Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів

Тема: Теодоліт: будова, повірки та принципи роботи.

Будова теодоліту.

Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

Повірки (перевірки) теодоліту.

Теодолітний хід. Польові роботи.

Обчислення координат точок в теодолітному полігоні.

Обчислення координат точок в теодолітному ході (розімкнений).

7. Складання плану знімального обгрунтування.

Будова теодоліту.

Теодоліт – точкий кутомірний геодезичний прилад. Головними частинами теодоліту є: лімб і алідада закриті металевим кожихом; зорява труба з віссю обертання на двох підставках; скріплений з зоровою трубою – вертикальний круг; трегер з трьома підйомними гвинтами.

Лімб можна повертати відносно трегера. Для закріплення його в певному положенні існує закріпленний гвинт лімба. Закріплений лімб можна повернути на невеликий кут за допомогою навідного гвинта, що забезпечує повільний і плавний рух.

Алідада в свою чергу також може повертатись незалежно від лімба, але може бути з’єднана з ним закріпленим гвинтом. Закріплена алідада можна повільно і плавно рухатись на невеликий кут при допомозі навідного гвинта.

Зорова труба також може обертатись навколо своєї осі обертання і в потрібному положенні утримується закріпним гвинтом. Поворот закріпленої труби на невеликий кут здійснюється навідним гвинтом.

На кожуху лімба прикріплені два циліндричні рівні. На алідаді вертикального кругу також встановлений циліндричний рівень.

В кожухах горизонтального і вертикального кругів прорізані вікна в які видно частини шкал (вериєри). Для зручності користування вериєрами застосовують лупи.

Лімб і алідада це металеві круги з нанесеними шкалами. Ціна поділки на шкалі лімба 30′ або 20′, на алідаді відповідно 1′ або30″.

Перед роботою виконують повірки (перевірки) теодоліта.

Вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

Вимірювання горизонтального кута за допомогою теодоліта складається з двох напівприйомів, які виконують за двома положеннями вертикального круга. Як правило, вимірювання розпочинають при положенні вертикального круга зліва (КЛ). Це і є першим напівприйомом. Трубу теодоліта фокусують і орієнтують на задню віху (ліву по відношенню до вершини кута). Закріпивши гвинтами трубу і алідаду горизонтального круга, навідними гвинтами труби й алідади суміщають перехрестя сітки ниток із зоблаженням віхи. Беруть відліки за двома верн’єрами горизонтального круга і записують у відповідний журнал. Відкріпивши алідаду візують на передню точку і беруть відліки.

Другий напівприйом виконують з метою усунення грубих помилок і для підвищення точності результатів вимірів. Спочатку закріплюють алідаду і відкріплюють лімб та здійснюють довільний поворот лімба (як правило близько 90⁰, щоб зсунути шкали). Потім встановлюють зорову трубу теодоліта у положенні вертикального круга (КП) і закріплюють лімб та відкріплюють алідаду. Повторюють процес вимірювання почергово візуючи на задню та передню віхи. Значення горизонтального кута отримують як різницю відліків на передню віху та задню віху. В результаті отримують значення горизонтального кута при першому (КЛ) та другому (КП) напівприйомах. Ці значення не повинні відрізнятись одне від одного більше ніж величини подвійної точності. У такому разі між ними знаходять середнє значення яке і є горизонтальним кутом.

Журнал вимірювання горизонтальних кутів

Дата:

Спостерігач: Погода:

Вимірювання вертикальних кутів теодолітом здійснюють у такому порядку – встановлюють над точкою і виставляють його основну вісь у прямовисне положення. При крузі „лівокруг” візують зорову трубу на точку А. Закріплюють затисні гвинти алідади й труби. Суміщають навідними гвинтами сітку ниток з точкою А. Перевіряють чи знаходиться на середині бульбашка рівне біля алідади горизонтального круга. Беруть відліки з вертикального кругу і записують у журнал.

Відкріплюють закріпні гвинти алідади й труби. Перевівши трубу через зеніт, знову візують трубу та ту саму точку А. Закріплюють закріпні гвинти і навідними гвинтами суміщають сітку ниток з точкою і беруть відліки з вертикального кругу.

Після цього визначають місце нуля (МО) вертикального круга теодоліта. Місце нуля – це відлік за вертикальним кругом при положенні зорової труби КЛ або КП, коли візирна вісь горизонтальна і алідада вертикального круга встановлена за її рівням. Установлюють за рівнем вісь обертання теодоліта в прямовисне положення. При КП візують на віддалену точку, яку чітко видно. Виводять бульбашку рівня біля алідади вертикального круга на середину і беруть відлік до вертикального кругу. Переводень трубу через зеніт і візують на ту саму точку. Знову при необхідності виводять бульбашу рівня при алідаді вертикального круга на середину й беруть відлік з вертикального круга. Обчислюють місце нуля за формулою:

За результатами відліків і визначеного місця нуля обчислюють вертикальний кут.

Журнал вимірювання вертикальних кутів

Дата:

Спостерігач: Погода:

Поиск по сайту: