Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення -



це новий вид зобов’язань, який був розроблений ще римськими юристами. Метою цього інституту є надання захисту тій особі, яка здійснює дії в чужому інтересі і по – друге, особи, в інтересах якої мають здійснюватися відповідні дії, оскільки особливістю даних зобов’язань є те, що вони породжуються несанкціонованим втручанням у чужу сферу. Суб’єктами зобов’язань виступають:

- особа, що здійснює без доручення дії в інтересах іншої особи ( гестор);

- особа (домінус), справи якої ведуться гестором.

Дії в інтересах іншої особи без доручення повинні бути спрямовані на попередження, усунення або зменшення небезпеки настання невигідних для неї майнових наслідків.

Cт. 1161 ЦК України передбачає новий вид зобов’язань – рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної особи, майна юридичної особи.Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров’я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі. На виникнення зобов’язання відшкодувати шкоду не впливає наявність вини ( за виключенням умислу) потерпілого (рятівника).

Суб’єктами таких зобов’язань є особа, яка вчинила рятувальні дії, нею може бути фізична або юридична особа, держава у особі відповідних державних органів. Потерпілими можуть бути як дієздатні, так і обмежено дієздатні особи. Змістом цих зобов’язань є право рятувальника на відшкодування зазнаної ним шкоди і обов’язок держави відшкодувати шкоду, зазнану рятувальником у повному обсязі.

 

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р., К.,- Атіка -2003.

2. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997р.//Відомості Верховної Ради України. – 1997р. - № 24. – Ст.. 170

3. Закон України «Про державну службу» від16.12.1993р. //Відомості Верховної Ради України. – 1993р. - № 52. – Ст.. 490.

4. Цивільне право України, академічний курс, особлива частина. За ред. Я.М. Шевченко, Видавничий дім , Київ 2003.

5. Коментар до Цивільного кодексу України., Харків, Одисей, 2004

6. Бурзель Ю. Щодо встановлення верхньої межі відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди. // Право України. №3 2003р.

Тема 2. Зобов’язання з відшкодування шкоди.

Студентам необхідно знати визначення зобов’язання з відшкодування шкоди, предмет, учасники зобов’язання та підстави відповідальності. Основна функція таких зобов’язань – компенсаційно – відновлювальна, яка забезпечує особі, яка зазнала шкоди, відновлення її майнових і особистих немайнових прав і благ.

Суб’єктом відповідальності є особа, яка заподіяла шкоду ( громадянин, юридична особа).

Необхідно звернути увагу на ознаки деліктної відповідальності та підстави деліктної відповідальності.:

Студенти повинні звернути увагу на відмінності договірної відповідальності від позадоговірної.

1) позадоговірна відповідальність виникає з імперативних норм, що виключає можливість їх зміни на розсуд сторін і спрямована на боротьбу з правопорушеннями та усунення наслідків правопорушень;

2) позадоговірна відповідальність виникає із правоохоронних відносин, а договірна - із регулятивних ;

3) основним принципом деліктного зобов’язання є принцип повного відшкодування шкоди , зменшення розміру відшкодування шкоди може відбуватися як виняток і лише за рішенням суду; в договірних зобов’язаннях розмір відшкодування збитків може бути обмеженим як умовами договору так і за законом ;

4) шкода є обов’язковою умовою виникнення позадоговірної відповідальності, відповідальність за порушення договору, якщо він забезпечений неустойкою, може натупати навіть і за відсутності збитків у майновій сфері кредитора;

5) деліктні зобов’язання не знають відповідальності за чужу вину, навіть якщо батьки несуть відповідальність за шкоду , заподіяну їх неповнолітніми дітьми, має бути доказана вина батьків у правопорушенні, що сталося. Договірна відповідальність може застосовуватися до боржника з правопорушення, скоєно 3 особою ( гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником).

6) відшкодування шкоди в позадоговірних зобов’язаннях, як правило, відбувається на солідарних засадах, що викликано необхідністю створення більших гарантій відшкодування шкоди, заподіяної поза договором, у договірної – використовується часткова відповідальність, яка викликана потребою справедливого розподілу обсягів відповідальності до кожного з правопорушників відповідно до вини кожного у скоєному правопорушенні;

7) при відповідальності за договором, як і при позадоговірної відповідальності, законодавство виходить з принципу наявність вини контрагента, або особи, яка заподіяла шкоду.

Класифікація зобов’язань з відшкодування шкоди може бути проведена:

1. За суб’єктами – залежно від того, ким заподіяно шкоду , а також залежно від особи потерплого ( держава, територіальна громада, фізична чи юридична особа).

2. За об’єктом зобов’язання з відшкодування шкоди - шкода заподіяна особі чи майну потерпілого;

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.