ТИПОВІ НЕДОЛІКИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ПРИ ВИКОНАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

ЗМІСТ

МЕТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Індивідуальне розрахункове завдання з курсу «Фінанси» відноситься до такої важливої частини навчального процесу, як самостійна робота студентів.

Докладний аналіз дохідної та витратної частини Державного бюджету сприяє поглибленню знань з основ бюджетних відносин і бюджетної політики держави студентами економічних спеціальностей як майбутніми фахівцями. При цьому необхідно обов'язково враховувати правове забезпечення розвитку бюджетних відносин і бюджетного процесу в Україні, зокрема, Бюджетний Кодекс України, Закон України «Про Державний бюджет України» на поточний та попередній роки.

Головне завдання студента: виявити глибокі знання у сфері бюджету та бюджетних відносин, висловити власну обґрунтовану думку відносно проблеми формування дохідної частини Державного бюджету та розподілу видатків Державного бюджету України.

Виконання індивідуального розрахункового завдання з фінансів має за мету досягнення наступних цілей:

– поглиблене засвоєння курсу «Фінанси»;

– набуття навиків самостійного дослідження складових бюджету та бюджетних відносин;

– використання критичного підходу при аналізі фіскальної політики, що проводиться в державі;

– практичне застосування збору, обробки та аналізу фактичного матеріалу, використання математичних і статистичних методів аналізу;

– розвиток вміння логічно обґрунтовувати і доказово відстоювати положення та висновки, що висуваються;

– формування більш обґрунтованої оцінки знань студента.

ОСНОВНІ ВИМОГИ

Для успішного виконання розрахункового завдання з «Фінансів» потрібно взяти за основу основні положення Бюджетного кодексу України.

Перш за все, необхідно звернути увагу на складові частин бюджету, до яких відносяться загальний, спеціальний та резервний фонди.

Загальний фонд бюджету включає:

– всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

– всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

– фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

– бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

– гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

– різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Важливо враховувати затверджену бюджетну класифікацію, яка використовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів і фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу).

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора – за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;

2) фінансування за типом боргового зобов'язання – за коштами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Слід зауважити, що при здійсненні індивідуального розрахункового завдання необхідно взяти за основу ст.1 Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний рік, у якій визначаються доходи та видатки Державного бюджету на поточний рік та їх розподіл на доходи загального та спеціального фондів. Важливо визначити, що числові значення доходів та видатків, визначені в ст.1 Закону «Про Державний бюджет України» на поточний рік слід вважати базовими (приймати за 100%).

Студент разом із керівником семінарських занять визначається з темою індивідуального розрахункового завдання, відповідним розділом, номером додатку до зазначеного Закону (Додаток № 1 – Доходи Державного бюджету та Додаток № 3 – Розподіл видатків Державного бюджету України на поточний рік), статтями та кодами доходів та видатків згідно бюджетної класифікації та Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний рік. Відповідно до варіанта індивідуального завдання студент розраховує питому вагу зазначених показників відносно до базових, які є загальними для будь-якого варіанта (ст.1 Закону України «Про Державний бюджет України»).

Після здійснення необхідних розрахунків студент повинен порівняти отримані результати розрахунків із відповідними показниками попереднього бюджетного періоду та зробити належні висновки.

Обов’язковою умовою виконання зазначеного завдання є внесення пропозицій та рекомендацій щодо проведення бюджетно-податкової політики у розділі «ВИСНОВКИ» з можливим використанням вертикального та горизонтального, графічного та статистичного аналізу.

ТИПОВІ НЕДОЛІКИ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ПРИ ВИКОНАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ

Усі типові недоліки, що найчастіше зустрічаються при виконанні індивідуального розрахункового завдання з фінансів, можна об'єднати в декілька груп.

1. Недоліки, пов'язані з недосконалим рівнем знань правового забезпечення бюджетних відносин і бюджетного процесу в Україні.

Головні з них проявляються в наявності в індивідуальному розрахунковому завданні неправильних, помилкових чи застарілих положень і тверджень Бюджетного Кодексу України попередньої версії, а не чинної. Крім того, слід зазначити, що інколи трапляються випадки, коли висновки, що робляться, є однорідними, застарілими, науково необґрунтованими, не зв’язаними з реальною дійсністю; відсутній аналіз і узагальнення фактичного і цифрового матеріалу.

2. Недоліки, пов'язані з безпосередніми розрахунками, що здійснюються в розрахунковому завданні.

У даному разі мова йде про випадки, коли, студенти не вміють правильно розрахувати відсоток від числа; обирають невірні базові показники, тобто ті, що потрібно брати за 100%; помиляються при обранні відповідних значень доходів (видатків) Загального та Спеціального фондів Державного бюджету України, затверджених загальної суми доходів і видатків Державного бюджету України на поточний та попередній роки (слід розрізняти показники «всього» та «разом»). Одночасно з цим, студенти можуть помилятися у кодах програмної та функціональної класифікації видатків і кредитування державного бюджету.

При здійсненні розрахунку питомої ваги фінансування міністерств, відомств, комітетів та інших у загальній структурі видатків Державного бюджету України студент не розрізняє їх загальної суми та складових відповідно до зазначених кодів.

При здійсненні розрахунків студент не враховує, що показники доходів і видатків у додатках до Закону України «Про Державний бюджет України» найчастіше наведені у тисячах гривень.

3. Недоліки, пов'язані з неправильним оформленням індивідуального розрахункового завдання.

До них можна віднести:

– випадки, коли неправильно оформлений титульний аркуш роботи, відсутні або даються неточно, назва вузу, факультету, варіант завдання, групи;

– коли в роботі не залишені поля для зауважень, сторінки не пронумеровані;

– не вказана дата виконання роботи;

– відсутній підпис автора тощо.

4. Недоліки, що відносяться до порушень встановленого терміну виконання розрахункового індивідуального завдання та його обсягу.

Такі недоліки виникають, коли студент невчасно отримує та виконує розрахункове завдання з порушенням встановленого терміну.

Студенти повинні не допустити при виконанні індивідуального розрахункового завдання відсутність одного з його обов’язкових структурних елементів, а саме, титульного аркуша, таблиць із розрахунками питомої ваги (%) доходів (видатків) Державного бюджету України за поточний та попередні роки, висновків і рекомендацій, запропонованих студентом, додатків із першоджерелом (відповідною частиною додатків № 1 чи № 3), діаграмами, схемами та іншим графічним матеріалом.

Для адекватної та об’єктивної оцінки результатів розрахунків згідно з варіантом індивідуального завдання студента у додатках необхідно розмістити першоджерело, тобто частину додатку № 1 або № 3 поточного та попереднього років, яка використовувалася при розрахунках.

Поиск по сайту: