Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони



301. Початок поширення заліза у племен і народів Південно-Східної Європи припадає на:ІХ ст. – сер. VII ст. до н.е.

302. На початку І тис. до н.е. стародавнє населення сучасної України почало застосовувати новий метал: залізо

303.Кричне залізо добували із: болотної залізної руди

304.Температура у горні, де отримували кричне залізо досягала:1200 градусів

305. Домниці – це: печі для отримання кричного заліза

306.У залізному віці в наслідок другого поділу праці ремесло відокремилося від: землеробства

307. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі у період ранньозалізного часу сприяв поглибленню майнового розшарування і використання праці:рабів

308. Лужицька культура на території Центральної Європи виникла:XVI-XII ст. до н.е.

309. Хронологія лужицької культури визначається: XIV-V ст. до н.е.

310. Лужицька культура сформувалася на базі:передлужицької і тшинецької культур

311. Назвіть дослідників лужицької культури:Ю. Костжевський, М. Гедль, Л. Крушельницька, Д. Павлів

312. Основа господарства у племен лужицької культури базувалася на:орному землеробстві та приселищному скотарстві

313. Поховальні пам’ятки лужицької культури на території Західної Волині представлені могильниками: у Вільховому (Ульвівку), Тяглові, Рованцях

314. Територією поширення пам’яток лужицької культури на Заході України були землі: вздовж Верхньої і Середньої течії Західного Бугу

315. Знахідки імпортних бронзових виробів на території поширення лужицької культури вказує на економічні та культурні зв’язки лужицького населення з:

Середнім Подніпров’ям

316. Сучасні вчені пов’язують лужицьку культуру з:слов’янським, фракійським і германським етносами

317. Висоцька культура датується: ХІ-VIІ ст. до н.е.

318. Дослідники висоцької культури Л.Крушельницька і М.Бандрівський поділяють висоцьку культуру на:три хронологічні етапи

319. Назвіть дослідників висоцької культури:І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, Л. Крушельницька, М. Бандрівський

320. Дослідження висоцької культури розпочалися розкопками: могильника у Гончарівці (Белзець) у 1930 р.

321. Назва висоцької культури походить від: поселення у с. Висоцько

322. Територія поширення висоцької культури визначається:східною частиною Львівської і західною частиною Тернопільської обл.

323. Пам’ятки висоцької культури представлені:поселеннями і могильниками

324. Основним елементом поховального обряду висоцької культури було:інгумаційні захоронення у ямах

325. Висоцька культура, яка сформувалася у контактному районі Середньої та Східної Європи, поєднує в собі:лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи

326. Асортимент висоцького посуду складався з:ліпних горщиків, мисок, горняток, кухлів

327. Посуд висоцької культури мав орнамент у вигляді:проколів під вінцями і валиків з пальцевими защепами та ямками

328. Мешканці висоцької культури проживали:на поселеннях у напівземлянкових житлах

329. Основою господарства висоцьких племен було:орне землеробство і тваринництво

330. Висоцька культура змінюється культурами:скіфського часу

331.У якому році у верхів’ях Інгульця (Кіровоградська обл.) було відкрито Чорноліське городище:1949 рр.

332. Хто проводив розкопки Чорноліського городища:О. Тереножкін

333. Хто відкрив непоротівську групу чорноліської культури:Л. Крушельницька

334. Назвіть дослідників чорноліської культури: О. Тереножкін, Г. Ковпаненко, Е. Петровська, Л. Крушельницька

335. Територія поширення чорноліської культури знаходилася:Дністро-Дніпровському межиріччі та басейні Ворскли

336. На які два хронологічні етапи поділяється чорноліська культура:ранній (ХІ-ІХ ст. до н.е.) , пізній (ІХ - п. пол. VIII ст. до н.е.)

337. Пам’ятки чорноліської культури представлені:поселеннями, городищами і могильниками

338. Житла чорноліських племен – це наземні і напівземлянкові споруди площею: 60-100 м. кв.

339. У чорноліських племен переважав поховальний обряд у вигляді:трупокладення у безкурганних могильниках

340. Основою господарства чорноліської культури було:землеробство і тваринництво

341. Пастирське городище київської групи скіфського часу датується:VI-III ст. до н.е.

