Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Злочини проти безпеки особи

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 28Следующая ⇒

№ 396.

Зараження венеричною хворобою тягне кримінальну відповідальність лише в тому випадку, якщо воно вчинене:

-неодноразово;

-стосовно жінки, яка за відомо для винного знаходиться у стані вагітності;

-особою, попередженою про кримінальну відповідальність за поширення венеричної хвороби;

+особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;

-з метою помсти.

№ 397.

Яке з наведених тверджень є правильним?

-в КК є перелік венеричних хвороб, за зараження якими встановлена кримінальна відповідальність;

-кримінальна відповідальність встановлена за завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою лише через статеві зносини;

+за ухилення від лікування венеричної хвороби кримінальна відповідальність не встановлена;

-встановлена кримінальна відповідальність будь-якого суб'єкта за розголошення відомостей про захворювання іншої особи венеричною хворобою;

-зараження венеричною хворобою є однією з ознак тілесного ушкодження.

№ 398.

Яке з наведених тверджень є правильним?

+проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-незаконне проведення лікарем аборту не тягне кримінальної відповідальності;

-при кваліфікації незаконного проведення аборту враховується вік потерпілої;

-в КК як способи примушування жінки до вчинення аборту названі насильство, погроза, розголошення відомостей, які ганьблять потерпілу;

-ставлення до кваліфікуючих ознак незаконного проведення аборту виражається в прямому або непрямому умислі.

№ 399.

Яке з наведених тверджень є правильним?

-ставлення до кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці виражається в прямому або непрямому умислі;

-кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для житті стані, настає лише тоді, якщо внаслідок цього сталася смерть потерпілого;

-ненадання допомоги близьким родичам не тягне кримінальної відповідальності;

+кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальна шкода потерпілому не заподіяна;

-за ненадання допомоги хворому медичним працівником кримінальну відповідальність несуть лише лікарі незалежно від того, чи перебувають вони при виконанні трудових чи службових обов'язків.

№ 400.

В яких відповідях вказані суб'єкти простого виду злочину «Незаконне проведення аборту»?

-медична сестра;

-акушер;

-особа, яка не має медичної освіти;

+особа, яка не має спеціальної медичної освіти;

-особа, яка не має належної підготовки.

№ 401.

Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?

-лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;

+відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;

-відомості, що становлять медичну інформацію на відміну від відомостей, що становлять лікарську таємницю не є конфіденційною інформацією про особу;

-факт звернення за медичною допомогою не є лікарською таємницею;

-встановлений хворому діагноз не є лікарською таємницею.

№ 402.

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним відношенням винного до наслідків у вигляді смерті людини

-„Залишення в небезпеці”;

- „Ненадання допомоги хворому медичним працівником”;

- „Умисне тяжке тілесне ушкодження”;

-„Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником”.

+„Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги”.

№ 403.

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються умисним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини, що є ознакою основного чи кваліфікованого складу відповідного злочину?

-„Умисне тяжке тілесне ушкодження”, що спричинило смерть потерпілого;

-„Залишення в небезпеці”, що спричинило смерть потерпілого;

+„Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

+„Посягання на життя державного діяча”;

+„Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

№ 404.

Які з нижчеперелічених злочинів характеризуються необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

-„Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

-„Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

-„Посягання на життя державного діяча”;

+„Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки”;

-„Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

№ 405.

-„Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

-„Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

-„Посягання на життя державного діяча”;

-„Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”;

+„Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.

№ 406.

+„Забруднення атмосферного повітря”;

-„Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

-„Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

-„Посягання на життя державного діяча”;

№ 407.

Яке(-і) з наведених тверджень, що стосує(-ю)ться злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких полягають у настанні смерті людини (людей), є правильними?

-відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я особи”;

-злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

-у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;

-відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;

+у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об’єктом.

№ 408.

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Залишення в небезпеці” є правильними?

-суб’єкт „Залишення в небезпеці” як і „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” – загальний;

-залишення в небезпеці новонародженого його матір’ю, за її умисного відношення до настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, становить кваліфікований склад злочину „Залишення в небезпеці” (ч.2 ст.135 КК);

-настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як: „Залишення в небезпеці” за ч.1 ст.135 та „Вбивство через необережність” за ч.1 ст.119;

+однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник.

№ 409.

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильними?

