Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Заходи процесуального примусу. Процесуально-правове регулювання заходів (санкцій) процесуального примусу здійснено



Процесуально-правове регулювання заходів (санкцій) процесуального примусу здійснено у главі 9 розділу І «Загальні положення» ЦПК України (статті 90-94). До заходів процесуального примусу згідно зі ст. 91 ЦПК належать: попередження, видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід. До однієї особи за одне й те саме правопорушення може бути застосований тільки один засіб процесуального примусу.

Попередження і видалення із залу судового засідання. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані:

· - беззаперечно виконувати розпорядження головуючого;

· - додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;

· - утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

За порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується попередження, а при повторному вчиненні зазначених дій – видалення із зали судового засідання. При повторному вчиненні таких дій перекладачем, суд оголошує перерву і надає час для його заміни (ст. 92 ЦПК). Цей захід примусу застосовується до зазначених осіб за порушення встановленого порядку під час розгляду справи і спрямовується на припинення здійснення ними права на участь у судовому засіданні. Для громадянина – позбавлення права на присутність у судовому засіданні, для сторін і третіх осіб – припинення права брати участь у розгляді судом справи, отже, і на виконання процесуальних дій, спрямованих на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Якщо з отриманням доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали (ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК).

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. В ухвалі зазначаються: ім'я особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення (ст. 93 ЦПК).

Привід відповідача і свідка. У справах про визнання батьківства, материнства суд має право, при ухиленні відповідача від проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи, постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи (ч. 2 ст, 146 ЦПК).

Процесуальний порядок приводу свідка врегульований ст. 94 ЦПК. Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ із відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про примусовий привід свідка суд постановляє ухвалу, встановленого ч. 2 ст. 94 ЦПК змісту. У ній має бути зазначено: ім'я свідка, який підлягає приводу, місце його проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди він повинен бути доставлений, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про примусовий привід свідка виконується органом внутрішніх справ за місцем проживання справи або за місцем проживання свідка, його роботи чи навчання. Особи, які не можуть бути допитані як свідки (ст. 51 ЦПК), не можуть бути піддані приводу, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої та другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів. При неможливості виконання ухвали про привід свідка особа, яка її виконує, негайно повертає ухвалу до суду через начальника органу внутрішніх справ з письмовим поясненням причин невиконання.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.