнічну приналежність населення Верхньодністровської локальної групи черняхівської культури: слов’яни

557.Дайте етнічне визначення черняхівської культури: поліетнічна слов’яно-гото-фракійсько-сарматська культура

558. Вкажіть хронологію черняхівської культури:поч. ІІІ-V ст. н.е.

559.Назвіть територію поширення черняхівської культури:Правобережна Україна

560. Кого Ви знаєте з дослідників черняхівської культуриВ. Хвойка, М. Тиханова, Є Махно, М. Брайчевський, В.Баран

561. Вкажіть територію поширення вельбарської культуриПольща і Західна Волинь

562.Який тип поховань переважає на могильниках вельбарської культури: кремація

563. Вкажіть етнічну приналежність носіїв вельбарської культури:германці

564. Який тип кераміки характерний для вельбарської культури:ліпний посуд з геометричним орнаментом

565. Носії вельбарської культури прийшли на територію України у:на поч. ІІІ ст. н.е.

566. Назвіть дослідників вельбарської культури:К.Годловський, Р.Волонгевич, М. Смішко

567. Вкажіть час існування вельбарської культури на території Польщі:І-ІV ст. н.е.

568. Культура карпатських курганів поширена:на правобережжі Верхнього Дністра і Закарпатті

569. Хто з українських археологів досліджував культуру карпатських курганів:М. Смішко, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, В. Котигорошко

570. Вкажіть хронологію культури карпатських курганів:кін. ІІ – п. пол. V ст. н.е.

571. Хто був першим дослідником пам’яток культури карпатських курганів:Й. Сомбаті

572. У котрому році було досліджено курганний могильник біля с. Глибока на Буковині:1893 р

573. Які дослідники у 30–х роках ХХ ст. досліджували поховання культури карпатських курганів:К. Журовський, Т. Сулімирський, М. Смішко

574. Культура карпатських курганів отримала свою назву від:елементів поховального обряду

575. Культура карпатських курганів представлена:поселеннями і могильниками

576. Поселення культури карпатських курганів розташовані:на зручних для землеробства ділянках території у долинах ріка або високих рівних плато

577. Основа господарської діяльності носіїв культури карпатських курганів базувалася на:землеробстві, тваринництві, ремеслах

578. Носії культури карпатських курганів користувалися знаряддями праці виготовленими із: заліза

579. Житловими спорудами населення культури карпатських курганів були:напівземлянки і наземні житла

580. Зерно та інші злакові культури носії культури карпатських курганів зберігали: у спеціальних господарських ямах

581. Допоміжну роль у господарстві культури карпатських курганів відігравало:мисливство і рибальство

582. Які ремесла були найбільше поширеними у культурі карпатських курганів:залізодобувне, залізообробне, гончарне, ювелірне

583. На яких пам’ятках культури карпатських курганів відкрито залишки гончарних майстерень:Печеніжин і Голин

584. Населення культури карпатських курганів підтримували економічні зв’язки з:римськими провінціями

585. Поховальні пам’ятки культури карпатських курганів представлені:кремаціями в курганах

586. Старожитності київської культури були виділені: В.М. Даниленком

587. Вкажіть територію поширення племен київської культури:від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я

588. Біля яких населених пунктів наприкінці 50–х – на поч. 60–х рр. ХХ ст. були досліджені перші пам’ятки київської культури:Ходосівка, Бортничі, Нові Безрадичі

589. Скільки пам’яток київської культури на сьогодні зафіксовано на території України:150

590. Більшість дослідників вважає, що київська культура сформувалася на основі:зарубинецької культури

591. Пам’ятки київської культури представлені:поселеннями і могильниками

592. Житловими спорудами населення київської культури переважно були: напівземлянки

593. Для якого способу господарства характерна топографія селищ київської культури:орного землеробства і тваринництва

594. Про розвиток землеробства у київській культурі свідчить знахідка уламка залізного наральника:у с. Улянівка

595. Поховальні пам’ятки київської культури представлені:інгумаціями у безкурганних могильниках

596. Кераміка київської культури була виготовлена:при допомозі ножного гончарного круга

597. За технікою виготовлення і типологією кераміка київської культури пов’язується з:зарубинецькою історико–культурною традицією

598. Гончарна кераміка та імпортні вироби надходили у середовище київських племен з території:черняхівської культури і Північного Причорномор’я

599. Яка хронологія пам’яток київської культури:ІІІ – початок V ст. н.е.

600. У формуванні яких культур прийняла участь київська культура:празької, пеньківської

ХІ. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)

601. На основі яких археологічних культур сформувалися слов’янські культури раннього середньовіччя:верхньодністровської групи черняхівської культури , київської культури, культури карпатських курганів

602. Які кочові народи здійснювали напади на слов'ян у др. половині І тис:авари

603. Які основні види занять були властиві для слов’ян др. пол. І тис:землеробство, тваринництво, металургія

604. Ким були відкриті перші пам'ятки празько-корчацької культури:С.С. Гамченком

605. Творцем празько-корчацької культури були:слов'яни

606. Від чого пішла назва празько-корчацької культури:м. Праги у Чехії і с. Корчак на Волині

607. Хто з дослідників займався вивченням празько-корчацької культури:С. Гамченко, І. Борковський, Ю. Захарук, І. Русанова, Б. Тимощук, В. Баран

608. Яким періодом датується празько-корчацька культура: VІ-VII ст.