+настання смерті залишеного в небезпеці потерпілого потрібно кваліфікувати як: „Залишення в небезпеці, що спричинило смерть потерпілого” за ч.3 ст.135 без посилання на ч.1 ст.119 „Вбивство через необережність;

-склад злочину „Залишення в небезпеці” відрізняється від складу злочину „Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” за ознаками потерпілого;

-норма про „Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей” на відміну від норми про „Залишення в небезпеці” застосовується тоді, коли потерпілий на момент вчинення суспільно небезпечного діяння винним перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження;

-суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка знала про те, що вона є носієм відповідного вірусу.

№ 410.

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Насильницьке донорство” та „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, є правильними?

+однією з ознак, що відрізняють „Насильницьке донорство” від „Умисного тяжкого тілесного ушкодження” є те, що забраний у потерпілого об’єм крові не призвів до небезпечної для життя втрати крові потерпілим;

-умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом обману;

-умисне тяжке тілесне ушкодження так само, як і насильницьке донорство може вчинятись шляхом зловживання довірою;

-зміст кваліфікуючої ознаки насильницького донорства – вчинення його щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, тотожний змісту однієї з ознак тяжкого тілесного ушкодження – небезпечність для життя в момент заподіяння;

-і насильницьке донорство і умисне тяжке тілесне ушкодження характеризуються тим, що кожному з цих складів злочинів властива ознака – небезпечність для життя в момент заподіяння.

№ 411.

Які положення, що стосуються поняття лікарської таємниці як предмета відповідного злочину, є правильними?

-лікарською таємницею є будь-які відомості про особу пацієнта;

+відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;

+факт звернення за медичною допомогою є лікарською таємницею;

-встановлений хворому діагноз є лікарською таємницею.

№ 412.

Які положення, що стосуються співвідношення складів злочинів „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” і „Неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків”, є неправильними?

-у названих складах злочинів збігається зміст суспільно небезпечного діяння: ненадання допомоги хворому суб’єктом злочину і невиконання суб’єктом злочину своїх професійних обов’язків;

-у названих складах злочинів збігаються ознаки спеціального суб’єкта, в частині медичного працівника;

-названі склади злочинів неможливо відрізнити за фактом настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких наслідків для потерпілого, бо в першому з названих складів злочинів ці наслідки названі як ознака кваліфікованого складу злочину, а в другому – як ознака основного складу злочину;

-названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками потерпілого, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка не перебуває в небезпечному для життя стані;

+названі склади злочинів можна відрізнити за ознаками спеціального суб’єкта, яким у складі „Ненадання допомоги хворому медичним працівником” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти, а у складі „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” – особа, яка має вищу медичну освіту і відповідну спеціалізацію.

№ 413.

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”, є правильними?

-вчинити зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, може лише особа, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу;

-відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли потерпілий захворів на відповідну хворобу;

-відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає лише тоді, коли у потерпілого з’явилися клінічні прояви хвороби, збудником якої її заразили;

+відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, настає тоді, коли потерпіла особа не стала носієм відповідного вірусу;

-спеціальним суб’єктом „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є медичний або фармацевтичний працівник, які самі не є носіями відповідних інфекцій.

№ 414.

Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?

-суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – загальний;

+суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;

-способом вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації є насильство;

-торгівля органами або тканинами людини завжди тягне кримінальну відповідальність;

-кримінальну відповідальність тягне торгівля органами або тканинами будь-якого біологічного походження.

№ 415.

Які положення, що стосуються кваліфікації „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини”, є правильними?

+вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом обману, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

-вбивство особи з метою вилучення її органів або тканин для подальшої їх трансплантації, кваліфікується як „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” за ч.2 ст.143 КК України;

-диференціація відповідальності за вчинення злочину „Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини” не ставиться в залежність від особливостей потерпілого;

- вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини за відповідною частиною ст.143 КК України;

-вилучення у людини її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинене шляхом насильства, за наявності усіх необхідних ознак кваліфікується як насильницьке донорство за відповідною частиною ст.144 КК України.

№ 416.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»?

+Ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» містить три основних і один кваліфікований склади злочину.

-Об’єктом складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є здоров’я особи;

-Суб’єктом усіх складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є спеціальний суб’єкт: особа, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;

-Суб’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» характеризується умисною виною;

-Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», містить такий суспільно небезпечний наслідок як зараження потерпілого відповідним вірусом;

№ 417.

