Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Групова злочинність неповнолітніх



Сьогодні для злочинності неповнолітніх найбільш характерною є групова злочинність. Частка неповнолітніх, що скоюють злочини у складі груп, перевищує 60%. Велику небезпеку представляє участь підлітків в злочинній діяльності спільно з дорослими.

Причинами високого рівня групової злочинності неповнолітніх є:

- несправедливе майнове розшарування суспільства

- відносне зубожіння широких верств населення;

- загальна психологічна напруженість в суспільстві;

- невизначеність перспектив подальшого його розвитку;

- перегляд етичних норм і цінностей, загальноприйнятої картини історії і культури;

- моральний і правовий нігілізм;

- звуження можливостей молоді в залученні до соціально корисної діяльності, задоволенні своїх потреб і інтересів за допомогою інституційних форм.

Умовами, що сприяють зростанню групових злочинів неповнолітніх, виступають:

- неорганізованість сфери дозвілля у життєдіяльності підлітків;

- бездоглядність;

- відсутність своєчасної і ефективної профілактичної дії;

- слабка реакція на факти передзлочинної і злочинної поведінки неповнолітніх і їхніх дорослих співучасників;

- криза системи кримінальних покарань і ресоціалізації раніше засуджених.

Для них характерне прагнення здаватися дорослими. При цьому неадекватним виразом такого прагнення може з'явитися здійснення протиправного вчинку.

Більше 30% неповнолітніх, що вчинили злочини, ніде не вчилися і не працювали, причому спостерігається тенденція зростання числа непрацюючих учасників злочинів.

Важливою є і проблема дозвілля. Як правило, вільного часу в неповнолітніх правопорушників в 2-3 рази більше, ніж в їхніх законопослішних однолітків. В той же час згідно результатів окремих досліджень у міру збільшення вільного часу інтереси підлітків деформуються і набувають негативний відтінок. Більше того, чим більше вільного часу, тим вище вірогідність здійснення правопорушень. Саме в сфері дозвілля підлітки скоюють більшість злочинів.

Соціальні і психологічні особливості особи неповнолітніх грають особливу роль при формуванні неформальних угрупувань.

Серед створюваних неповноліттями груп психологи виділяють просоціальні, соціально індиферентні і антисоціальні. При цьому угрупування з явно асоціальною спрямованістю об'єднують не більше 10% молоді. Решту 90% - це резерв, який поповнює асоціальні угрупування або протистоїть їм.

Психологічні особливості підлітка диктують форму поведінки: він не може знаходитися в ізоляції і шукає групу, в якій був би рівним. Сім'я, навіть найблагополучніша, не може повною мірою компенсувати неповнолітньому таку групу.

В неформальних угрупуваннях діють специфічні негативні способи самоутвердження неповнолітніх, у тому числі: невиконання основних соціальних обов'язків; невиконання прийнятих в суспільстві стандартів поведінки; аморальна поведінка; здійснення правопорушення.

Психологи затверджують, що анонімність дій в угрупуванні тягне розмивання особистої вини. Тому неповнолітні відчувають себе в ньому комфортно, вони мають можливість "виплеснути" негативну енергію, що нагромадилася, і при цьому не відчувають яких-небудь етичних терзань.

У свою чергу, неформальне злочинне угрупування неповнолітніх - це стійке об'єднання осіб, схильних до агресивної протиправної поведінки, з елементами вертикальної чіткої структури, має дорослу людину із злочинним минулим в якості або консультанта, або, що значно рідше, повноправного керівника. В такі угрупування об'єднуються неповнолітні з клеймом "соціального аутсайдерства".

До речі, "війни" між різними об'єднаннями неповнолітніх - єдина можлива форма існування угрупувань з асоціальною спрямованістю. Головна ідея таких масових бійок - це захист "своїх" від "чужих.

 

Подростки и молодежь чаще интегрированы в субкультурные группы, чем взрослые. Это объясняется и естественным стремлением объединиться в условиях «заброшенности» и недружелюбия мира взрослых, и поисками столь значимых для молодежи дружеских и сексуальных контактов и привязанностей, и пониманием ровесников при непонимании взрослыми и т. п. Для криминогенных групп особенно характерными чертами являются внушаемость и конформизм. Выходят члены «стай», как правило, из конфликтных семей. А отсюда — примитивный уровень мышления. В группировке подросток проходит своеобразную школу ложного коллективизма, риска, романтики, подлости и жестокости. Здесь его поддерживают материально, убеждают, что он «все может». Такие «стаи» обоснованно называют молодежными бандами. У нас довольно длительное время массовые драки подростков, их жестокость и вандализм наивно считали «мальчишескими» шалостями, принимали за этакую молодецкую забаву, которой будто бы издавна «славилась» Русь. В результате жестко организованные уголовниками группировки называли группами «трудных подростков», которые «сегодня подерутся, а завтра помирятся». Но сегодня нередко эти драки не случайные, а назначенные, причем сами лидеры в них не участвуют. Криминальную направленность группы характеризуют следующие количественные и качественные характеристики: наличие в группе ранее судимых участников, которые не работают и не учатся, злоупотребляют алкоголем или наркотиками, увлекаются азартными играми, а также наличие в группе признанного лидера, авторитарный стиль управления группой, преимущественно криминальная направленность, формирование собственной субкультуры (жаргон, специальные клятвы, особый ритуал поведения и т. п.). В дальнейшем при систематической преступной деятельности в группе происходит распределение ролей и функций при совершении преступлений. Структура преступности несовершеннолетних имеет свои особенности. Для характерно резкое возрастание удельного веса имущественных и сопряженных с насилием преступлений. Например, удельный вес изнасилований, разбоев и грабежей по делам несовершеннолетних втрое выше, чем в структуре общей преступности. В криминогенных компаниях «модель поведения» убого-примитивная: слабый — пропадай, сильный — выживай. Под «силой» нередко понимается групповая расправа над одиночками, чем-то не угодившими требованиям группы.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.