301. Початок поширення заліза у племен і народів Південно-Східної Європи припадає на:ІХ ст. – сер. VII ст. до н.е.
302. На початку І тис. до н.е. стародавнє населення сучасної України почало застосовувати новий метал: залізо
303.Кричне залізо добували із: болотної залізної руди
304.Температура у горні, де отримували кричне залізо досягала:1200 градусів
305. Домниці – це: печі для отримання кричного заліза
306.У залізному віці в наслідок другого поділу праці ремесло відокремилося від: землеробства
307. Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі у період ранньозалізного часу сприяв поглибленню майнового розшарування і використання праці:рабів
308. Лужицька культура на території Центральної Європи виникла:XVI-XII ст. до н.е.
309. Хронологія лужицької культури визначається: XIV-V ст. до н.е.
310. Лужицька культура сформувалася на базі:передлужицької і тшинецької культур
311. Назвіть дослідників лужицької культури:Ю. Костжевський, М. Гедль, Л. Крушельницька, Д. Павлів
312. Основа господарства у племен лужицької культури базувалася на:орному землеробстві та приселищному скотарстві
313. Поховальні пам’ятки лужицької культури на території Західної Волині представлені могильниками: у Вільховому (Ульвівку), Тяглові, Рованцях
314. Територією поширення пам’яток лужицької культури на Заході України були землі: вздовж Верхньої і Середньої течії Західного Бугу
315. Знахідки імпортних бронзових виробів на території поширення лужицької культури вказує на економічні та культурні зв’язки лужицького населення з:
Середнім Подніпров’ям
316. Сучасні вчені пов’язують лужицьку культуру з:слов’янським, фракійським і германським етносами
317. Висоцька культура датується: ХІ-VIІ ст. до н.е.
318. Дослідники висоцької культури Л.Крушельницька і М.Бандрівський поділяють висоцьку культуру на:три хронологічні етапи
319. Назвіть дослідників висоцької культури:І. Шараневич, М. Грушевський, Т. Сулімірський, Л. Крушельницька, М. Бандрівський
320. Дослідження висоцької культури розпочалися розкопками: могильника у Гончарівці (Белзець) у 1930 р.
321. Назва висоцької культури походить від: поселення у с. Висоцько
322. Територія поширення висоцької культури визначається:східною частиною Львівської і західною частиною Тернопільської обл.
323. Пам’ятки висоцької культури представлені:поселеннями і могильниками
324. Основним елементом поховального обряду висоцької культури було:інгумаційні захоронення у ямах
325. Висоцька культура, яка сформувалася у контактному районі Середньої та Східної Європи, поєднує в собі:лужицькі та середньодніпровські етнокультурні елементи
326. Асортимент висоцького посуду складався з:ліпних горщиків, мисок, горняток, кухлів
327. Посуд висоцької культури мав орнамент у вигляді:проколів під вінцями і валиків з пальцевими защепами та ямками
328. Мешканці висоцької культури проживали:на поселеннях у напівземлянкових житлах
329. Основою господарства висоцьких племен було:орне землеробство і тваринництво
330. Висоцька культура змінюється культурами:скіфського часу
331.У якому році у верхів’ях Інгульця (Кіровоградська обл.) було відкрито Чорноліське городище:1949 рр.
332. Хто проводив розкопки Чорноліського городища:О. Тереножкін
333. Хто відкрив непоротівську групу чорноліської культури:Л. Крушельницька
334. Назвіть дослідників чорноліської культури: О. Тереножкін, Г. Ковпаненко, Е. Петровська, Л. Крушельницька
335. Територія поширення чорноліської культури знаходилася:Дністро-Дніпровському межиріччі та басейні Ворскли
336. На які два хронологічні етапи поділяється чорноліська культура:ранній (ХІ-ІХ ст. до н.е.) , пізній (ІХ - п. пол. VIII ст. до н.е.)
337. Пам’ятки чорноліської культури представлені:поселеннями, городищами і могильниками
338. Житла чорноліських племен – це наземні і напівземлянкові споруди площею: 60-100 м. кв.
339. У чорноліських племен переважав поховальний обряд у вигляді:трупокладення у безкурганних могильниках
340. Основою господарства чорноліської культури було:землеробство і тваринництво
341. Пастирське городище київської групи скіфського часу датується:VI-III ст. до н.е.
342. Найбільше за розмірами городище київської групи скіфського часу поблизу с.Трахтемирів (біля м. Канів) датується: VI ст. до н.е.