+Знаряддя є обов’язковою ознакою усіх складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»;

+Суб’єкт кваліфікованого складу злочину, передбаченого ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» - спеціальний: особа, яка знала, що вона є носієм цього вірусу;

+Основним безпосереднім об’єктом кваліфікованого складу злочину, передбаченого ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є безпека особи.

-Усі наведені відповіді є правильними;

№ 418.

-Знаряддям складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є лише вірус імунодефіциту людини;

-Знаряддям складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є предмети, якими вірус імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини, безпосередньо потрапляє в організм потерпілого;

+Знаряддям складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є, зокрема, вірус невиліковної інфекційної хвороби, небезпечної для життя людини;

-Знаряддя не є ознакою складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»;

+Засіб не є ознакою складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»;

№ 419.

-Суб’єктивна сторона складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» характеризується мотивом – призвести до зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

-Свідоме поставлення в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини може бути вчинене лише спеціальним суб’єктом;

+Суб’єкт умисного зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини – загальний;

+ Родовим об’єктом складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є життя і здоров’я особи;

-Суспільно небезпечне діяння усіх складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» полягає у зараженні потерпілого цим вірусом.

№ 420.

+Родовим об’єктом складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є життя і здоровя особи;

-Усі наведені відповіді є правильними;

№ 421.

Яка (які) із відповідей є правильними?

-Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби є спеціальним видом зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

-Невдала спроба умисного зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини потребує кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» як свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини;

-Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби є спеціальним видом умисного тяжкого тілесного ушкодження;

-Зараження венеричною хворобою є спеціальним видом зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

+Жодна із наведених відповідей не є правильною;

№ 422.

Яка (які) із відповідей є правильними?

+Невдала спроба умисного зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини потребує кваліфікації як замах на умисне зараження за ч. 4 ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» та відповідною частиною ст. 15 КК України «Замах на злочин»;

-Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, необхідно кваліфікувати як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння;

+Необережне зараження вірусом імунодефіциту людини тягне кримінальну відповідальність за ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» за умови, що винний знав про те, що він є носієм цього вірусу;

-Смерть потерпілого від умисного зараження вірусом імунодефіциту людини потребує додаткової кваліфікації за ст. 115 КК України «Умисне вбивство»

-Форма вини значення для кваліфікації скоєного за ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» значення не має;

№ 423.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби»?

-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» загальний;

-Суб’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» характеризується умисною формою вини;

+Родовим об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є життя і здоровя особи;

-Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» містить лише такі ознаки, як суспільно небезпечне діяння та суспільно небезпечний наслідок;

+Кримінальну відповідальність за злочин, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», диференційовано за ознакою потерпілого;

№ 424.

+Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» спеціальний;

+Суб’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» характеризується необережною формою вини;

-Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є життя і здоровя особи;

+Спеціальним суб’єктом злочину передбаченого ст. 131 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» є медичний, фармацевтичний або інший, уповноважений дотримуватися відповідних правил працівник;

№ 425.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Зараження венеричною хворобою»?

+Основним безпосереднім об’єктом зараження венеричною хворобою є безпека особи;

-Суб’єкт «Зараження венеричною хворобою» – загальний;

-Суб’єктивна сторона злочину «Зараження венеричною хворобою» характеризується необережною формою вини;

-Потерпілий не є ознакою жодного із складів злочинів, передбачених ст. 133 КК України «Зараження венеричною хворобою»

-Усі наведені відповіді правильні;

№ 426.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Незаконне проведення аборту»?

-Суб’єкт усіх складів злочинів, передбачених ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту» - спеціальний;

-Суспільно небезпечним наслідком незаконного проведення аборту є смерть плоду;

-Додатковим обов’язковим об’єктом незаконного проведення аборту є життя ненародженої дитини;

-Кримінальну відповідальність за незаконне проведення аборту диференційовано за ознакою потерпілого від злочину;

+ Особа, яка має спеціальну медичну освіту не може бути суб’єктом злочину передбаченого ч. 1 ст. 134 «Незаконне проведення аборту»

№ 427.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Незаконне проведення аборту»?