609. Ареал поширення празько-корчацької культури: від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю

610. Поселення розташовувалися:на перших надзаплавних терасах рік та їх приток

611. Площа селищ празько-корчацької культури становила:від 0,5-1 га

612. Переважним типом місць проживання празько-корчацької культури були:не укріплені селища

613. Основним типом житла празько-корчацької культури була:квадратні напівземлянки площею від 6-20 кв. м з пічкою

614. Основним типом опалювальних споруд у житлах празько-корчацької культури були:печі з каменю або глини

615. Яке з городищ празько-корчацької культури знаходиться на території України:городище біля с. Зимне

616. Знаряддя праці у празько-корчацькій культурі виготовлялося з:заліза

617. Населення празько-корчацької культури займалося:землеробством і приселищним скотарством

618. Носії празько-корчацької культури користувалися керамікою виготовленою:ліпним способом

619. Скотарство празько-корчацької культурі було:приселищним

620. Поховання у празько-корчацькій культурі були у вигляді:трупоспалень у курганах

621. Асортимент посуду у празько-корчацькій культурі складався з:горщиків, мисок, кухлів

622. Орнамент на посуді празько-корчацької культури був у вигляді:переважно відсутній

623. У формуванні празько-корчацької культури прийняли участь:київська і черняхівська культури

624. Перші пам'ятки пеньківської культури були відкриті:Д.Т. Березовцем у 1956-1959 рр.

625. Пам’ятки пеньківської культури локалізовані:у смузі лісостепового пограниччя від Подунав'я і до Сіверського Дінця

626. Час існування пеньківської культури:VІ-VІІ ст. н.е.

627. Асортимент посуду у пеньківській культурі складався з:горщиків, мисок, амфор, друшляків

628. До допоміжних галузей господарства пеньківської культури відносилося:полювання і рибальство

629. Кераміка у пеньківській культурі була:ліпна, малоорнаментована

630. Основою господарства у пеньківській культурі було:орне землеробство і приселищне скотарство

631. В основі поховального обряду пеньківської культури було:трупоспалення

632. До пеньківської культури відноситься металургійний центр, виявлений у: с. Гайворон на Південному Бузі

633. Назвіть прізвище дослідника, який проводив розкопки Гайворонського металургійного центру: В. Бідзіля

634. Допоміжними галузями господарства населення пеньківської культури було: мисливство і рибальство

635. Населення пеньківської культури відносилося до: слов’янських племен антів

636. Колочинська культура датується: V-VII ст. н. 637. Територія поширення колочинської культури: Верхнє Подніпров'я, р. Десна і Сейм

638. Відкрив пам'ятки колочинської культури: Е.О. Симонович

639. Назвіть характерні для колочинської культури житла: напівземлянки

640. Поховальний обряд у колочинській культурі: кремації у грунтових могильниках

641. Який скарб пов’язують з населенням колочинської культури: знайдений на селищі Гапоново у Росії

642. Населення колочинської культури займалося: землеробством і приселищним скотарством

643. Пам’ятки колочинської культури представлені:селищами, городищами, могильниками

644. Назва райковецької культури походить:від села Райки на Житомирщині

645. Хто відкрив райковецьку культуру:В.К. Гончаров

646. Райковецька культура була відкрита:у 1946-1948 рр.

647. Яка територія поширення райковецької культури:лісостеп Правобережжя від Дніпра до Західного Бугу і Дністра

648. Хронологія райковецької культури визначається:VIII-IX ст. н.е.

649. Основним типом житла у райковецькій культурі були:напівземлянки прямокутної або квадратної форми

650. Знаряддя праці райковецької культури виготовлялися:із заліза

651. Характерним типом поховань у Райковецькій культурі було:трупоспалення у безкурганних могильниках

652. Гончарний комплекс райковецької культури складався з:з ліпного та виготовленого на ручному гончарному крузі посуду

653. Яка хронологія райковецької культури:VII-IX ст.

654. Для райковецької культури характерні:селища, городища, могильники

655. Який інвентар супроводжував поховання у райковецькій культурі: зброя

656. Райковецька культура виникла на основі: празької і пеньківської культур

657. Яка приблизна площа городищ у райковецькій культурі: від 0,5 до 5 га

658. Основою господарства населення райковецької культури було: землеробство і приселищне скотарство

659. Залишки культових споруд та антропоморфних кам’яних ідолів райковецької культури виявлено:на Поліссі

660. До якого етносу відносилося населення райковецької культури:східних слов’ян

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.