343. На городищі київської групи поблизу с.Трахтемирів досліджено 35 жител:наземного і землянкового типів з каркасними дерев’яними стінами обмазаними глиною
344. У яким століттям датуються неукріплені поселення у Грищинці біля Канева і Мала Салтанівка на р.Стугна: IV-III ст. до н.е.
345. Северинівське городище східноподільської групи скіфського часу датується: VI ст. до н.е.
346. Северинівське городище східноподільської групи розташоване:у середній течії Південного Бугу
347. Площа Северинівського городища східноподільської групи становить:1,5 га
348. До поховальних пам’яток скіфського часу східноподільської групи відносяться:інгумаційні поховання у курганах
349. Широко відомі Іллінецький і Новосельський кургани східноподільської групи досліджені у: 1901-1902 рр.
350. Західноподільська група скіфського часу поширена на території: Тернопільської, Хмельницької, придністровських районів Вінницької і Чернівецької областей
351. Назвіть дослідників західноподільської групи скіфського часу:Г. Мелюкова, І. Шовкопляс, Є Максимов, І Свєшніков
352. Західноподільські пам’ятки датуються за знахідками античних амфор:VI-IV ст. до н.е.
353. Вкажіть час проведення розкопок групи курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької області:1947-1951 рр.
354. Хто з археологів проводив розкопки курганів західноподільської групи біля с.Лука-Врублівецька Хмельницької обл.:І.Г. Шовкопляс,Є.В. Максимов.
355. Основою господарства західноподільської групи скіфського часу було: землеробство і тваринництво
356. Яка група пам’яток скіфського часу поширена у Рівненській, на півночі Хмельницької і Житомирській областях: волинська локальна група
357. У Житомирській області поселення волинської групи скіфського часу досліджували: С.С.Березанська, М.М.Шмаглій, В.К.Гончарав
358. Яким часом датується могильник волинської групи біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: др. пол. VII – п. пол. VI ст. до н.е.
359. Хто проводив розкопки могильника волинської групи скіфського часу біля с. Могиляни Острозького р-ну Рівненської обл.: М. Смішко
360. На Волині в період скіфського часу переважали поховання у вигляді:трупоспалення із захороненнями у керамічних урнах
VII. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза
361. Яким часом датуються найдавніші вироби із метеоритного заліза: IV–ІII тис. до н.е.
362. Найраніше видобування і оброку рудного заліза зафіксовано на території: Закавказзі та на сході Малої Азії
363. Заміна бронзи залізом на території України почалася приблизно у: ХІ–ІХ ст. до н. е.
364. Поширення заліза у племен і народів Південно–Східної Європи припадає на: ІХ – середина VІІ ст. до н. е.
365. Раннім залізним віком на території України археологи вважають час: VII ст. до н. е.– V ст. н. е.
366. Передскіфський період в історії України: ІХ–VII ст. до н. е.
367. Яка культура (культури) заселяла степову зону України у ІХ –VII ст. до н.е.: кіммерійська
368. Яка культура у ІХ–VII ст. до н. е. заселяла південні території лісостепової зони України на обох берегах Дніпра: чорноліська
369. Які культури існували у передскіфський період на території Західного Побужжя і Надстир’я (Волино-Подільське пограниччя і Західна Волинь):висоцька і лужицька
370. Населення якої культури проживало на території Молдови, Середнього Подністров’я і Північної Буковини у ІХ–VII ст. до н. е.:фракійського гальштату
371. Основа господарства скіфів базувалася на: скотарстві
372. Хто з античних авторів залишив детальні описи Скіфії:Геродот
373. Назвіть дослідників скіфських старожитностей:І. Забєлін, М. Веселовський, О. Тереножкін, Б. Мозолевський
374. У котрому році М.І.Веселовським був розкопаний скіфський курган Солоха поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької обл.: 1912–1913 рр.
375. У котрому році І.Є.Забєлін проводив дослідження скіфського кургану Чортомлик: 1862–1863 рр.
376 Поховання скіфів здійснювалося за обрядом:інгумації у курганних могильниках
377. В якій із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Чортомлик: Дніпропетровська
378. Яким століттям датуються поховання у скіфському кургані Чортомлик:IV ст. до н. е.
379. Коли Б.М. Мозолевським було досліджено скіфський курган Товста Могила: 1971 р.
380. На території якої із сучасних областей України знаходиться скіфський курган Товста Могила:Дніпропетровська
381. У якому кургані було знайдено унікальну золоту пектораль із сценами скіфського побуту: Товста Могила
382. У якому кургані було знайдено золотий гребінь із сценою боротьби скіфів:Солоха