+Суб’єкт незаконного проведення аборту, що спричинило смерть потерпілої особи – загальний;

+Ознакою об’єкта злочину, передбаченого ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту» є потерпілий – вагітна жінка;

-Суб’єктивна сторона незаконного проведення аборту характеризується корисливим мотивом – одержання винагороди за незаконну операцію;

-Об’єктивна сторона жодного із складів злочинів, передбачених ст. 134 КК України «Незаконне проведення аборту» не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;

-Жодна з наведених відповідей не є правильною;

№ 428.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Проведення операції переривання вагітності, вчинене медичним працівником, який не має спеціальної медичної освіти необхідно кваліфікувати за ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»;

- Проведення аборту у неповнолітньої потерпілої потребує додаткової кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»

+Проведення аборту всупереч волі потерпілої особи кваліфікується як «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;

+Незаконне проведення аборту особою, яка має спеціальну медичну освіту не тягне кримінальної відповідальності, якщо це не спричинило суспільно небезпечних наслідків;

-Жодна із наведених відповідей не є правильною;

№ 429.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?

-Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є життя особи;

-Потерпілий не є ознакою жодного із складів злочинів, передбачених ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»;

+Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» не містить суспільно небезпечних наслідків;

-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці», загальний;

+Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується умисною формою вини;

№ 430.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину «Залишення в небезпеці»?

+Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є безпека особи;

+Однією із ознак потерпілого від злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є небезпечний для життя стан особи;

-Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками та причиновим звязком;

+Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» - спеціальний;

-Усі наведені відповіді правильні;

№ 431.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці»?

-Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є поставлення потерпілого в небезпечний для здоровя стан;

+Однією із ознак суб’єкта складу злочину, передбаченого ст. 135 КК України «Залишення в небезпеці» є обов’язок піклуватися про потерпілого;

-Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці виключається у разі, якщо винний мав можливість надати допомогу потерпілому;

+Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці матірю своєї новонародженої дитини виключається у разі обумовлення цих дій післяпологовим станом жінки;

-Особливо кваліфікований вид залишення в небезпеці не містить ознаки суспільно небезпечних наслідків;

№ 432.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані, відрізняються, зокрема, за ознакою потерпілого;

+Залишення в небезпеці малолітнього, як і ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, тягне кримінальну відповідальність за сам факт ненадання допомоги відповідним суб’єктом;

+Залишення в небезпеці і ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані відрізняються, зокрема, за ознаками суб’єкта злочину;

-Ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене медичним працівником, кваліфікується як залишення в небезпеці, оскільки медичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;

-Основний склад злочину залишення в небезпеці, за конструкцією обєктивної сторони, належить до злочинів з усіченим складом;

№ 433.

Яка (які) із відповідей є правильною?

-Ненадання допомоги малолітньому, який перебуває в небезпечному для життя стані, потребує кваліфікації за ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоровя дітей»

-Ненадання допомоги хворому, який перебуває в небезпечному для життя стані, вчинене фармацевтичним працівником, кваліфікується к залишення в небезпеці, оскільки фармацевтичний працівник зобов’язаний надавати допомогу, будь-якій особі яка її потребує, перебуваючи в небезпечному для життя стані;

-Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків залишення в небезпеці, виключає кримінальну відповідальність;

+ Відсутність відповідних суспільно небезпечних наслідків ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, виключає кримінальну відповідальність особи, крім випадків, коли потерпілим від злочину є малолітній;

-Жодна із наведених відповідей не є правильною;

№ 434.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані»?

+Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» загальний;

+Кримінальну відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані диференційовано, зокрема, за ознакою потерпілого;

-Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» включає суспільно небезпечні наслідки;

-Суб’єктивна сторона основного складу злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані характеризується умисною формою вини;

-Основним безпосереднім об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 136 КК України «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» є життя особи;

№ 435.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей»?

+Об’єктивна сторона усіх складів злочинів, передбачених ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» характеризується настанням суспільно небезпечних наслідків;

-Кримінальну відповідальність за злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» диференційовано за ознакою потерпілого;

+Потерпілим від злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є неповнолітня особа;

-Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» загальний;

-Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 137 КК України «Неналежне виконання обов’язків, щодо охорони життя та здоров’я дітей» є безпечна для життя і здоров’я дитини діяльність навчально-виховних установ;

№ 436.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність»?

