554.Для черняхівської культури характерні:неукріплені поселення різних розмірів
555. Верхньодністровська локальна група черняхівської культури виділяється:напівземлянками з печами-кам’янками, переважанням ліпної кераміки, відсутністю могильників
556. Вкажіть етнічну приналежність населення Верхньодністровської локальної групи черняхівської культури: слов’яни
557.Дайте етнічне визначення черняхівської культури: поліетнічна слов’яно-гото-фракійсько-сарматська культура
558. Вкажіть хронологію черняхівської культури:поч. ІІІ-V ст. н.е.
559.Назвіть територію поширення черняхівської культури:Правобережна Україна
560. Кого Ви знаєте з дослідників черняхівської культуриВ. Хвойка, М. Тиханова, Є Махно, М. Брайчевський, В.Баран
561. Вкажіть територію поширення вельбарської культуриПольща і Західна Волинь
562.Який тип поховань переважає на могильниках вельбарської культури: кремація
564. Який тип кераміки характерний для вельбарської культури:ліпний посуд з геометричним орнаментом
565. Носії вельбарської культури прийшли на територію України у:на поч. ІІІ ст. н.е.
566. Назвіть дослідників вельбарської культури:К.Годловський, Р.Волонгевич, М. Смішко
567. Вкажіть час існування вельбарської культури на території Польщі:І-ІV ст. н.е.
568. Культура карпатських курганів поширена:на правобережжі Верхнього Дністра і Закарпатті
569. Хто з українських археологів досліджував культуру карпатських курганів:М. Смішко, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, В. Котигорошко
570. Вкажіть хронологію культури карпатських курганів:кін. ІІ – п. пол. V ст. н.е.
571. Хто був першим дослідником пам’яток культури карпатських курганів:Й. Сомбаті
572. У котрому році було досліджено курганний могильник біля с. Глибока на Буковині:1893 р
573. Які дослідники у 30–х роках ХХ ст. досліджували поховання культури карпатських курганів:К. Журовський, Т. Сулімирський, М. Смішко
574. Культура карпатських курганів отримала свою назву від:елементів поховального обряду
575. Культура карпатських курганів представлена:поселеннями і могильниками
576. Поселення культури карпатських курганів розташовані:на зручних для землеробства ділянках території у долинах ріка або високих рівних плато
577. Основа господарської діяльності носіїв культури карпатських курганів базувалася на:землеробстві, тваринництві, ремеслах
578. Носії культури карпатських курганів користувалися знаряддями праці виготовленими із: заліза
579. Житловими спорудами населення культури карпатських курганів були:напівземлянки і наземні житла
580. Зерно та інші злакові культури носії культури карпатських курганів зберігали: у спеціальних господарських ямах
581. Допоміжну роль у господарстві культури карпатських курганів відігравало:мисливство і рибальство
582. Які ремесла були найбільше поширеними у культурі карпатських курганів:залізодобувне, залізообробне, гончарне, ювелірне
583. На яких пам’ятках культури карпатських курганів відкрито залишки гончарних майстерень:Печеніжин і Голин
584. Населення культури карпатських курганів підтримували економічні зв’язки з:римськими провінціями
585. Поховальні пам’ятки культури карпатських курганів представлені:кремаціями в курганах
586. Старожитності київської культури були виділені: В.М. Даниленком
587. Вкажіть територію поширення племен київської культури:від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я
588. Біля яких населених пунктів наприкінці 50–х – на поч. 60–х рр. ХХ ст. були досліджені перші пам’ятки київської культури:Ходосівка, Бортничі, Нові Безрадичі
589. Скільки пам’яток київської культури на сьогодні зафіксовано на території України:150
590. Більшість дослідників вважає, що київська культура сформувалася на основі:зарубинецької культури
591. Пам’ятки київської культури представлені:поселеннями і могильниками
592. Житловими спорудами населення київської культури переважно були: напівземлянки
593. Для якого способу господарства характерна топографія селищ київської культури:орного землеробства і тваринництва
594. Про розвиток землеробства у київській культурі свідчить знахідка уламка залізного наральника:у с. Улянівка
595. Поховальні пам’ятки київської культури представлені:інгумаціями у безкурганних могильниках
596. Кераміка київської культури була виготовлена:при допомозі ножного гончарного круга
597. За технікою виготовлення і типологією кераміка київської культури пов’язується з:зарубинецькою історико–культурною традицією
598. Гончарна кераміка та імпортні вироби надходили у середовище київських племен з території:черняхівської культури і Північного Причорномор’я
599. Яка хронологія пам’яток київської культури:ІІІ – початок V ст. н.е.
600. У формуванні яких культур прийняла участь київська культура:празької, пеньківської
ХІ. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)
601. На основі яких археологічних культур сформувалися слов’янські культури раннього середньовіччя:верхньодністровської групи черняхівської культури , київської культури, культури карпатських курганів
602. Які кочові народи здійснювали напади на слов'ян у др. половині І тис:авари
603. Які основні види занять були властиві для слов’ян др. пол. І тис:землеробство, тваринництво, металургія
604. Ким були відкриті перші пам'ятки празько-корчацької культури:С.С. Гамченком
605. Творцем празько-корчацької культури були:слов'яни
606. Від чого пішла назва празько-корчацької культури:м. Праги у Чехії і с. Корчак на Волині
607. Хто з дослідників займався вивченням празько-корчацької культури:С. Гамченко, І. Борковський, Ю. Захарук, І. Русанова, Б. Тимощук, В. Баран
608. Яким періодом датується празько-корчацька культура: VІ-VII ст.
609. Ареал поширення празько-корчацької культури: від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю
610. Поселення розташовувалися:на перших надзаплавних терасах рік та їх приток
611. Площа селищ празько-корчацької культури становила:від 0,5-1 га
612. Переважним типом місць проживання празько-корчацької культури були:не укріплені селища
613. Основним типом житла празько-корчацької культури була:квадратні напівземлянки площею від 6-20 кв. м з пічкою
614. Основним типом опалювальних споруд у житлах празько-корчацької культури були:печі з каменю або глини
615. Яке з городищ празько-корчацької культури знаходиться на території України:городище біля с. Зимне
616. Знаряддя праці у празько-корчацькій культурі виготовлялося з:заліза
617. Населення празько-корчацької культури займалося:землеробством і приселищним скотарством
618. Носії празько-корчацької культури користувалися керамікою виготовленою:ліпним способом