IX. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)
481. На території України латенський час датується: VIII–II ст. до н.е.
482. Епоха пізньоримського часу на території України розпочинається:у ІІІ ст. н.е.
483. Яких Ви знаєте археологів-дослідників культур пізньоримського часу:К. Гадачек, М. Смішко, Й. Винокур, В. Баран, Д. Козак
484. Період першої чверті І тис. н.е. відзначається:початками переселення великих груп людності на нові території
485. Автори І – ІІ ст. н.е. називають слов’ян, що жили на території Південно-Східної Європи:венедами
486. Про давніх східних слов’ян згадують у творах автори VI – VII ст. н.е.:Прокопій Кесарійський, Йордан
487. Під якими назвами згадуються ранні слов’яни у творі Йордана «Геттіка»:венети, анти, склавини
488. Назвіть археологічні культури першої чверті І тис. н.е.: пшеворська, липицька, зубрицька
489. Кого Ви знаєте з дослідників липицької культури:І. Коперницький, М. Смішко, В. Цигилик
490. Пам’ятки липицької культури представлені:поселеннями і могильниками
491. На якій території України проживали племена липицької культури:
1. Верхнє Подністров’я
2. Прип’ятське Полісся
3. Середнє Подніпров’я
4. в басейні Південного Бугу
492. Житла якого типу виявлено на поселеннях липицької культури:напівземлянки і наземні глинобитні споруди
493. На якому поселенні липицької культури виявлено залишки обвугленого проса:Верхньолипицькому
494. Назвіть могильники липицької культури:Верхня Липиця, Болотня
495. Поховання липицької культури переважно здійснювалися за обрядом:кремації у безкурганних могильниках
496. Хто виділив липицькі старожитності в окрему культуру (1911 р.):К. Гадачек
497. Біля с. Чижиків на Львівщині виявлено:багате поховання липицької культури
498. Яким часом визначається хронологія липицької культури:І – поч. ІІІ ст. н.е.
499. Господарство носіїв липицької культури базувалося на:землеробстві і тваринництві
500. Кераміка липицької культури представлена виробами:ліпним та гончарним посудом
501. Орнамент на посуді липицької культури представлений:прямих і хвилястих ліній
502. Асортимент липицького посуду складався:з горщиків, мисок, чашок, ваз, глеків
503. Знаряддя праці липицької культури виготовлялися: із заліза
504. Який вид землеробства використовувало населення липицької культури: орне
505. Римські монети та деякі імпортні речі засвідчують економічні і культурні зв’язки липицького населення з:Дакією
506. До якого етносу відносилися носії липицької культури: фракійців
507. До яких племен відносилися носії липицької культури: гето-даків
508. На початку ІІ ст. н.е. на території Верхнього Подністров’я носії липицької, пшеворської і зарубинецької культур формують: зубрицьку культуру
509. На території якої країни знаходять аналогії до матеріалів липицької культури: у Румунії
510. Назвіть археологічну культуру, в утворенні якої прийняло участь липицьке населення: празька культура
511. Зарубинецька культура була відкрита: В. Хвойкою
512. Де і коли вперше виявлено пам’ятки зарубинецької культури:наприкінці ХІХ ст. на Київщині
513. У могильнику зарубинецького культури у селі Корчувате І.М.Самойловським виявлено: понад 100 поховань
514. В який час пам’ятки зарубинецької культури вивчали Є.В.Максимов, А.І.Кубишев, П.І.Хавлюк, П.М.Третьяков: у другій половині ХХ ст.
515. Назвіть локальні варіанти зарубинецької культури:Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Верхнє Подесення
516. Де знаходилися поселення зарубинецької культури: на високих мисах рік, ярів або на перших надзаплавних терасах
517. Яка середня площа поселень зарубинецької культури: до 2 га
518. Які три групи зарубинецької культури виділив Є.В.Максимов для Середнього Придніпров’я: канівську, ржищівську і київську
519. Вкажіть площу жител зарубинецької культури: 18 – 20 кв. м
520. Населення зарубинецької культури вело спосіб життя: осілий
521. Пам’ятки зарубинецької культури представлені:поселеннями, городищами і могильниками
522. Основою господарства зарубинецької культури було:землеробство і тваринництво
523. Населення зарубинецької культури користувалося посудом виготовленим:на ручному гончарному крузі
524. В зарубинецькій культурі ювелірні вироби виготовлялися:з привізної бронзи
525. У середовищі зарубинецької культури використовували знаряддя праці, виготовлені із:заліза
526. Сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами зарубинецькі племена обробляли:дерево
527. Вкажіть характер поховань зарубинецької культури:кремації у безкурганних могильниках
528. Вкажіть хронологію зарубинецької культури:кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.
529. Вкажіть основну територію поширення пшеворської культури:Західна Україна
530 Назвіть кількість досліджених пшеворських могильників на території Польщі:понад 40 могильників
531. На території Західної Волині пшеворське населення проживало поряд із:зарубинецькими племенами
532. До якого століття належать перші публікації про пам’ятки пшеворської культури:початку ХХ ст.
533. Пшеворська культура отримала назву від:могильника в Гацях
534. Назвіть дослідників пшеворської культури:К. Гадачек, М. Смішко, Д. Козак
535. Могильники якого типу характерні для пшеворської культури:безкурганні
536. У пшеворській культурі поховання воїнів супроводжували:предмети озброєння
537. На котрому із пшеворських могильників знайдено бронзову накладку для піхов меча: у Гриневі
538. Основу господарства пшеворського населення Верхнього Подністров’я і Західної Волині становили:землеробство і приселищне скотарство
539. У котрому році К. Гадачек дослідив великий тілопальний могильник у с. Гаці біля Пшеворська:1905 р.
540. Хто із дослідників у 30-х роках ХХ ст. систематизував відомі на той час матеріали пшеворської культури на західноукраїнських землях:М. Смішко
Поиск по сайту:
|