+ Суспільно небезпечним діянням у складі злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу;

- Спеціальним суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» є винятково особа, яка не має медичної освіти;

+Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» не може бути особа, яка не має спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту, для зайняття відповідним видом медичної діяльності;

-Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 138 КК України «Незаконна лікувальна діяльність» характеризується умисною формою вини;

- Кримінальну відповідальність за незаконну лікувальну діяльність диференційовано за ознакою суб’єкта злочину;

№ 437.

Яка (які) із наведених відповідей є правильною?

- Умисне заподіяння смерті потерпілому в результаті незаконної лікувальної діяльності потребує кваліфікації за сукупністю, як незаконна лікувальна діяльність та умисне вбивство;

- Усі випадки незаконного проведення операції штучного переривання вагітності потребують кваліфікації як незаконна лікувальна діяльність;

+ Не підлягає кримінальній відповідальності за незаконну лікувальну діяльність особа, яка здійснює лікувальну діяльність без спеціального дозволу, проте має належну медичну освіту;

+ Якщо в результаті незаконної лікувальної діяльності тяжких наслідків для хворого не настало, винна особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за незаконну лікувальну діяльність;

- Кримінальну відповідальність тягне лише систематичне заняття незаконною лікувальною діяльністю за наявності всіх інших необхідних ознак складу злочину;

№ 438.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником»?

+Спеціальним суб’єктом цього злочину є лише медичний працівник;

-Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає у ненаданні медичної допомоги, а також у неналежному наданні медичної допомоги;

- Безпосереднім об’єктом цього складу злочину є життя людини;

+ Основний склад злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником», за конструкцією об’єктивної сторони є формальним;

+ Суб’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 139 КК України «Ненадання допомоги хворому медичним працівником» характеризується прямим умислом;

№ 439.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»?

+Спеціальним суб’єктом цього злочину є медичний або фармацевтичний працівник;

+Суспільно небезпечне діяння у цьому складі злочину полягає не лише у невиконанні професійних обов’язків, а й у неналежному їх виконанні;

- Кримінальну відповідальність за цей злочин не диференційовано в залежності від ознак потерпілого;

+ За конструкцією об’єктивної сторони, усі склади злочинів, передбачені ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» є матеріальними;

-Усі наведені відповіді є правильними;

№ 440.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 141 КК України «Порушення прав пацієнта»?

- Суспільно небезпечне діяння в цьому складі злочину полягає, зокрема, в недотриманні прав пацієнта на безоплатну медичну допомогу;

+ Спеціальним суб’єктом цього злочину може бути лише медичний працівник;

- Потерпілим від цього злочину може бути не лише пацієнт, а й неповнолітня або недієздатна особа;

- З суб’єктивної сторони цей склад злочину характеризується винятково умисною формою вини;

+ Альтернативним суспільно небезпечним наслідком цього складу злочину є, зокрема, смерть потерпілого;

№ 441.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано особливості кваліфікації злочину, передбаченого ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною»?

- У разі проведення дослідів у формі клінічних випробувань лікарських засобів скоєне слід кваліфікувати, як незаконне проведення дослідів над людиною;

- Ненадання допомоги хворому медичним працівником, з метою дослідити перебіг захворювання, якщо це спричинило смерть потерпілого необхідно кваліфікувати, як ненадання допомоги хворому медичним працівником;

-Суб’єктами незаконного проведення дослідів над людиною можуть бути винятково медичні працівники;

+Вилучення у людини тканин, з метою проведення дослідів, кваліфікується, як незаконне проведення дослідів над людиною;

+ Кримінальна відповідальність за ст. 142 КК України «Незаконне проведення дослідів над людиною» настає за незаконне проведення, зокрема, медико-біологічних дослідів над людиною;

№ 442.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини»?

-Суб’єктом усіх складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є винятково медичний працівник;

- Суспільно небезпечні діяння складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не передбачають незаконної торгівлі органами або тканинами людини;

- Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» є різновидом злочинної організації;

+ Способами вилучення у людини органів або тканин у КК України названо: примушування, обман, використання безпорадного стану, матеріальної чи іншої залежності потерпілого;

+Предметом цього злочину є органи або тканини людини;

№ 443.