342. Найбільше за розмірами городище київської групи скіфського часу поблизу с.Трахтемирів (біля м. Канів) датується: VI ст. до н.е.

343. На городищі київської групи поблизу с.Трахтемирів досліджено 35 жител:наземного і землянкового типів з каркасними дерев’яними стінами обмазаними глиною

344. У яким століттям датуються неукріплені поселення у Грищинці біля Канева і Мала Салтанівка на р.Стугна: IV-III ст. до н.е.

345. Северинівське городище східноподільської групи скіфського часу датується: VI ст. до н.е.

346. Северинівське городище східноподільської групи розташоване:у середній течії Південного Бугу

347. Площа Северинівського городища східноподільської групи становить:1,5 га

348. До поховальних пам’яток скіфського часу східноподільської групи відносяться:інгумаційні поховання у курганах

349. Широко відомі Іллінецький і Новосельський кургани східноподільської групи досліджені у: 1901-1902 рр.

350. Західноподільська група скіфського часу поширена на території: Тернопільської, Хмельницької, придністровських районів Вінницької і Чернівецької областей

351. Назвіть дослідників західноподільської групи скіфського часу:Г. Мелюкова, І. Шовкопляс, Є Максимов, І Свєшніков

352. Західноподільські пам’ятки датуються за знахідками античних амфор:VI-IV ст. до н.е.

353. Вкажіть час проведення розкопок групи курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької області:1947-1951 рр.

354. Хто з археологів проводив розкопки курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької обл.:І.Г. Шовкопляс,Є.В. Максимов.

355. Основою господарства західноподільської групи скіфського часу було: землеробство і тваринництво

356. Яка група пам’яток скіфського часу поширена у Рівненській, на півночі Хмельницької і Житомирській областях: волинська локальна група

357. У Житомирській області поселення волинської групи скіфського часу досліджували: С.С.Березанська, М.М.Шмаглій, В.К.Гончарав

358. Яким часом датується могильник волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: др. пол. VII – п. пол. VI ст. до н.е.

359. Хто проводив розкопки могильника волинської групи скіфського часу біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: М. Смішко

360. На Волині в період скіфського часу переважали поховання у вигляді:трупоспалення із захороненнями у керамічних урнах

VII. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза

361. Яким часом датуються найдавніші вироби із метеоритного заліза: IV–ІII тис. до н.е.

362. Найраніше видобування і оброку рудного заліза зафіксовано на території: Закавказзі та на сході Малої Азії

363. Заміна бронзи залізом на території України почалася приблизно у: ХІ–ІХ ст. до н. е.

364. Поширення заліза у племен і народів Південно–Східної Європи припадає на: ІХ – середина VІІ ст. до н. е.

365. Раннім залізним віком на території України археологи вважають час: VII ст. до н. е.– V ст. н. е.

366. Передскіфський період в історії України: ІХ–VII ст. до н. е.

367. Яка культура (культури) заселяла степову зону України у ІХ –VII ст. до н.е.: кіммерійська

368. Яка культура у ІХ–VII ст. до н. е. заселяла південні території лісостепової зони України на обох берегах Дніпра: чорноліська

369. Які культури існували у передскіфський період на території Західного Побужжя і Надстир’я (Волино-Подільське пограниччя і Західна Волинь):висоцька і лужицька

370. Населення якої культури проживало на території Молдови, Середнього Подністров’я і Північної Буковини у ІХ–VII ст. до н. е.:фракійського гальштату

371. Основа господарства скіфів базувалася на: скотарстві

372. Хто з античних авторів залишив детальні описи Скіфії:Геродот

373. Назвіть дослідників скіфських старожитностей:І. Забєлін, М. Веселовський, О. Тереножкін, Б. Мозолевський

374. У котрому році М.І.Веселовським був розкопаний скіфський курган Солоха поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл.: 1912–1913 рр.

375. У котрому році І.Є.Забєлін проводив дослідження скіфського кургану Чортомлик: 1862–1863 рр.

