Схарактеризувати мету і завдання спецкурсу Ґрунти світу. Об’єкт і предмет спецкурсу.
Мета: в першу чергу пізнавальна, адже предмет дає можливість отримати уявлення про усі типи, класи, види, підвиди ґрунтів на планеті. Учбовою мета є тому, що дозволяє прослідкувати закономірності між кліматичними, геологічними, орографічними особливостями певних природних зон та набором типів ґрунтів даної території, що є важливим для кожного ґрунтознавця, з метою отримання загально ґрунтознавчих знань, можливості їх використання у власній науковій діяльності.
Завдання: завданням курсу є набуття студентами універсальних знань, вивчення поширення певних типів ґрунту, в залежності від їхнього географічного положення, вивчення характеристик, основних показників ґрунтів різних природних зон, закономірності їх поширення, їх придатність до використання, і його способи, сучасний їх стан, потреби в антропогенному втручанні, природний потенціал.
Об’єктом спецкурсу є, власне, ґрунти Світу.
Предмет – ґрунтовий покрив планети Земля, закономірності поширення, вивчення географії, у відповідності із широтною зональністю, висотною поясністю, іншим природно-географічним чинникам притаманним певному регіонові світу.
Місце Ґрунтів світу в системі ґрунтознавчих і географічних наук.
«Ґрунти світу» є спеціальним курсом, що визначає для нього міждисциплінарне місце в системі наук. Адже, при описі певного ґрунту, використовуються знання, засвоєні з багатьма іншими науками (фізична географія, ґрунтознавство хімія та фізика ґрунтів, морфологія ґрунтів, геоморфологія, геологія, кліматологія… ), враховуються всі можливі аспекти формування даного ґрунту в конкретних умовах. Це важлива позиція для науки, яка дає можливість бути предметом загального розвитку, джерелом досвіду та прикладу, цікавої корисної інформації.
Етапи вивчення ґрунтів світу.
Є такі періоди: І-йДодокучаєвський період, який не має чіткого початку, лишень, чітку межу свого перелому 1880-го року, у зв’язку із появою вчень Докучаєва. Це період фундаментальних, дещо, приблизних концепцій. ІІ-йДокучаєвський період з 1880 до 1920-х років, який став періодом створення перших чітких концепцій, законів, перших загальних ґрунтових карт. ІІІ-й Період поширення і розвитку Докучаєвських ідей (1920-1945рр.) це період певного удосконалення існуючих вчень, створення перших шкіл, дослідження різними вченими. IV-йПеріод інтенсивної регіональної інвентаризації ґрунтових ресурсів (1945-1960рр.) інтенсивного розвитку різного плану досліджень, накопичення і зведення великої кількості матеріалів. V-йПеріод узагальнення робіт по ґрунтових континентах і світу в цілому (1960-1975рр.) створення наповненіших карт континентів за опрацьованими даними, виробіток теоретичних принципів. VI-й Період поглиблення знань (триває з 1975 року) . «Ґрунти світу» набули найінтенсивнішого розвитку та найцінніших результатів у ІІ половині ХХ століття, у повоєнний період.
Додокучаєвський період вивчення ґрунтів світу.
До 1880 року. Період регіональних досліджень, картографічних робіт на основі агрогеологічних концепцій при відсутності загальних теоретичних уявлень про ґрунтовий покрив світу і закономірності поширення. цей період не можна не виділяти, адже він був поштовхом для виникнення наступних, виправлення помилок, їх аналізу та пошуку правильних відповідей.
Докучаєвський період вивчення ґрунтів світу.
З 1880 до 1920 років охоплює доволі великий проміжок часу, протягом якого створювались перші концепції про ґрунтовий покрив світу на основі докучаєвського закону зональності ґрунтів і вчень про фактори ґрунтоутворення, створення перших ґрунтових карт земної кулі. В часі цього періоду, звісно, не обійшлось без хибних тверджень, проте створилась вже певна база напрацювань, фундамент для подальшого розвитку вчення про ґрунти світу.
Період поширення і розвитку докучаєвських знань.
З 1920 до 1945 року період поширення докучаєвських концепцій, вчення про ґрунт, створення ґрунтознавчих шкіл в різних країнах. Також, це період розвитку ґрунтово-картографічних і ґрунтово-генетичних досліджень в метрополіях і колоніях, створення карт ґрунтів країн і окремих континентів. Загальна реґіоналізація матеріалів на карті ґрунтів світу, на основі концепцій зональності і вчення про фактори ґрунтоутворення. Цей період можна назвати вже, власне, науковим, адже тут спостерігаються дуже вагомі науково підкріпленні напрацювання дослідження. цей період дав багато вагомих результатів для майбутніх досліджень.