-Потерпілим від цього злочину може бути лише пацієнт, який перебуває на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі;

+Транснаціональна організація, передбачена у ч. 5 ст. 143 КК України «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини» не може існувати у формі злочинної організації;

- Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є життя особи;

+ Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується винятково прямим умислом;

- Місцем вчинення цього злочину є лікувальний заклад або науково-дослідна лабораторія;

№ 444.

У якій (яких) із відповідей правильно охарактеризовано кваліфікацію насильницького донорства?

+Вилучення у потерпілого шляхом насильства будь-якого органу необхідно кваліфікувати як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-Вилучення у потерпілого шляхом насильства тканин необхідно кваліфікувати як насильницьке донорство;

- Вилучення у потерпілого крові в такому обсязі, який не загрожує життю, слід кваліфікувати як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за негативною ознакою відсутність небезпеки для життя в момент заподіяння;

+ Зараження потерпілого вірусом імунодефіциту людини, внаслідок насильницького вилучення у нього крові, з метою використання її для донорства, потребує кваліфікації за сукупністю: за ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби» та за ст. 144 «Насильницьке донорство»;

-Насильницьке донорство є спеціальним видом порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини;

№ 445.

Яка (які) із відповідей є правильною?

+У розділі ІІ Особливої частини КК України, відповідальність за розголошення певних відомостей передбачена тільки в двох статтях;

- Спеціальним суб’єктом розголошення лікарської таємниці є винятково медичний працівник;

+ Суб’єкт розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини – спеціальний;

- Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини потребує кваліфікації за ст. 140 КК України «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником»;

-Предметом злочину незаконне розголошення лікарської таємниці є медична документація;

№ 446.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Залишення в небезпеці” є правильним (-и)?

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану;

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Залишення в небезпеці” є корисливий або інший особистий мотив;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник;

-„Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, як “Вбивство через необережність” та “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 1 ст. 119, ч. 3 ст. 135 КК України);

+„Залишення в небезпеці”, внаслідок якого настала смерть, слід кваліфікувати лише як “Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи” (ч. 3 ст. 135 КК України).

№ 447.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) кримінальної відповідальності за “Неналежного виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є правильним (-и)?

+ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути лише необережним;

-ставлення винного до тяжких наслідків, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” може бути як умисним, так і необережним;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” є особа, яка має вищу медичну освіту;

-суб’єкт складу злочину „Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” - загальний;

-під тяжкими наслідками, які є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони основного складу злочину “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником” слід розуміти лише смерть хворого.

№ 448.

Яке (-і) положення, що стосується (-ються) злочинів, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, є правильним (-и)?

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;

-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;

+у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 449.

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби” є особа, яка має спеціальну медичну освіту;

-ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути лише умисним;

+ставлення винного до зараження потерпілого венеричною хворобою може бути як умисним, так і необережним;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби;

-зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, вчинене медичним працівником, кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження.

№ 450.

-суб’єкт основного і кваліфікованого складів “Незаконного проведення аборту” - загальний;

+у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;

-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за проведення операції штучного переривання вагітності;

-проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;

-спеціальним суб’єктом „Залишення в небезпеці” є медичний або фармацевтичний працівник.

№ 451.

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є мета – задоволення статевих потреб;

-обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони “Зараження венеричною хворобою” є особистий мотив;

-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як необережне тяжке тілесне ушкодження;

-спеціальним суб’єктом „Зараження венеричною хворобою” є медичний або фармацевтичний працівник.

№ 452.

-проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне вбивство малолітнього;

-спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є медичний, або фармацевтичний працівник;

-у чинному КК України не передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має спеціальної медичної освіти.

№ 453.

-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має медичної освіти;

-суб’єктом основного складу “Незаконного проведення аборту” є особа, яка не має вищої медичної освіти;

+спеціальним суб’єктом складу злочину „Залишення в небезпеці” є особа, яка зобов’язана була піклуватися про потерпілого і мала змогу надати їй допомогу, а також особа, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан;

-у чинному КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від невиліковної інфекційної хвороби.

№ 454.

-за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до формальних складів злочинів;

-ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” є умисним;

-у чинному КК України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини;

+за конструкцією об’єктивної сторони “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” (ст. 136 КК України) відноситься до матеріальних складів злочинів.

№ 455.

