Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Збір за спеціальне використання води



Платниками зборує водокористувачі-суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізи­чні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використову­ють воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (ст. 323 ПКУ).

Об’єктом оподаткування (ст. 324 ПКУ)збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є: для по­треб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через ту­рбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб вод­ного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохід­ним і несамохідним флотом.

Збір не справляється (ст. 324.4 ПКУ):

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

- за воду, що використовується для протипожежних потреб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів тощо.

Ставки збору встановлені статтею 325 Податкового кодексу України в гривнях на 100 кубічних метрів; для потреб водного транспорту в гривнях за 1 тоннаж-добу або місце-добу.

У деяких випадках при обчисленні плати за спеціальне використання води до ставок встановлюються коефіцієнти, наприклад: теплоелектростанції з прямоточною системою водопостачання – 0,005; житлово-комунальні пі­дприємства – 0,3.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному роз­мірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Отже, розрахунок збору за спеціальне використання види здійснюєть­ся наступним чином:

встановлюємо скільки куб. метрів води використано в межах ліміту, а скільки перевищує ліміт;

Сума збору в межах ліміту:

Сума збору = ставка збору * обсяг використаної води * ліміт обсягу використання води / загальний осяг використаної води

Сума збору при перевищенні встановлених лімітів:

Сума збору = (ставка збору * обсяг використаної води * обсяг вико­ристання води понад ліміту / загальний осяг використаної води)*5

Сума збору, яка підлягає сплаті у бюджет:

Сума збору = сума збору в межах ліміту + сума збору при переви­щенні ліміту

Плата за землю

База оподаткування (ст. 271 ПКУ):

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку диференційовані в залежності від господарського призначення та місцезнаходження земельної ділянки.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсоткавід їх нормативної грошо­вої оцінки, за винятком: ділянок сільськогосподарських угідь, ділянок лісогосподарського призначення, ділянок житлового фонду, природоохо­ронного та оздоровчого значення, ділянок історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій тощо (ст. 274).

Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється в залежності від чисельності населення в гривнях за 1 квадратний метр. У містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення, а також у курортних населених пунктах застосовуються відповідні коефіціє­нти, що збільшують розмір плати за землю.

Ставка плати за земельні ділянки, надані підприємствам промисловос­ті, транспорту, зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач, встановлюється у роз­мірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (ст. 278.1).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є кален­дарний рік (ст. 285). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самос­тійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податко­вої служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (ст. 286).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.