376 Поховання скіфів здійснювалося за обрядом:інгумації у курганних могильниках

377. В якій із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Чортомлик: Дніпропетровська

378. Яким століттям датуються поховання у скіфському кургані Чортомлик:IV ст. до н. е.

379. Коли Б.М. Мозолевським було досліджено скіфський курган Товста Могила: 1971 р.

380. На території якої із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Товста Могила:Дніпропетровська

381. У якому кургані було знайдено унікальну золоту пектораль із сценами скіфського побуту: Товста Могила

382. У якому кургані було знайдено золотий гребінь із сценою боротьби скіфів:Солоха

383. Назвіть дослідника кургану Куль-Оба:П. Дюбрюкс

384. Першим курганом, розкопаним за дорученням губернатора Новоросійської губернії О.П. Мельгунова, був:Литий курган

385. Одним з центральних осередків скіфської держави кінця V–III ст. до н.е. вважається:Кам’янське городище

386. Вкажіть час існування держави «Велика Скіфія»:кін. VI – III ст. до н.е.

387. Протягом якого часу у Криму існувала скіфська держава «Мала Скіфія»:кін. ІІІ ст. до н. е. – IV ст. н. е.

388. На території якої із сучасних областей України знаходиться Кам’янське городище:Запорізької

389. На території якого сучасного міста знаходяться рештки Неаполя Скіфського:Сімферополь

390. Духовна культура пізніх скіфів Криму увібрала в себе елементи релігії і мистецтва:греків

391. Найдавнішим кочовим населенням степової зони України, згадуваним в найдавніших писемних джерелах, були:кіммерійці

392. Хто з найдавніших античних авторів у своїх творах згадував про кіммерійців: Гомер

393. Кіммерійці були племенами, які за своєю мовою належали до:іранської групи

394. У формуванні кіммерійської культури доби бронзи брали участь племена:зрубної і білозерської культур

395. Кіммерійські старожитності на території України досліджували:Б. Шрамко, С. Махортих, С. Скорий

396. Кіммерійці раніше від інших народів Південно-Східної і Центрально Східної Європи оволоділи технікою виготовлення:заліза і сталі

397. Серед пам’яток кіммерійців, відомих археологам, переважають:могильники

398. В історії кіммерійців виділяють два періоди:чорногорівський і новочеркаський

399. Поховання біля с. Зольне поблизу м. Сімферополя, було відкрите: А.О. Щепинським

400.Чорногорівський етап розвитку кіммерійців виділив: О.І. Тереножкін

401. Новочеркаський етап розвитку кіммерійців виділив: О.О. Ієссен

402.Сусідні племена і народи переймали у кіммерійців:зразки зброї і спорядження верхового коня

403. Керамічні вироби кіммерійців представлені:ліпними горщиками тюльпаноподібної форми білозерського походження

404. За походженням кіммерійці належали до: іранської мовної групи

405. Сармати належали до: кочового населення

406. Сармати за своєю мовою близькі до: скіфів

407. Першим про племінний склад сарматів повідомив: Страбон

408.Кінець сарматського часу в історії Північного Причорномор’я пов'язаний з навалою: готів

409.Сарматські пам’ятки на території України виділив: В.О. Городцов

410. У басейні середньої течії Сіверського Дінця відкрито і досліджено понад: 30 сарматських поховань

411. Курган Соколова Могила відкритий у: 1974 р.

412. Курган Соколова Могила досліджений: Г.Т. Ковпаненком

413. У кургані Соколова Могила було поховано:сарматську жінку, яка належала до соціальної верхівки суспільства

414. Сарматське поховання Соколова Могила на Південному Бузі датується: І ст. до н.е.

415. Поховання заможної сарматки в Ногайчицькому кургані досліджено: А. О. Щепинським

416. Курган Соколова Могила розташований біля:с. Ковалівка Миколаївської обл.

417. Сарматські могильники у басейнах Ворскли, Псла і Сули на Дніпропетровському лівобережжі датуються: І – ІІІ ст. н.е.

418. Е.І. Соломоннік зробила значний внесок у досліджені: сарматських знаків

419. На скільки хронологічних етапів поділяють сарматську культуру:4 етапи

420. Батьківщиною сарматів перед приходом в українські степи були землі:степового Поволжя і Приуралля

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.