+ставлення винного до наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень у складі злочину “Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані” може бути лише необережним;

-суб’єкт „Залишення в небезпеці” - загальний;

-у чинному КК України не передбачено кримінальної відповідальності за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 456.

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише умисне;

+ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи лише необережне;

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи може бути і умисним і необережним;

-ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров’я особи, немає жодного значення для кваліфікації злочинів;

-жодна з відповідей не є правильною.

№ 457.

-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяна реальна шкода;

-кримінальна відповідальність за “Залишення в небезпеці” настає лише тоді, коди потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження або смерть;

+у чинному КК України yt передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування вірусу імунодефіциту людини.

№ 458.

+у чинному КК України не встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.

№ 459.

В якій відповіді правильно названо умови настання кримінальної відповідальності за погрозу вбивством?

-погрозу вбивством слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність, також і у разі, якщо потерпілий не сприймав погрозу як реальну;

+особа не підлягає кримінальній відповідальності за погрозу вбивством, якщо ця погроза була виражена з метою необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання;

+погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну і винна особа усвідомлювала цю обставину.

№ 460.

В якій відповіді неправильно названо умови настання кримінальної відповідальності за погрозу вбивством?

+погрозу вбивством слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство;

+погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну;

+погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність, також і у разі, якщо потерпілий не сприймав погрозу як реальну;

-особа не підлягає кримінальній відповідальності за погрозу вбивством, якщо ця погроза була виражена з метою необхідної оборони від суспільно небезпечного посягання;

-погроза вбивством тягне кримінальну відповідальність лише у випадку, якщо потерпілий сприймав погрозу як реальну і винна особа усвідомлювала цю обставину.

№ 461.

Які з наведених нижче відомостей прямо названі у статтях розділу ІІ КК країни ”Злочини проти життя та здоров’я особи” як предмети відповідних злочинів?

+лікарська таємниця;

-медична інформація;

-відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження невиліковною інфекційною хворобою;

+відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;

-відомості про проведення медичного огляду на виявлення зараження венеричною хворобою.

№ 462.

Розголошення яких відомостей не тягне за собою кримінальну відповідальність за статтями розділу ІІ КК України ”Злочини проти життя та здоров’я особи”?

-лікарської таємниці;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження невиліковною інфекційною хворобою;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини;

-відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження венеричною хворобою;

+жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

№ 463.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби?

-суб’єктом цього злочину можуть бути лише медичні або фармацевтичні працівники;

-суб’єктивна сторона цього злочину характеризується як умислом так і необережністю;

-особа підлягає кримінальній відповідальності за цей злочин також і у випадку, коли в її професійні обов’язки не входило убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням;

-кримінальна відповідальність настає за зараження невиліковною інфекційною хворобою небезпечною як для життя, так і для здоров’я потерпілої особи;

+суб’єктом цього злочину є також і працівник, в професійні обов’язки якого входить убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням.

№ 464.

Яке з наведених положень неправильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби?

-суб’єктом цього злочину можуть бути не лише медичні або фармацевтичні працівники;

+суб’єктивна сторона цього злочину характеризується як умислом так і необережністю;

+особа підлягає кримінальній відповідальності за цей злочин також і у випадку, коли в її професійні обов’язки не входило убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням;

+кримінальна відповідальність настає за зараження невиліковною інфекційною хворобою небезпечною як для життя, так і для здоров’я потерпілої особи;

-суб’єктом цього злочину є також і працівник, в професійні обов’язки якого входить убезпечення потерпілого від зараження відповідним захворюванням.

№ 465.

Яке з наведених положень правильно характеризує умови настання кримінальної відповідальності за незаконне проведення аборту?

+суб’єктом основного складу злочину „Незаконне проведення аборту” може бути медичний працівник;

-якщо внаслідок незаконного проведення аборту потерпілій був спричинений тривалий розлад здоров’я, скоєне потребує додаткової кваліфікації за статтею 122 КК України „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”;

+незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть;

-незаконне проведення аборту всупереч волі жінки, що спричинило смерть потерпілої становить собою кваліфікований вид злочину „Незаконне проведення аборту”;

-незаконне проведення аборту за згодою жінки підлягає кваліфікації за статтею про умис

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8 91011 12 13 14 15 16 17 18 Следующая ⇒

Поиск по сайту: